ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/2470/460/11
Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П. . ОСОБА_2
при секретарі: Семеновій Г.В.
за участю представників сторін:
позивача (апелянта) - ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області про скасування наказів та поновлення на роботі , -
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2011 року ОСОБА_5 (далі-позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області (далі-відповідач) в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив суд: визнати незаконними та скасувати накази №38 від 28.01.2011 року та №13 о/с від 28.01.2011 року, яким за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, позивача звільнено з органів внутрішніх справ; зобов'язати відповідача поновити позивача на роботі на посаді міліціонера оперативного взводу роти міліції особливого призначення "Беркут" при УМВС України в Чернівецькій області, та стягнути з відповідача грошове утримання за час вимушеного прогулу.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.04.2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності оскаржуваної постанови нормам процесуального права, у зв’язку з чим апелянт просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.04.2011 року та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
До суду надійшли письмові пояснення УМВС України в Чернівецькій області на апеляційну скаргу, в яких відповідач посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки підставою для звільнення апелянта є дискредитація звання працівника міліції.
У судовому засіданні апелянт доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі та просив суд, скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.04.2011 року та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив в її задоволенні відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, з’ясувавши думку сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 займав посаду міліціонера оперативного взводу роти міліції особливого призначення «Беркут» при УМВС України у Чернівецькій області.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в результаті службового розслідування встановлено, що 16 жовтня 2010 року до ВВБ в Чернівецькій області СВБ ГУБОЗ МВС України надійшло звернення ОСОБА_6 щодо неправомірних дій міліціонера оперативного взводу роти міліції особливого призначення “Беркут” при УМВС України в Чернівецькій області молодшого сержанта міліції ОСОБА_5, який в ніч з 20 на 21 вересня 2010 року разом із невстановленою особою, побили та заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 450 доларів США та 50 гривень (а.с. 29-36).
22 січня 2011 року начальником УМВС України в Чернівецькій області затверджено висновок службового розслідування в якому зазначено: за грубе порушення дисципліни, яке дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, міліціонера оперативного взводу РМОП “Беркут” при УМВС України в Чернівецькій області сержанта міліції ОСОБА_5 з органів внутрішніх справ звільнити (а.с.37-41).
28 січня 2011 року управлінням МВС України в Чернівецькій області видано наказ №38 про покарання, яким п.1 за грубе порушення дисципліни та вчинення проступку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, міліціонера оперативного взводу РМОП “Беркут” при УВМС України в Чернівецькій області сержанта міліції ОСОБА_5 з органів внутрішніх справ звільнено (а.с. 121-123).
28 січня 2011 року управлінням МВС України в Чернівецькій області видано наказ №13 о/с по особовому складу, яким згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас збройних сил за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) сержанта міліції ОСОБА_5, міліціонера оперативного взводу роти міліції особливого призначення “Беркут” при УМВС, з 28 січня 2011 року (а.с. 72).
Вирішуючи даний спір колегія суддів перш за все звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 КАС України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.
Пунктом 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р.№ 3723-ХІІ. Згідно зі статтями 9 і 30 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.
Таким чином, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_5 перебував на державній, тобто публічній службі.
Сутність службової дисципліни, обов’язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ України затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (надалі за текстом – «Статут»).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
У статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України викладені вимоги, відповідно до яких, працівники міліції повинні мати високі моральні якості, бути чесними, об'єктивними і незалежними від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадянського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють. Вони повинні особисто суворо додержуватися вимог закону, підвищувати професійний та культурний рівень, стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою.
Будь-які порушення працівниками органів внутрішніх справ законності та службової дисципліни підривають авторитет міліції, завдають шкоду інтересам держави та суспільства.
Згідно статті 12 Статуту одним з видів дисциплінарних стягнень є звільнення з органів внутрішніх справ.
Частиною першою статті 14 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ зазначається, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Дисциплінарні стягнення до працівників міліції, а також працівників навчальних, наукових та інших установ органів внутрішніх справ застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за дисциплінарний проступок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.
Крім того, порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов’язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (надалі за текстом –«Положення»).
Згідно пункту 62 цього Положення звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться, зокрема, у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР «Про загальну військову повинність» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров’я придатні до військової служби.
За змістом пункту 66 Положення особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Як вбачається з матеріалів справи, до апелянта застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення проступку, який дискредитує звання працівника міліції у вигляді звільнення із займаної посади, з посиланням на п.62, 66 Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, як спеціального законодавчого акта, що регулює питання зазначених правовідносин у сфері публічної служби, передбаченого законом.
Відповідно до листа Міністерства внутрішніх справ України від 04.11.2008р. №19365 «Про застосування окремих норм законодавчих актів, що регламентують діяльність міліції», особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність. У тому ж листі наголошується, що працівник міліції, який скоїв дисциплінарний проступок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, відповідно до ст. 66 Положення підлягає звільненню з органів внутрішніх справ.
Таким чином, враховуючи, що факт порушення дисципліни сержантом міліції ОСОБА_5 встановлено за матеріалами службового розслідування та відсутність доказів про оскарження його висновків, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволені даного адміністративного позову
Зважаючи, що інших обставин в обґрунтування своїх вимог особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 28 квітня 2011року, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року – без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, –залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 листопада 2011 року .
Головуючий /підпис/ ОСОБА_1
Судді /підпис/ ОСОБА_7
/підпис/ ОСОБА_2
З оригіналом згідно:
секретар