Судове рішення #6826455


                                   


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

            Справа № 22ц -  2858-2009    Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                      Кузіна  Ж.В.

                                                                Суддя-доповідач:       Прядкіна О.В.



                    Р І Ш Е Н Н Я            

                І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И



 12 листопада   2009року                                м. Полтава


Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в  складі:      

Головуючого  - судді Прядкіної О.В

Суддів  Обідіної  О.І.,  Пилипчук  Л.І.

При секретарі   Лимар О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві  цивільну справу  за   апеляційною   скаргою   представника ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» - адвоката ОСОБА_2

на  рішення  Київського   районного суду м.Полтави  Полтавської області від  16 вересня 2009р

по справі за   позовом    ОСОБА_1  до закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) «Страхова компанія «Провідна»  про поновлення на роботі, стягнення  середнього заробітку  за час  вимушеного прогулу, компенсації за  несвоєчасну виплату заробітної плати, відшкодування моральної шкоди

судова колегія, заслухавши   доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -

В С Т А Н О В И Л А :


Рішенням  Київського   районного суду м.Полтави  Полтавської області від  16 вересня 2009р.  позовні вимоги ОСОБА_1   задоволено частково, поновлено його на роботі на посаді  начальника відділу адміністративної підтримки  філії ЗАТ «Страхова компанія «Провідна»  з 19 вересня  2007р.

                -2-

Стягнуто із ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1. середній заробіток  за час вимушеного прогулу 51 090 грн. 38 коп., на користь держави 510,90 грн. судового збору та  120 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення  судового розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1. на роботі та стягнення  середнього заробітку в сумі 2136,86 грн.  підлягає негайному виконанню, в частині стягнення іншої суми в розмірі 48 953,52 грн. та судових  витрат – після вступу рішення в законну силу.


Рішення суду оскаржено представником ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» - адвокатом  ОСОБА_3.   який  в апеляційній скарзі  просить його скасувати  та   ухвалити нове рішення  про відмову  у задоволенні  позовних  вимог, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права,  невідповідності  висновків суду  обставинам справи.


Колегія суддів, перевіривши  справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення   апеляційної скарги з таких підстав :


Судом першої інстанції  вірно встановлено, що   наказом №533 від 15 серпня 2007р. ОСОБА_1  був прийнятий на роботу на посаду начальника відділу адміністративної підтримки  філії ЗАТ «Страхова компанія «Провідна»  з  випробувальним терміном до 14 листопада 2007р., посадовим окладом  1638 грн. згідно зі  штатним розкладом. Наказом № 577/1 ру-к від 15 серпня 2007р. в.о. голови правління  ЗАТ СК «Провідна»  позивачу  встановлено  щомісячну стандартну  персональну надбавку  в розмірі  198 грн., починаючи з 15 серпня 2007р.по 31  грудня  2007р.  і наказом № 104 зв/ру-к від 19 вересня 2007р. ОСОБА_1    звільнено з роботи за власним бажанням  на підставі ст.38  КЗпП України.

Звільнення з роботи позивача було  здійснено на підставі  його заяви  про звільнення  з роботи  з 6 вересня 2007р. з проханням застосувати  ч.3 ст.38 КЗпП України ( т.1, а.с.53).

Задовольняючи позовні  вимоги, місцевий суд  виходив з того, що ОСОБА_1    звертався до роботодавця з заявою  про розірвання трудового договору та звільнення  з роботи  на підставі   ч.3 ст.38  КЗпПУ України  з 06 вересня 2007р. При цьому  будь-яке  волевиявлення  позивача на звільнення з роботи  за власним бажанням   без  застосування  вказаного пункту  закону  у нього  не було.

                    -3-

Згідно ч.3   ст.38 КЗпПУ України     працівник   має   право  у  визначений  ним  строк  розірвати трудовий  договір  за   власним   бажанням,   якщо   власник   або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю,  умови колективного  чи  трудового  договору.

За  змістом зазначеної норми право на   розірвання  трудового  договору  за   власним   бажанням,   працівник  може реалізувати, як власне волевиявлення,  при наявності обов»язкової умови – якщо   власник   або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю,  умови колективного  чи  трудового  договору .


Однак,  як вбачається  із змісту  заяви ОСОБА_1. від  05 вересня 2007р., заявник   конкретно   не  зазначав , в чому полягає   порушення   власником   законодавства про працю,  умов колективного  чи  трудового  договору.  

Ні позовна заява ОСОБА_1., ні матеріали справи не містять  доказів  на підтвердження  обставини, з якої законодавець  пов»язує звільнення за ч.3ст.38 КЗпП України.

Власна  незгода  ОСОБА_1   із розміром встановленого йому  посадового окладу  в даному випадку не свідчить про  такі порушення з боку адміністрації відповідача, а  мала  бути оскаржена  у встановленому законом порядку, та не  може розцінюватися як  порушенням  власником  або уповноваженим ним органом  законодавства про працю,  умов колективного  чи  трудового  договору  в розумінні  ч.3 ст.38 КЗпП України.


Між тим,  з наказу   про прийом   на роботу  ОСОБА_1  вбачається, що  йому встановлений посадовий оклад  1638 грн., що узгоджується  із  штатним розписом філії ( т.1,а.с.106), заробітна плата  виплачувалась  своєчасно, затримок  чи  неповних виплат не  допущено.


  Відповідно до  ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.


ОСОБА_1    не доведено те, що  за  період  з 15  серпня по 19 вересня 2007р. відносно нього  відповідачем допущені  порушення  трудового законодавства.

Так, заява ОСОБА_1    про прийняття  на роботу,   наказ  про прийом на роботу   та    матеріали справи    не містять   будь-яких відомостей   щодо досягнутих інших домовленостей  про  умови трудового договору  в частині  розміру  оплати праці.




                    -4-

Обираючи  спосіб захисту  порушеного, на думку заявника, права  у вигляді  поновлення його на роботі,  позивач   не  заявляє вимог  про зміну   підстав   формулювання причин звільнення,  фактично погоджуючись  на роботу на  запропонованих  відповідачем  умов  праці, в тому числі, щодо    встановленого  роботодавцем  розміру заробітної плати.

 

Таким чином, за недоведеності тверджень  позивача  про порушення  адміністрацією страхової компанії законодавства про працю , у ЗАТ «Страхова компанія «Провідна»      не  було  підстав  для звільнення  ОСОБА_1   за ч.3 ст.38 КЗпПУ України, у зв»язку з чим  висновок суду  про безпідставність  звільнення  його з роботи є помилковим.

               

За таких обставин  рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення  про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1


Керуючись  ст.ст.303,307, 309 ч.3,4 ,316 ЦПК України, колегія суддів, -

                В И Р І Ш И Л А  :  


Апеляційну   скаргу    представника ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» - адвоката  ОСОБА_2. задовольнити.

Рішення  Київського   районного суду м.Полтави  Полтавської області від  16 вересня 2009 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  до ЗАТ «Страхова компанія «Провідна»  відмовити.


Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.



С У Д Д І







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація