ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Справа № 5017/2615/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,

суддів:Білошкап О.В.,

Коваленка В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" та уповноваженої особи акціонерів Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття"

на ухвалугосподарського суду Одеської області від 22.06.2017

та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 в частині відмови у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна

у справі№ 5017/2615/2012 господарського суду Одеської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Директ Фінанс"

до Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" та уповноваженої особи акціонерів Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття" - Дідуренко С.В., уповноважена особа акціонерів Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття" - Пряхін В.І., ліквідатор Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття" - арбітражний керуючий Дарієнко В.Д.

ВСТАНОВИВ :

29.11.2016 до господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" (далі по тексту - ТОВ "ВВП-10") про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття" (далі по тексту - ЗАТ "ХХІ Століття", банкрут), згідно якої заявник просив витребувати у Товарної біржі "Профі-Т" належним чином засвідчену копію протоколу №1 про проведення аукціону від 06.07.2016 із зазначенням особи переможця та його поштової адреси; визнати результати аукціону, оформлені протоколом про проведення аукціону № 1 від 06.07.2016 недійсними; з метою забезпечення даної заяви накласти арешт на цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2017 у справі № 5017/2615/2012 (суддя - Найфлейш В.Д.), зокрема, відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ВВП-10" про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута від 29.11.2016.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 5017/2615/2012 (головуючий суддя: Філінюк І.Г., суддя Лавриненко Л.В., суддя Величко Т.А.) ухвалу господарського суду Одеської області від 22.06.2017 у справі № 5017/2615/2012 залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "ВВП-10" та уповноваженої особи акціонерів ЗАТ "XXI Століття" Пряхіна В.І. залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "ВВП-10" та уповноважена особа акціонерів ЗАТ "ХХІ Століття" звернулись до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просили скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 22.06.2017 в оскаржуваній частині і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 5017/2615/2012, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 182, ст. 331 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), ч. 2 ст. 3, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 19 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).

Переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції від 22.06.2017 та постанову суду апеляційної інстанції від 16.08.2017 в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "ВВП-10" від 29.11.2016 про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно вимог ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі від 22.06.2017 та постанові від 16.08.2017, ухвалою суду від 10.09.2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Директ Фінанс" порушено провадження у справі № 5017/2615/2012 про визнання банкрутом ЗАТ "ХХІ Століття", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Одеської області від 06.11.2013 визнано банкрутом ЗАТ "ХХІ Століття", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лісєєва Кирила Юрійовича.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2015 призначено ліквідатором ЗАТ "ХХІ Століття" у справі № 5017/2615/2012 арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.

Відповідно до п. 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону в редакції Закону від 22.12.2011, чинній з 19.01.2013, положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цього Закону.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, у даній справі, в частині продажу майна в провадженні у справі про банкрутство ЗАТ "ХХІ Століття" застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, що набула чинності після 19.01.2013.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 22.12.2011, якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 8 вказаного Закону у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, є вичерпним.

Разом із тим системний аналіз наведених норм права та особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів (аукціону), дають підстави для висновку про можливість оскарження у касаційному порядку постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду ухвал суду першої інстанції, якими вирішено заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника.

Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду України від 14.12.2016 у справі № 904/9284/14.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 вказаного Закону, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи із положень загальних норм ст.ст. 41, 44, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.

Згідно ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам. Порядок організації проведення аукціонів у проваджені у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, установлюються органом, уповноваженим управляти державним майном. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону. Замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові встановлено, що на виконання передбачених ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повноважень ліквідатором проведено інвентаризацію майна банкрута, за результатами якої сформовано ліквідаційну масу у складі нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1, про що складено інвентаризаційний опис основних засобів. Після визначення ліквідатором ЗАТ "ХХІ Століття" майна, яке входить до ліквідаційної маси, ліквідатором було проведено оцінку рухомого та нерухомого майна банкрута. Згідно висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, ринкова вартість об'єкта оцінки склала 399 000,00 грн станом на 04.02.2016 без врахування ПДВ.

Згідно рішення ліквідатора банкрута про визначення організатора аукціону за результатами конкурсу у справі про банкрутство від 08.02.2016 переможцем у конкурсі визначено Товарну Біржу "Профі-Т".

11.02.2016 ліквідатором ЗАТ "ХХІ Століття" прийнято рішення відносно оцінки майна банкрута та визначення початкової вартості з урахуванням загальної суми кредиторських вимог в розмірі 6 008 613, 91 грн.

