КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-31544/08 Головуючий у 1 інстанції Кочан В.М.
Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі О.Г. Хрімлі,
Н.М. Літвіної,
О.Ф. Ситникова,
Л.В. Архіповій,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства транспорту та зв’язку України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікатекс», Вільної профспілки машиністів України до Міністерства транспорту та зв’язку України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця», державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікатекс», Вільна профспілка машиністів України звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання протиправним та скасування наказу від 18.04.2008 року № 463.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2008 року адміністративний позов задоволений у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Міністерство транспорту та зв’язку України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, осіб, які приймали участь в апеляційному розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки підприємства залізничного транспорту, визначені в наказі № 463 від 18.04.2008 року, належать до загальнодержавної власності, управління такими підприємствами у відповідності до вимог Закону України «Про залізничний транспорт» та п. 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту, здійснюється лише органом управління залізничного транспорту – Державною адміністрацією залізничного транспорту України, яке у свою чергу є підпорядкованим Міністерству транспорту та зв’язку.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 18.04.2008 року № 463 з метою упорядкування переліків підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління Мінтрансзв’язку, підвищення ефективності управління державним майном, згідно з Господарським кодексом України, Законом України «Про управління об’єктами державної власності», постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 року № 789 «Про затвердження Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України», внесено зміни до переліків підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління Мінтрансзв’язку, затверджених наказом Мінтрансзв’язку від 23.05.2007 року № 440, виклавши її у новій редакції.
Згідно додатку до № 1 до наказу Міністерства транспорту та зв’язку від 18.04.2008 року № 463 затверджений Перелік підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.
Статтею 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління об'єктами державної власності міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема, визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності.
Згідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.2004 № 684-р всі підприємства залізничного транспорту були передані до сфери управління Міністерства.
Тобто, Міністерство транспорту та зв’язку України є уповноваженим органом управління підприємств, які зазначені у Наказі, і передані до сфери його управління Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 262, Укрзалізниця є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансзв'язку.
Укрзалізниця не є уповноваженим органом управління в розумінні Закону України «Про управління об'єктами державної власності».
Відповідно до статті 18 цього Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно Положення до сфери управління Укрзалізниці можуть входити підприємства, установи, об'єднання залізничного транспорту за переліком, визначеним Міністерством транспорту та зв’язку України.
Таким чином, тільки Міністерство підприємств транспорту та зв’язку України, як уповноважений орган управління, визначає перелік, що можуть підпорядковуватись Укрзалізниці. Такий перелік може затверджуватись тільки у формі наказу.
ДП «Укрзалізничпостач» є державним комерційним підприємством і є об'єктом підприємницької діяльності, який має право на укладання та виконання господарських договорів. Уповноважений орган управління не має права втручатися в господарську цільність підприємств.
Зміна підпорядкування ДП «Укрзалізничпостач» не змінює його стратегічного значення та функціональної направленості. ДП «Укрзалізничпостач» не має перешкод у забезпеченні належної реалізації мети своєї діяльності та виконання господарських зобов'язань.
Відповідно до Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 262, Укрзалізниця, зокрема, здійснює пов'язані з експлуатаційною діяльністю функції щодо відкриття єдиного рахунку та організації проведення розрахунків за перевезення вантажів і пасажирів залізницями і використання рухомого складу.
Колегія суддів вважає, що наказ Мінтрансзв'язку від 18.04.2008 № 463 не впливає на вищезазначені зобов'язання Укрзалізниці.
Відповідно до статті 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Таким чином, прийняття наказу Мінтрансзв'язку від 18.04.2008 року № 463 не впливає на господарські зобов'язання ДП «Укрзалізничпостач».
Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Відповідно до статуту ДП «Укрзалізничпостач» Мінтрансзв'язку є органом управління майном підприємства, тобто уповноваженим власником - державою органом, на який покладено контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна. Зміна підпорядкування підприємств залізничного транспорту не змінює їх стратегічного значення та функціональної направленості.
Тобто, колегія суддів зазначає, що внаслідок видання оспорюваного наказу відсутні перешкоди у забезпеченні належної реалізації мети своєї діяльності та виконання господарських зобов'язань.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Дія наказу Мінтрансзв'язку від 18.04.2008 № 463 прямо чи опосередковано не стосується трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок.
Прийняття наказу Мінтрансзв'язку від 18.04.2008 № 463 ніяким чином не впливає на господарські та трудові зобов'язання підприємств залізничного транспорту.
Видання вищевказаного наказу Міністерства не змінює загальнодержавне значення та функціональну направленість підприємств залізничної галузі та соціальні гарантії працівників залізничної галузі.
Стосовно кредитних угод між «Укрзалізицею» та Європейським банком реконструкції та розвитку колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Кредитною угодою (Проект розвитку залізничних шляхів України) передбачені проектні зобов'язання та фінансові і операційні зобов'язання. Розділом 3.01 «Інші позитивні проектні зобов'язання» передбачено, якщо банк не погоджується на інше, позичальник готує щорічний план, що містить основні фактичні показники діяльності, погрозний баланс, будь-які плани щодо реорганізації управлінських структур позичальника.
Згідно з розділом 1.02 Кредитної угоди датою завершення Проекту є 31 серпня 2002 року. Додаток «Проект» до Кредитної угоди також регламентує, що завершення проекту здійснюється через 30 місяців після дата набуття чинності Кредитної угоди. Тобто, зобов'язання за проектом позичальник (Укрзалізниці) фактично виконано.
Підпорядкування підприємств безпосередньо Мінтрансзв'язку не є ні реорганізацією, ні ліквідацією цих підприємств і не вплине на порядок звичайної роботи позичальника (Укрзалізниці) в цілому так і окремо кожного підприємства.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 № 415 «Про передачу Укрзалізниці повноважень з управління державними корпоративними правами відкритих акціонерних товариств» повноваження з управління корпоративними правами семи відкритих акціонерних товариств було передано Укрзалізниці.
В подальшому, 28.09.2004 року Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження № 684-р, яким сім відкритих акціонерних товариств, зазначених у постанові Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 № 415, були передані до сфери управління Мінтрансзв'язку. Вказане рішення було прийнято за пропозицією самого Міністерства та, в подальшому, було змінено розпорядженням КМУ № 684-р.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 18.04.2008 року № 463 виданий в межах повноважень, наданих законом та є таким, що не порушує права, свободи чи інтереси позивачів.
Крім того, колегією суддів також враховано, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2009 року № 989-р наказ Мінтрансзв'язку від 18 квітня 2008 року № 463 скасований.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів прийшла висновку про те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Міністерства транспорту та зв’язку України – задовольнити .
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2008 року – скасувати .
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікатекс», Вільної профспілки машиністів України до Міністерства транспорту та зв’язку України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця», державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити .
Повний текст постанови виготовлений 24 листопада 2009 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі к асаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: О.Г. Хрімлі
Судді: Н.М. Літвіна
О.Ф. Ситников