ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 грудня 2017 року Справа № 916/5060/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач),

Могил С.К.,

Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу Військової частини А 2756 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 року у справі № 916/5060/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Військової частини А 2756, третя особа: Міністерство оборони України, про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Подана Військовою частиною А2756 касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Проте, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, докази сплати судового збору відсутні. Натомість касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано складною військово-економічною ситуацією та відсутністю коштів на рахунках військової частини А 2756.

На підтвердження зазначених обставин додано копію заяви військової частини А 2756 від 13.10.2017 року № 2855 на сплату судового збору.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

За змістом положень наведеної норми питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (ст. 129 Конституції України).

Однак, відповідачем не додано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вказані в клопотанні обставини, оскільки додана копія заяви від 13.10.2017 року Начальнику Тилу Збройних Сил України на сплату судового збору не свідчить про відсутність коштів на рахунках Військової частини А2756. Натомість, такими доказами могли б бути документи фінансово-господарської діяльності, виписки з рахунків про відсутність коштів тощо.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що підстави для відстрочення сплати судового збору в даному випадку відсутні, а тому відповідне клопотання відповідача підлягає відхиленню.

Отже, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Клопотання Військової частини А 2756 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 року відхилити.

Касаційну скаргу Військової частини А 2756 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 року повернути без розгляду.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді С.Могил

В.Палій