Ухвала

іменем україни

09 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Мазур Л.М., ПисаноїТ.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк» про визнання дій неправомірними, стягнення компенсації за втрачений заробіток та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 14 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк» (далі - ПАТ КБ «Правекс-Банк») про визнання дій неправомірними, стягнення компенсації за втрачений заробіток та стягнення моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з 2011 року відповідач розпочав запроваджувати дискримінаційну кадрову політику, згідно з якою у ПАТ КБ «Правекс-Банк» небажаними працівниками стали жінки, які народили дітей і пішли у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, жінки, які повернулись із відпустки по догляду за дитиною до трьох років та жінки, які мають вік понад сорок років, до категорії яких належить позивач.

Позивач зазначала, що подавала заявки на участь в оголошених відділом управління та навчання персоналу внутрішніх конкурсах, але до конкурсів на вакантні посади економіста відділу роздрібного бек-офісу департаменту бізнес бек-офісу і платежів головного операційного управління, провідного економіста відділу роздрібного бек-офісу департаменту бізнес бек-офісу і платежів головного операційного управління, економіста відділу роздрібних продажів та продуктів департаменту роздрібного бізнесу, які оголошувались в лютому - квітні 2016 року, її не допустили, хоча на її думку, її кандидатура повністю відповідає вакансіям, на які оголошувалися конкурси за освітою, фахом та досвідом роботи.

Вважала, що недопуск її до конкурсів на вищевказані вакантні посади є неправомірним в силу статей 2, 2-1, 21, 22 та 184 КЗпП України, та те, що у порушення п. 2 ст. 85 ЦПК України їй не виплачено компенсації за втрачений заробіток, пов'язаний з явкою до апеляційного суду Чернігівської області в іншій справі 16 лютого 2016 року, оскільки вона була відсутньою на роботі з 10-30 до 18-00, то відповідач, їй, як стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, повинен був сплатити 200 грн 04 коп.

Враховуючи вищевикладене, позивач просила: визнати неправомірним її недопуск ПАТ КБ «Правекс-Банк» до оголошених ним конкурсів на вакантні посади економіста відділу роздрібного бек-офісу департаменту бізнес бек-офісу і платежів головного операційного управління, провідного економіста відділу роздрібного бек-офісу департаменту бізнес бек-офісу і платежів головного операційного управління, економіста відділу роздрібних продажів та продуктів департаменту роздрібного бізнесу; стягнути з відповідача на її користь компенсацію за втрачений заробіток у розмірі 200 грн 04 коп.; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в загальній сумі 17 466 грн 00 коп. за неправомірний недопуск позивача до конкурсів на вакантні посади та невиплату компенсації за втрачений заробіток.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 вересня

2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 14 листопада 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що згідно з наказом від 22 листопада 2011 року № 6772-о ПАТ КБ «Правекс-Банк» ОСОБА_4 було надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24 грудня 2011 року по 13 вересня 2014 року.

15 вересня 2014 року наказом начальника відділу кадрового адміністрування департаменту управління персоналом ПАТ КБ «Правекс-Банк» № 2509-к, у зв'язку із закінченням відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_4 приступила з 15 вересня 2014 року до виконання своїх посадових обов'язків на посаді головного економіста відділу документарного бізнесу головного управління корпоративного бізнесу, зі збереженням посадового окладу.

Пунктом 2.4 рішення від 10 квітня 2015 року № 62 ПАТ КБ «Правекс-Банк» «Про проведення скорочення штату та зміну істотних умов праці для деяких працівників ПАТ КБ «Правекс-Банк» на в.о. директора департаменту управління персоналом та організаційними змінами покладено обов'язок забезпечити зміну істотних умов праці працівниками, перерахованим у додатках 3 і 4, в тому числі головного економіста відділу документарного бізнесу головного управління корпоративного бізнесу ОСОБА_4 функціонально було підпорядковано директору департаменту роботи з корпоративними клієнтами, з малими та середніми підприємствами головного управління бізнесу та встановлено тривалість робочого часу 2 години на тиждень.

Наказом голови правління ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 22 лютого 2016 року № 546-к ОСОБА_4. з 24 лютого 2016 року перевели на 2-х годинний робочий тиждень (0,05 ставки).

Встановлено, що з лютого по квітень 2016 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» по електронній пошті оголосило конкурс на вакантні посади: економіста відділу роздрібного бек-офісу департаменту бізнес бек-офісу і платежів головного операційного управління, провідного економіста відділу роздрібного бек-офісу департаменту бізнес-офісу і платежів головного операційного управління та економіста відділу роздрібних продажів та продуктів департаменту роздрібного бізнесу.

Судами встановлено, що у вказаних оголошеннях було запропоновано такі процедури: заповнити форму заявки на участь у внутрішньому конкурсі на вакантну посаду; направити своє резюме до відділу управління та навчання персоналу; повідомити безпосереднього керівника про участь у конкурсі, що узгоджувалося із п. 3 рішення ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 26 червня 2015 року № 136 «Про затвердження процедури рекрутингу та працевлаштування працівників в ПАТ КБ «Правекс-Банк»», а також ознайомитись із профілем відповідної посади.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК, врахувавши роз'яснення, викладені у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», практику Європейського Суду у справі «Креуз проти Польщі», встановивши, що ОСОБА_4 подавала заявки на участь у конкурсі, проте усіх вимог процедури вона не виконала, зокрема не надіслала резюме до відділу управління та навчання персоналу департаменту управління персоналом та організаційними змінами, не проінформувала безпосереднього керівника про намір брати участь у конкурсах на вакантні посади, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо недопуску до оголошених конкурсів на вакантні посади, за ознаками дискримінації, а також в частині стягнення компенсації за втрачений заробіток в іншій справі та заподіяння моральної шкоди.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 14 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Коротун

Л.М.Мазур

Т.О.Писана