19.02.2016 між ліквідатором банкрута та ТБ "Профі-Т" укладено договір про організацію та проведення аукціону з продажу майна. Товарною біржею "Профі-Т" 22.02.2016 на офіційному сайті ВГСУ та на офіційному сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута, який призначено на 23.03.2016 об 11:00 год. за ціною 6 008 613, 91 грн. Згідно повідомлення ТБ "Профі-Т" №10 від 01.03.2016 у зв'язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні, аукціон з продажу майна ЗАТ "ХХІ Століття" не відбувся.

Товарною біржею "Профі-Т" 01.03.2016 на офіційному сайті ВГСУ та на офіційному сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута, який призначено на 06.04.2016 об 11:00 год. за ціною 4 806 891, 13 грн. Згідно повідомлення ТБ "Профі-Т" №12 від 10.03.2016 у зв'язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні, аукціон з продажу майна ЗАТ "ХХІ Століття" не відбувся.

Товарною біржею "Профі-Т" 03.06.2016 на офіційному сайті ВГСУ та на офіційному сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про проведення других повторних відкритих торгів з продажу майна банкрута, який призначено на 06.07.2016 об 11:00 год. за ціною 3 845 512, 86 грн з можливістю зниження початкової вартості.

Згідно повідомлення ТБ "Профі-Т" №47 від 06.07.2016 аукціон з продажу майна ЗАТ "ХХІ Століття" визнано таким, що відбувся, остаточна ціна, заявлена переможцем торгів становить 538 371,68 грн. 06.07.2016 складено протокол другого повторного аукціону по лоту № 1, згідно якого переможцем аукціону з продажу нежитлових будівель загальною площею 1967,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 визначено ОСОБА_8, у зв'язку з чим між ЗАТ "ХХІ Століття" та ОСОБА_8 06.07.2016 складено акт про передання права власності на куплене нерухоме майно у відповідності до ст. 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно вимог ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Як вже зазначалось, 29.11.2016 до господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ "ВВП-10" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - ЗАТ "ХХІ Століття", згідно якої заявник просив витребувати у ТБ "Профі-Т" належним чином засвідчену копію протоколу №1 про проведення аукціону від 06.07.2016 із зазначенням особи переможця та його поштової адреси; визнати результати аукціону, оформлені протоколом про проведення аукціону № 1 від 06.07.2016 недійсними; з метою забезпечення даної заяви накласти арешт на цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "ВВП-10" посилається на те, за результатами другого повторного аукціону, оголошеного ТБ "Профі-Т", був проданий лот № 1 нежитлові будівлі загальною площею 1967,4 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 0,7385 га (без оформлення права користування), власником якої є Одеська міська рада, посеред інших будівель, які належать на праві власності іншій юридичній особі, за адресою: АДРЕСА_1. Належне ТОВ "ВВП-10" нерухоме майно за початковою вартістю 3 845 512,86 грн було продано фізичній особі за 538 371,68 грн.

Крім того, станом на 01.09.2016 були наявними судові спори щодо права власності на цілісний майновий комплекс, який ще 06.07.2016 був безперешкодно проданий від імені ЗАТ "ХХІ Століття", хоча у Державному реєстрі прав - право власності ЗАТ "ХХІ Століття" на спірне майно було зареєстровано 09.08.2016.

Розглянувши заяву ТОВ "ВВП-10" від 29.11.2016 про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута, судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що ухвалою суду від 31.05.2016, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017, визнано недійсним свідоцтво № 37213755 від 07.05.2015 видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції в Одеській області про право власності ТОВ "ВВП-10" на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-б; визнано за ЗАТ "ХХІ Століття" право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 1 961,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1; витребувано від ТОВ "ВВП-10" цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки, відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвала господарського суду Одеської області від 31.05.2016 про визнання права власності ЗАТ "ХХІ Століття" на спірне майно набрала законної сили з моменту її прийняття, тобто 31.05.2016, у зв'язку з чим на аукціоні 06.07.2016 було продано цілісний майновий комплекс загальною площею 1 961,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, який належав на праві власності банкруту ЗАТ "ХХІ Століття", суд першої інстанції відхилив доводи заявника ТОВ "ВВП-10" щодо незаконності проведення аукціону 06.07.2016 з продажу цього майна з причин набрання законної сили зазначеної ухвали пізніше аукціону, а саме 19.04.2017 з моменту прийняття постанови Одеського апеляційного господарського суду.

