Справа № 1-64 2010 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 р. Сихівський районний суд м.Львова

в складі головуючого суддіГоловатого В.Я.

при секретарі Заяць A.B.

з участю прокурора Добровольського П.М.

захисника ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в с. Нижній Яричів Кам”янка-Бузького району Львівської області, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає по вул. Хуторівка, ЗО кв. 241 в м. Львові, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, не військовозобов"язаний, судимий Сихівським районним судом м. Львова від 26.06.2009 р. по ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 287 ч.2, 357 ч,1 КК України на 8 років позбавлення волі, у вчиненні злочину, передбаченого 187 ч.2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, народився та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, на працює, не одружений, не військовозобов'язаний, судимий 20.10.2006 р. Деснянським районним судом м. Києва по ст. 186 ч.2, 357 ч.3,15 ч.З, ст. 186 ч.2, 289 ч.З КК України на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі, Сихівським районним судом м. Львова від 26.06.2009 р. по ст. 186 4.2, 187 4.2 КК України Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області, вирок в частині засудження ОСОБА_3 по ст. 187 4.2 КК України скасовано та остаточно визначено покарання у виді п”ять років і шість місяців позбавлення волі, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України,

встановив:

Підсудній ОСОБА_2, який 02.09.2008 р. вчинив розбій, за що засуджений вироком Сихівського районного суду м.Львова від 26.06.2009р. по ст. 185 ч.2,186 ч.2, 187 ч.2, 357 ч.1 КК України, згідно ст.70 КК України на вісім років позбавлення волі, 13.01.2009 p., приблизно о 04 год. 10 хв. повторно, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, знаходячись навпроти будинку № 77 по проспекту Червоної Калини в м. Львові., вчинили напад на ОСОБА_4 з метою заволодікня її майном, обоє, застосовували фізичне насильство небезпечне для її здоров'я, яке виразилось в нанесенні ударів руками та ногами по тілу, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження. Коли потерпіла впала на тротуар ОСОБА_2 вирвав з рук потерпілої сумку, внаслідок чого обоє заволоділи сумкою вартістю 150 грн., в якій знаходився мобільний телефон марки „Мітсубіши М-320” вартістю 300 грн, з карткою оператора „Діджус” вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 10 грн., гаманець вартістю 120 грн. з грошима в сумі 20 грн., спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 625 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 свою вину визнав частково та пояснив, що

p., приблизно о 03 год., разом з ОСОБА_3, з яким познайомився цього ж дня, знаходився по проспекту Червоної Калини, 77 в м. Львові. В цей час, побачив невідому жінку, як згодом дізнався потерпілу ОСОБА_4 Оскільки вони висловлювались нецензурною лайкою, ОСОБА_4 відповіла їм брутальною лайкою. ОСОБА_3 це розізлило і він побіг за нею. Першим потерпілу наздогнав ОСОБА_3, вдарив кулаком в спину від чого вона впала на тротуар. Тоді ОСОБА_3 продовжив наносити їй удари по тілу. Він підбіг до них та попросив не бити потерпілу. Після цього ОСОБА_3, вирвав з рук потерпілої сумку, кинув йому і вдвох втекли з місця події. В одному з під”їздів будинку відкрили сумку де виявили мобільний телефон „Мітсубіши”, гроші в сумі 1 грн. 50 коп. Собі забрав телефон, а ОСОБА_3 забрав гроші. Сумку викинули. Вважає, що вчинив грабіж, а не розбій.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та пояснив, що 13.09.2009р., приблизно о 03 год., разом з ОСОБА_2, знаходився по проспекту Червоної Калини, 77 в мЛьвові. В цей час, побачили невідому жінку, як згодом дізнався потерпілу ОСОБА_4 Оскільки вони висловлювались нецензурною лайкою, ОСОБА_4 відповіла їм брутальною лайкою. Його це розізлило і він побіг за нею. Наздогнав потерпілу, штовхнув її руками в спину від чого вона впала на тротуар. Після цього ОСОБА_2 підбіг до потерпілої, вирвав в неї сумку та побіг з місця події. Побіг за ним. Приблизно через 2 хв., зустрілись біля одного з будинків. Там ОСОБА_2 повідомив, що в сумці був гаманець в якому було 1 грн. 50 коп. Інших речей не було, а сумку він викинув.

Вина підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується зібраними в процесі досудового та судового слідства доказами.

З оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що 13.01.2009 р„ приблизно о 4 год., йшла на роботу. Проходячи повз будинок по проспекту Червоної Калини, 77 в м.Львові, її наздогнав невідомий хлопець, як згодом дізналась ОСОБА_3 і штовхнув в спину. Впала на тротуар. В цей час до неї підбіг інший невідомий, як згодом дізналась ОСОБА_2, який вирвав з рук сумку. Намагалась піднятись. Проте, ОСОБА_3 рукою спричинив удар в обличчя, а коли впала ногою по тілу та обличчі. В сумці, яку в неї викрав ОСОБА_2, знаходився телефон марки „Містубіши", гаманець з грішми в сумі 20 грн. (а.с.112-113).

Даними протоколу огляду місця події від 13.01.2009 р. з якого вбачається, що місцем огляду є прилегла територія до будинку № ЗО по вул.Хуторівка в м.Львові, на якій виявлено та вилучено мобільний телефон марки „Мітсубіши М-32” (а.с.71).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 14.01.2009 р. вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3, добровільно, в присутності понятих розповів та показав на місці, при яких обставинах, разом з ОСОБА_2 вчинили пограбування потерпілої ОСОБА_4 (а.с.80-87).

Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 19.01.20098 р. з якого вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 добровільно, в присутності понятихта захисника, розповів та показав на місці при яких обставинах, в групі з ОСОБА_3 вчинили пограбування потерпілої ОСОБА_4 (а.с.103-111).

З протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 28.01.2009 р. вбачається, що потерпіла ОСОБА_4, серед пред'явлених їй для впізнання мобільних телефонів, впізнала телефон, який був викрадений 13.01.2009 р. під час нападу на неї. (а.с.121).

Даними протоколу огляду речових доказів від 15.01.2009 р., з якого вбачається, що предметом огляду є мобільний телефон марки „Мітсубіши” вилучений при огляді місця події від 13.01.2009 р. (а.с.88).

З висновку судово-медичної експертизи № 36/209 від 22.01.2009 р. вбачається, що у ОСОБА_4 виявлено перелом верхньої щелепи по ФОР-3 зі зміщенням, перелом кісток носа, струс головного мозку, синяки на повіках обох очей, крововиливи в білкові оболонки очей, синяки в ділянці кута лівої щелепи, зліва та на шиї зліва, на задній поверхні правого плечевого суглобу, на передній поверхні лівої гомілки, які утворились від неодноразового контакту з тупими предметами, могли бути причинені 13.01.2009 р. від ударів руками та ногами, відносяться: перелом верхньої щелепи - до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров”я, синяки - до легкого тілесного ушкодження, (а.с.77).

Зазначений висновок експерта відповідає обставинам події злочину, ніким не оспорюється, тому суд вважає його правильним.

Пояснення підсудніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що вони не домовлялись про пограбування потерпілої ОСОБА_4, як і те що ОСОБА_3 її лише штовхнув і будь-яких інших ушкоджень не спричиняв, суд вважає неправдивими і спрямованим на пом”якшення своєї відповідальності. Такі їх пояснення спростовуються зібраними по справі доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_4 на досудовому слідстві пояснила, що 13.01.2009 р., приблизно о 4 год., проходячи повз будинок по проспекту Червоної Калини, 77 в м.Львові, її наздогнав ОСОБА_3 і штовхнув в спину. Впала на тротуар. В цей час до неї підбіг ОСОБА_2, який вирвав з рук сумку. Намагалась піднятись. Проте, ОСОБА_3 рукою спричинив удар в обличчя, а коли впала ногою по тілу та обличчі, (а.с.112-113).

Суд вважає правдивим такі пояснення потерпілої, оскільки до вчинення злочину не була знайома з підсудніми, що в судовому засіданні підтвердили ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому немає підстав оговорювати їх.

Крім того, на досудовому слідстві, при допиті як підозрюваного 13.01.2009 р. ОСОБА_2, в присутності захисника, повідомив про те, що ОСОБА_3 запропонував пограбувати невідому жінку на що погодився. Вдвох побігли за нею. Першим потерпілу наздогнав ОСОБА_3, вдарив кулаком в спину від чого вона впала на тротуар. Тоді ОСОБА_3 продовжив наносити їй удари по тілу. Він підбіг до них та попросив не бити потерпілу. Після цього ОСОБА_3, вирвав з рук потерпілої сумку, кинув йому і вдвох втекли з місця події. Вважає, що вчинив грабіж а не розбій.( а.с. 40) 13.01.2009 р., в якості підозрюваного ОСОБА_3 ствердив що

