Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/522/17

06 грудня 2017 року смт. Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Круль І.В.

з участю секретаря Дроздюк І.В.

пред. позивача ОСОБА_1

пред. відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 23 березня 2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 1400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між ним і банком договір, про що свідчить його підпис у заяві. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 28 лютого 2017 року має заборгованість у розмірі 25515,11 грн., яка складається з наступного: 1365,00 грн. - заборгованість за кредитом, 19138,91 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 3320,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи: 500 грн. (фіксована частина) та 1191,20 грн. (процентна складова). Просив стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору та судовий збір у розмірі 1600 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю.

Представник відповідача позов визнав частково, просить врахувати, що відповідач є неплатоспроможний, оскільки здійснює догляд за своїм братом ОСОБА_4, який є інвалідом ІІ групи (дитинства). Також вважає, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування є порушенням вимог чинного законодавства.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 23 березня 2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 1400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, підтвердивши свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між ним і банком договір. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 станом на 28 лютого 2017 року має заборгованість у розмірі 25515,11 грн., яка складається з наступного: 1365,00 грн. - заборгованість за кредитом, 19138,91 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 3320,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи: 500 грн. (фіксована частина) та 1191,20 грн. (процентна складова).

Відповідач отримав картки № 5211537900023560 та № 5211537900336202. Строк дії перевипущеної картки до останнього дня березня 2016 року (а.с.118).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд враховує, що цивільно-правова відповідальність — це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.2 ст.549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК).

За положеннями ст.61 Конституції ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме: пп.1.1.5.21, 1.1.5.25 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з п.п.1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення — строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15 та в постанові від 11 жовтня 2017 року №6-1374цс17.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відсутність підстав стягнення з боржника пені та штрафів (фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової в розмірі 1191,20 грн.).

У відповідності до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір в сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 629, 1058, 1060 ЦК України, ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 простягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 23 березня 2012 року в розмірі 23823,91 грн., станом на 28 лютого 2017 року та 1600 грн. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області через Богородчанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча Круль І.В.

Повне  рішення суду виготовлено 11 грудня 2017 року.