Щодо доводів ТОВ "ВВП-10" про відсутність на момент проведення аукціону 06.07.2016 підстав для продажу спірного майна у зв'язку з проведенням реєстрації вказаного права власності за банкрутом 09.08.2016, місцевий господарський суд зазначив, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено обов'язку державної реєстрації права власності з метою проведення аукціону з продажу майна банкрута, зважаючи на наявність судового рішення про визнання права власності за банкрутом на майно, що підлягає продажу на аукціоні, яке остаточно вирішує спір про право. Крім того, на думку господарського суду, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом на нерухоме майно, що є достатнім для проведення аукціону з продажу майна в ліквідаційній процедурі за правилами зазначеного Закону.

При цьому, судами попередніх інстанцій зазначено, що доводи заявника про наявність на момент проведення аукціону 06.07.2016 запису № 9588086 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТОВ "ВВП-10" на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, не заслуговують на увагу, оскільки згідно ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав, а відповідне рішення державного реєстратора про внесення цього запису про право власності ТОВ "ВВП-10" на спірне майно, на думку місцевого та апеляційного господарських судів, не відповідає законодавству, оскільки суперечить судовому рішенню про визнання права власності на це майно за ЗАТ "ХХІ Століття", яке має вищу юридичну силу і є обов'язковим для виконання на усій території України згідно ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 4 - 5 ГПК України.

Тому, на думку суду першої інстанції, рішення державного реєстратора Заяць К.В. індексний номер 21146378 від 07.05.2015 про державну реєстрацію права власності ТОВ "ВВП-10" на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 за адресою: АДРЕСА_1, підставою якого було скасоване ухвалою суду від 31.05.2016 свідоцтво № 37213755 від 07.05.2015, обґрунтовано не застосовано під час проведення 06.07.2016 аукціону з продажу майна банкрута та не підлягає застосуванню при розгляді господарським судом заяви про визнання недійсними результатів цього аукціону, оскільки згідно ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Також, місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі зазначено, що доводи заявника про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ЗАТ "ХХІ Століття" після проведення аукціону з продажу майна банкрута, а саме 09.08.2016, не впливають на законність цього аукціону.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов в оскаржуваній ухвалі від 22.06.2017 висновку, що викладені заявником ТОВ "ВВП-10" в заяві від 29.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута обставини не обґрунтовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні вказаної заяви.

Враховуючи дотримання ліквідатором та організатором аукціону порядку підготовки та організації проведення аукціону, опублікування та розміщення оголошення про продаж майна боржника відповідно до вимог ст.ст. 53, 58, 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наявність судового рішення про визнання права власності, визначення вартості майна, умов продажу відповідно до чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов в оскаржуваній постанові від 16.08.2017 висновку, що господарський суд Одеської області правомірно відмовив у задоволені заяви ТОВ "ВВП-10" від 29.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - ЗАТ "ХХІ Століття".

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції від 22.06.2017 та постанова суду апеляційної інстанції від 16.08.2017 в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "ВВП-10" від 29.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута прийняті при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з огляду на наступне.

Згідно вимог ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що власник нерухомого майна може вчиняти дії щодо розпорядження своїм майном з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку, в порушення вимог ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України, щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі від 22.06.2017 та постанові від 16.08.2017 не надано належної правової оцінки всім обставинам у справі, зокрема, не встановлено, чи було на момент продажу спірного нерухомого майна в процедурі банкрутства, зареєстроване право власності на це майно за банкрутом - ЗАТ "ХХІ Століття" в установленому законом порядку та якими, згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, належними та допустимими доказами підтверджується факт державної реєстрації права власності на спірне майно за банкрутом.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди, розглядаючи заяву ТОВ "ВВП-10" від 29.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута ЗАТ "ХХІ Століття", припустились порушень приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала суду першої інстанції від 22.06.2017 та постанова суду апеляційної інстанції від 16.08.2017 у справі № 5017/2615/2012 в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "ВВП-10" від 29.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута підлягають скасуванню, а справа в цій частині підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 22 червня 2017 року у справі № 5017/2615/2012 затверджено звіт ліквідатора банкрута, ліквідовано та припинено Закрите акціонерне товариство "ХХІ Століття" з виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в зв'язку з скасуванням в касаційному порядку ухвали господарського суду від 22.06.2017 та постанови суду другої інстанції від 16.08.2017 , в частині відмови в задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута в ліквідаційної процедурі та передачею справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду Одеської області, провадження у справі про банкрутство № 5017/2615/2012 підлягає поновленню з поновленням банкрута - Закритого акціонерного товариства " ХХІ Століття" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій України.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" та уповноваженої особи акціонерів Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 22.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 5017/2615/2012 в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "ВВП-10" від 29.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута ЗАТ "ХХІ Століття" - скасувати.

Справу № 5017/2615/2012 в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.М. Коваленко