Справа № 2-3728/09

н/п 4-с/640/60/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Шаповал Є.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, зацікавлені особи – Київський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про скасування результатів визначення вартості майна у виконавчому провадженні,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з вказаною скаргою, в якій просить скасувати результати визначення вартості житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 298,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гризодубова, буд. 68, що відображені у звіті про оцінку майна від 26.05.2017 року експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ОСОБА_2 В обгрунтування вказаних підстав посилається на наступне. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18.08.2009 року з заявника на користь ПАТ «ОТП Банк» стягнуто 2 447 428,10 грн., а також судові витрати у сумі 1950,00 грн. В подальшому вказане судове рішення набуло законної сили, і за цим судовим рішенням було видано виконавчий лист, який з грудня 2009 року і до цього часу знаходиться на виконанні у Київському ВДВС м. Харків, ВП №16461513. 12.06.2017 року заявником було отримано Повідомлення про оцінку майна боржника, відповідно до якого згідно до звіту про оцінку майна від 26.05.2017 року експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ОСОБА_2 вартість житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: м. Харків, вул. Гризодубова, буд. 68, складає 1 751 000,00 грн. Таким чином, експерт оцінив житловий будинок заявника за ціною приблизно 65 000 дол. США, в той час як заявник вважає, що його ринкова вартість не менше 100 000,00 дол. США. Тому є підстави вважати, що дана оцінка є необ’єктивною, та має місце упередженість експерта ОСОБА_2 на користь здешевлення вартості об’єкта нерухомого майна. Експерт ОСОБА_2 вже неодноразово здійснював оцінку будинку заявника у межах даного виконавчого провадження і кожного разу сума оцінки ним занижувалась, зокрема і у 2012 році. Так, у 2012 році заявник з метою довести це, за власною ініціативою звернулась до суб’єкта оціночної діяльності для оцінки її житлового будинку і в результаті будинок був оцінений на 40% більше, ніж його оцінив суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання ОСОБА_2 За таких обставин, у випадку якщо будинок буде виставлений на торги за заниженою ціною є загроза, що він буде проданий дешевше від своєї ринкової ціни, що спричинить шкоду її законним майновим інтересам.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свою скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник зацікавленої особи Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином та своєчасно, надав до суду заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні вказаної скарги, посилаючись на те, що жодних доказів, що звіт про вартість складено з порушенням та вартість не відповідає ринковій заявником не надано.

Представник зацікавленої особи ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти даної скарги в повному осіб, посилаючись на те, що оцінка майна проводиться за постановою державного виконавця, та вони не мають до неї ніякого відношення, стягувач лише бажає задовольнити свої вимоги як кредитора за рахунок майна боржника.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що дана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 18.08.2009 року заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова, позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» було задоволено, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML 700/898/2007 від 27.09.2017 року у розмірі 2 447 428 грн. 10 коп., сплачене держмито у сумі 1700 грн., а також 250 грн. – за сплату ІТП.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 368 ЦПК України визначено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

На підставі даного заочного рішення 18.08.2009 року видано виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження, та вказаний виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Київському ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.

.Але, встановлено, що 28.05.2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, та 07.06.2010 року було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно яких ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №ML700/898/2007 від 27.09.2007 року, та договором іпотеки № PCL-ML700/898/2007 від 27.09.2007 року, що були укладені між ПАТ «ОТП Банк» та заявником.

04.07.2017 року Київський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області звернувся до Київського районного суду м. Харкова з поданням про заміну сторони виконавчого провадження, за результатами розгляду якого ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.08.2017 року було замінено сторону виконавчого провадження ВП №16461513 ПАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10.10.2017 року вказана ухвала була залишена без змін.

