Справа № 22ц-1905/2008р. Головуючий в 1 інстанції

Категорія: 79 Шкіндер О.А.

Доповідач - Цуканова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року вересня місяця "3" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючої - Цуканової І.В.

Суддів: Полікарпової О.М., Капітан І.А.

при секретарі - Кримцевій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк» на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 20 червня 2008 року

за заявою

Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1,

ВСТАНОВИЛА:

ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості ОСОБА_1, зазначаючи, що 10.01.2006 року останній отримав за кредитним договором, укладеним з банком у письмовій формі, кредит у розмірі 3100.00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Оскільки ОСОБА_1 порушує зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту, заявник просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 1204, 19грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 949, 77грн. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 20.06.2008 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу суду скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначаючи, що висновок суду про те, що банком заявлена вимога, не передбачена ст.96 ЦПК України, не відповідає дійсності.

Заслухавши доповідача, представника апелянта, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.110 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Як вбачається із змісту поданої ЗАТ КБ «ПриватБанк» заяви і доданих до неї документів, банк, як кредитодавець бажає реалізувати своє право вимогою дострокового повернення кредиту за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Оскільки,

- така вимога не є безспірною;

- доказів на підтвердження згоди ОСОБА_1 на дострокове повернення позики, що залишилася, заявник не надав;

- невід'ємні частини кредитного договору - тарифи та частина заяви ОСОБА_1 - до заяви про видачу судового наказу не додані;

- розрахунок заборгованості не підтверджений доказами і підписаний представником банку, як заінтересованою особою, тобто не є належним чином оформленим і не є безспірним. То судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що наявний спір про право, тому у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити.

При цьому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків суду про те, що товариством заявлена вимога, яка не ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, оскільки ці висновки спростовані доданими до заяви документами, які свідчать про дотримання сторонами передбачених СТ..207 ЦК України вимог письмової форми укладеного ними правочину.

Проте, зважаючи на наведене вище, вказана обставина не може вплинути на результат вирішення порушеного апелянтом питання і не є підставою для скасування постановленої судом ухвали.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 20 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.