Справа № 22ц-1902/2008р. Головуючий в 1 інстанції

Категорія: .79 Огребков Ю.О.

Доповідач - Цуканова 1.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року вересня місяця "3" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючої - Цуканової І.В.

Суддів: Полікарпової О.М., Капітан І.А.

при секретарі - Кримцевій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк» на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 18 червня 2008 року

за заявою

Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1,

ВСТАНОВИЛА:

ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із ОСОБА_1, зазначаючи, що 01.10.2007року останній отримав за кредитним договором, укладеним з банком у письмовій формі, кредит у розмірі 3055.80грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.04.2009року.

Оскільки ОСОБА_1 порушує зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту і вказана обставина дає банку підстави достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, заявник просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3914.79грн. та судових витрат.

Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 18.06.2008 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу суду скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначаючи, що висновок суду про те, що банком заявлена вимога, не передбачена ст.96 ЦПК України, не відповідає дійсності.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.100 ЦПК України видача судового наказу неможлива, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Як вбачається із змісту поданої ЗАТ КБ «ПриватБанк» заяви і доданих до неї документів, банк, як кредитодавець бажає реалізувати своє право вимогою дострокового повернення кредиту за письмово укладеним кредитним договором.

Оскільки така вимога не є безспірною, а доказів на підтвердження згоди ОСОБА_1 на дострокове повернення частини позики, що залишилася, заявник не надав, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що за заявленою ЗАТ КБ «ПриватБанк» вимогою не може бути видано наказ.

За думкою судової колегії, наявність спору про право підтверджується також тим, що до заяви банку про видачу судового наказу не додано тарифи, які згідно заяви

ОСОБА_1 є складовою частиною кредитно-заставного договору, укладеного з банком (а.с.9), а розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зроблено заінтересованою особою - представником банку без підтвердження його достовірності і правильності (а.с.8).

При цьому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків суду про те, що товариством заявлена вимога, яка не грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, оскільки ці висновки спростовані доданими до заяви документами, які свідчать про дотримання сторонами передбачених ст.207 ЦК України вимог письмової форми укладеного ними правочину. Проте, зважаючи на наведене вище, вказана обставина не може вплинути на результат вирішення порушеного апелянтом питання і не є підставою для скасування постановленої судом ухвали.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 18 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.