10.04.2017 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта у виконавчому провадженні. Згідно наданого звіту вартість майна заявника становить 1751000,00 грн. Даний звіт було виготовлено суб’єктом оціночною діяльністю ФОП ОСОБА_2

Заявник не погоджуюсь з даною оцінкою звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця, оскільки в 2012 році вказаним суб’єктом оціночної діяльності було виготовлений звіт №482/12, відповідно до якого вартість становила 4 474 900 грн. Заявником також було виготовлено звіт про оцінку майна станом на 10.04.2012 року, відповідно до якого вартість майна становить 1 572 170 грн., що складало 196 890 дол. США. Також на її замовлення було виготовлено звіт про оцінку майна станом на 23.06.2017 року, відповідно до якого ринкова вартість майна становить 4 474 900 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року, N 2658-III оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що Положення (національні    стандарти)   оцінки   майна   є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року, № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року, № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Згідно пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У силу вимог частини 1 статті 384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Боржник не наділений правом самостійно визначати вартість арештованого майна.

Розглядаючи скаргу на дії державного виконавця щодо оцінки арештованого майна суд повинен дати юридичну оцінку діям виконавця, оцінювача на предмет дотримання ними законодавства , яке регулює порядок оцінки вказаного майна.

Відповідно до статей 5, 12, 13цього Закону суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат

суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Тобто, звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених устатті 5 цього Закону.

До суду не надано доказів, що заявник зверталась з заявою щодо рецензування звіту про оцінку майна.

Відповідно до п. 50 Стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Згідно з п. 54 Стандарту №1 зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до п.п. 62, 63, 67 Стандарту №1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).

Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Заявник обґрунтовує скаргу протиправністю дій Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області щодо оцінки, що відображена у звіті про

оцінку майна від 26.05.2017 року, яка за її думкою є необ’єктивною, та значно заниженою, проте зазначені доводи не можуть прийматись до уваги, оскільки оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця, висновок про оцінку майна, здійснену в межах виконавчого провадження, може бути оскаржений лише як дія державного виконавця по оцінці майна. Крім того, заявником не було оскаржено дій державного виконавця щодо проведення оцінки майна боржника.

Згідно із п. 2 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження»  регламентовано порядок оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, проведеного субєктом оціночної діяльності, а також результатів рецензування звіту про оцінку майна. Такі результати можуть бути оскаржені до суду у встановлений законом строк.

У разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна та результатами рецензування звіту про оцінку майна сторона виконавчого провадження може оскаржити такі результати в порядку і в строки, встановлені законом, незважаючи на те, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем.

Доказів протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна заявником не надано.

Також не надано доказів на підтвердження відсутності проведення огляду нерухомого майна суб’єктом оціночної діяльності.

Отже, державний виконавець під час виконання виконавчого документа у виконавчому провадженні діяв в межах повноважень, встановлених законом України «Про виконавче провадження», та з урахуванням вимог, встановлених ЦПК України.

Належних та допустимих доказів того, що звіт про проведення оцінки нерухомого майна є неякісним або необ'єктивним, матеріали справи не містять та заявником не надані, а тому у задоволенні даної скарги суд вважає за необхідне відмовити з наведених вище підстав. Крім того, ухвалою суду від 15.11.2017 року було зупинено продаж вказаного житлового будинку до розгляду скарги, у зв’язку з розглядом вказаної скарги суд скасовує вказану ухвалу, та скасовує зупинення продажу житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 298,9 кв.м., що знаходиться за адресою6 м. Харків, вул. Гризодубова, буд. 68.

Також, слід зазначити, що оскаржена оцінка була виготовлена 26.05.2017 року, а відповідно до частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 209-210, 383, 384, 385, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1, зацікавлені особи – Київський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про скасування результатів визначення вартості майна у виконавчому провадженні – відмовити.

Скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 15.11.2017 року щодо зупинення продажу житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 298,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гризобудова, буд. 68.

Скасувати зупинення продажу житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 298,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гризобудова, буд. 68 у зв’язку з розглядом скарги про скасування результатів визначення вартості майна у виконавчому провадженні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

СУДДЯ