р., приблизно о 03 год., з ОСОБА_2 знаходився по проспекту Червоної Калини, 77 в м.Львові. В цей час, побачили невідому жінку, як згодом дізнався потерпілу ОСОБА_4 ОСОБА_2 запропонував її пограбувати. Погодився. Вдвох побігли за нею. Наздогнав потерпілу першим, штовхнув її рукою в спину від чого вона впала на тротуар. Після цього ОСОБА_2 підбіг до потерпілої, вирвав в неї сумку та наніс удар ногою по тілу потерпілої, (а.с.49-50). Суд вважає правдивими такі пояснення підсудніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 даних на досудовому слідстві, оскільки такі вони давали відразу після затримання.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірним і такими які об"єктивно і повно доводять вину підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів.

Доводи підсудного ОСОБА_2 про те, що він не мав наміру вчинити розбій відносно ОСОБА_4, а фактично вчинив грабіж суд вважає неправдивими, так як, згідно диспозиції ст. 187 КК України, розбій вважається закінченим з моменту нападу, тобто з моменту застосування насильства, яке застосовується з метою заволодіння майном. Тому аналізуючи дії підсудніх з врахуванням їх показань даних на досудовому слідстві, які суд бере до уваги, роль кожного від початку нападу і до заволодіння майном, суд вважає, що кваліфікація дій підсудного ОСОБА_2 по ст.187 ч.2 КК України є правильною оскільки ОСОБА_2 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для здоров”я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.

Правильною є кваліфікація дій підсудного ОСОБА_3 по ст. 187 ч.2 КК України, так як ОСОБА_3 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для здоров”я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини при яких вчинено злочин та його роль у вчиненні злочину.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_2, який на момент вчинення злочину був неповнолітнім, його молодий вік, виховувався без батька, негативно характеризується, розкаявся у вчиненому, суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 187 ч.2 КК України без конфіскації майна, оскільки вчинений ним злочин є тяжким.

Призначаючи підсудному ОСОБА_3 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини при яких вчинено злочин його роль у вчиненні злочину.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_3, який задовільно характеризується по місцю проживання, його щире каяття, суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 187 ч.2 КК України, оскільки вчинений ним злочин є тяжким.

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 26.06.2009р. ОСОБА_5 засуджений по ст. 185 ч.2,186 ч.2,187 ч.2, 357 ч.1 КК України, згідно ст. 70 КК України на вісім років позбавлення волі, ОСОБА_3 по ст. 186 ч.2,187 ч.2 КК України, згідно ст. 70, 71 КК України остаточно визначено покарання у виді вісім років позбавлення волі. Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області, вирок в частині засудження ОСОБА_3 по ст. 187 ч.2 КК України скасовано та остаточно визначено покарання у виді п"ять років і шість місяців позбавлення волі, на даний час відбувають покарання в кримінально-виконавчій установі, то їм необхідно за правилами ст.70 ч.4 КК України остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Сихівського районного суду м.Львова від 26.06.2009 р.

Речові докази по справі - вважати повернутими потерпілій.

Керуючись ст.323,324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним по ст. 187 ч.2 КК України та призначити покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Сихівського районного суду мЛьвова від 26.06.2009 р. остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді 9 (дев"ять) позбавлення волі без конфіскації майна. В строк відбуття покарання ОСОБА_2 повністю зарахувати покарання відбуте за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 26.06.2009 р. 1 рік 3 місяці 14 днів.

ОСОБА_3 визнати винним по ст. 187 ч.2 КК України та призначити покарання у виді 7 (сім) років позбавлення з кофіскацією належного на праві власності майна.

Відповідно до ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Сихівського районного суду м.Львова від 26.06.2009 р. остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі з кофіскацією належного на праві власності майна. В строк відбуття покарання повністю зарахувати покарання відбуте за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 26.06.2009 р. 1 рік 3 місяці 14 днів.

Початок відбування покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рахувати з 13.01.2009 р. тобто з часу їх фактичного затримання.

Запобіжний захід підсуднім ОСОБА_2 та ОСОБА_3- взяття під варту - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази по справі - вважати повернутими потерпілій.

На вирок можна подати апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з дня вручення засудженим копії вироку, а іншим учасникам процесу з моменту його проголошення.

Головуючий:

Оригінал: виготовлено в одному екземплярі