АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/10788/17 Головуючий в І інстанції: Зубов О.С.

Провадження №33/791/568/17 Доповідач: Радченко С.В.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області Радченко С.В., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та її захисників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 320,00 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 21 червня 2017 року о 15 год. 20 хв. керувала транспортним засобом Nissan JUKE, д/н НОМЕР_1 в м. Херсоні по пр.Сенявіна біля будинку 108, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю, порушення мови, координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовилася в присутності двох свідків, чим порушила п.2.5 «Правил дорожнього руху» (далі - Правила), та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ОСОБА_2 своєї вини не визнає, в стані алкогольного сп'яніння не перебувала, ознак алкогольного сп'яніння не мала, не відмовлялася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння а ні на місці зупинки транспортного засобу, а ні у закладі охорони здоров'я, а лише просила дочекатися її адвоката. Крім того, до її автомобіля взагалі не підходили поняті, які зазначені в протоколі, та вони не могли бачити її стан, чути про її відмову від проходження огляду. Зазначені твердження можуть підтвердити особи, що перебували в автомобілі ОСОБА_2, яких суд першої інстанції не викликав у судові засідання в якості свідків.

Також апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме недодержання вимог ст.277-2 КУпАП. Суд першої інстанції належним чином не повідомив ОСОБА_2 про розгляд справи 19 вересня 2017 року, а тому вона була позбавлена можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, допитавши свідка за клопотанням ОСОБА_2, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КупАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №003001 від 21 червня 2017 року ОСОБА_2 21 червня 2017 о 15 год. 20 хв. керувала транспортним засобом Nissan JUKE, д/н НОМЕР_1 в м. Херсоні по пр.Сенявіна біля будинку 108, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовилася в присутності двох свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил (а.с.3). Під час складання протоколу ОСОБА_2 відмовилася надавати пояснення, зазначивши, що надасть їх потім. Зі змістом протоколу була ознайомлена, про що свідчить її підпис в протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено з дотриманням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано визнав відомості, що у ньому містяться, як доказ у справі про адміністративні правопорушення.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідно до яких ОСОБА_2, яка керувала автомобілем НОМЕР_2 з явними ознаками сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в найближчому лікарняному закладі та продуття алкотестеру «Драгер» на місці зупинки відмовилася у їх присутності. Від керування транспортним засобом в їх присутності була відсторонена (а.с.4). При цьому необхідно зазначити, що письмові пояснення вказаних свідків узгоджуються з іншими доказами у справі, а відтак і були обґрунтовано враховані судом першої інстанції при постановленні рішення.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки її притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

В судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 пояснила, що в той день розвозила своїх працівників з дачі по місту. Працівники поліції зупинили її автомобіль без будь-яких на те причин. Вона була твереза, а в автомобілі могло пахнути спиртними напоями через те, що пасажири пили пиво. Від огляду на стан сп'яніння не відмовлялася лише наполягала на тому щоб такий огляд проводився у присутності її адвоката. З машини не виходила, бо боялася неправомірних дій з боку працівників поліції, а тому і написала такі пояснення в протоколі. Машину було евакуйовано.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що має дружні стосунки з ОСОБА_2 Перебував в автомобілі ОСОБА_2, коли його зупинили працівники поліції, і саме від нього та ще одного пасажира був запах алкоголю, оскільки вони пили пиво. ОСОБА_2 спиртні напої не вживала. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 не відмовлялась, а лише наполягала на тому щоб такий огляд проводився у присутності адвоката.

Показання свідка ОСОБА_8 суд оцінює критично і як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що огляд на стан сп'яніння працівниками поліції було проведено з порушенням визначеного законодавством порядку такого огляду, а саме те, що в протоколі не зазначено, що водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, або те, що водій відмовився від проходження такого огляду, а також посилання апелянта, що ОСОБА_2 взагалі не відмовлялася від проходження огляду, а лише просила дочекатися її адвоката, не заслуговують на увагу. Так в протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції зазначено, що ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася. Зазначені працівником поліції обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Будь-яких зауважень чи заперечень щодо правильності складання протоколу ОСОБА_2 не висловлювала. Про наявність заперечень щодо порядку огляду на стан сп'яніння, а також про те, що вона не відмовлялася від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а лише згодна його провести у присутності її адвоката, ОСОБА_2 також не зазначала. Натомість ОСОБА_2 відмовилася надавати пояснення, зазначивши, що надасть їх потім. Також слід зазначити, що в протоколі наявний підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_2, що свідчить про ознайомлення останньої зі змістом протоколу.

Доводи апелянта про те, що свідки, які зазначені в протоколі, а також свідки, які знаходилися в її автомобілі під час складання протоколу, не викликалися в якості свідків в судове засідання для надання особистих пояснень в порядку ст.272 КУпАП, не спростовують висновків судді місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не можуть бути підставами для зміни чи скасування постанови судді і посилання апелянта на порушення судом вимог ст.277-2 КУпАП щодо неналежного повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи 19 вересня 2017 року, оскільки справа в суді першої інстанції призначалась до розгляду неодноразово, про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_2 та її захисник повідомлялися належним чином. Крім того, під час ухвалення постанови в судовому засіданні суду першої інстанції був присутній захисник ОСОБА_2, який наділений всіма процесуальними правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суд першої інстанції вирішив справу з урахуванням строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 277 КУпАП, пояснень захисника ОСОБА_2, а також за достатності тих доказів, які містяться в її матеріалах, оскільки вони узгоджуються між собою та спростовують позицію ОСОБА_2 щодо не вчинення нею правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Радченко