АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого, судді Лагнюка М.М.,
суддів Гонти Л.С. та Ковальської В.В., за участю прокурора Пламадяло І.П.,
засудженої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2009 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судима, -
засуджена:
- за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;
Постановлено стягнути з засудженої 608, 08 грн. судових витрат на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві.
За вироком суду злочин вчинено за таких обставин.
05 січня 2009 року ОСОБА_1 спільно з своїм братом ОСОБА_2 та співмешканцем ОСОБА_3, знаходячись за місцем свого мешкання у ІНФОРМАЦІЯ_3, вживали спиртні
Справа № 11 -а-2339/09 Категорія: ч.2 ст. 121 КК України
Головуючий у 1 інстанції Трусова Т.О.
Доповідач в апеляції ОСОБА_4
напої. В період часу з 16-00 до 18-00 год. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1виникла сварка на побутовому ґрунті, під час якої ОСОБА_2 ображав свою сестру, висловлюючись на її адресу брутальною лайкою.
В ході сварки ОСОБА_2 взяв зі столу ніж та кинув його в бік ОСОБА_1, однак тілесних ушкоджень їй не заподіяв. Через деякий час сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжилася, і остання будучи сильно схвильованою неправомірними діями свого брата, взяла зі столу кухонний ніж та підійшовши до ОСОБА_2, умисно нанесла йому ножем удар в ділянку спини. Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяла ОСОБА_2 проникаюче колото-різане поранення живота у вигляді колото-різаної рани в ділянці хребта справа з відходженням від неї раневого каналу і пошкодженням по його ходу ниркових судин, нирки з подальшим проникненням в порожнину очеревини і пошкодженням тонкого кишечника.
Вищевказаний комплекс пошкоджень в ділянці живота, який зумовив розвиток масивної крововтрати і шок, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, став причиною смерті ОСОБА_2, яка сталася в лікарні 14 січня 2009 року.
В апеляційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію дій просить вирок в частині покарання скасувати та постановити новий, згідно з яким призначити засудженій ОСОБА_1 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що вирок є незаконним, а саме тому, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину.
На вказану апеляцію прокурора, засуджена ОСОБА_1 подала заперечення, в якому просить вирок районного суду залишити без зміни, а апеляційне подання прокурора без задоволення. В обґрунтування своїх вимог засуджена посилається на те, що злочин вчинений нею був не умисним та вчинений з необережності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення засудженої, яка заперечувала проти задоволення апеляції прокурора і вважала вирок законним, а покарання призначене їй справедливим, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційного подання прокурора, колегія суддів вважає, що воно не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого її злочину відповідають фактичним обставинам справи і обґрунтовані зібраними у справі доказами в їх сукупності.
Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації судом дій засудженої ОСОБА_1 в апеляційному поданні не заперечується.
Обираючи покарання, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненного злочину, особу винного та обставини, які пом’якшують та
обтяжують покарання, тобто дотримався вимог ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання та призначив реальне покарання в місцях позбавлення волі із застосуванням ст.. 69 КК ближче до мінімальної межі частини статті за якою її засуджено .
При цьому суд врахував обставини, які пом’якшують покарання − з’явлення із зізнанням, щире каяття, активнее сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання. Також суд взяв до уваги, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується за місцем проживання. До того ж, ніяких нових доводів м’якості призначеного покарання і обставин, які не враховані судом, прокурор в апеляційному поданні не навів.
З уваги на таке призначене районним судом покарання відповідає тяжкості злочину та особі засудженої і є необхідним й достатнім для виправлення засудженої ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, а відтак вважати таке покарання м’яким, колегія суддів не знаходить.
За таких обставин, апеляційне подання прокурора задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2009 року щодо засудженої ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
( ОСОБА_4 ) (ОСОБА_6.) ( ОСОБА_7С )