Справа № 729/487/17 Провадження № 22-ц/795/1805/2017 Категорія – цивільнаГоловуючий у I інстанції - Кузюра В. О. Доповідач - Скрипка А. А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1

суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3

при секретарі:ОСОБА_4, ОСОБА_5

за участю:ОСОБА_6, її представника - адвоката ОСОБА_7 М.А., ОСОБА_8, його представників - адвоката ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в:

У травні 2017 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Вимоги заявленого позову ОСОБА_6 обґрунтовувала тим, що від шлюбу з відповідачем вони мають дочку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, які є зареєстрованими і проживають разом з нею за адресою: вул.Удодівка,5 с.Нова Басань, Бобровицького району Чернігівської області. ОСОБА_6 у позовній заяві вказувала, що вона з дітьми, які знаходяться на її утриманні, проживають окремо від відповідача, при цьому він ухиляється від надання матеріальної допомоги на утримання дітей, а її коштів на належне утримання дітей не вистачає. За даних обставин ОСОБА_6 просила стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 11.05.2017 року, і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02.08.2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті вимог заявленого позову, яким задовольнити вимоги її позову. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду від 02.08.2017 року є необгрунтованим, його судом ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з’ясуванні фактичних обставин обставин, які мають значення для справи. ОСОБА_6 у доводах апеляційної скарги вказує, що понад рік відповідач проживає окремо від неї та дітей, які зареєстровані та проживають з нею по вул.Удодівка,5 у с.Нова Басань, Бобровицького району Чернігівської області. На підтвердження факту проживання дітей разом з позивачем за вказаною адресою, ОСОБА_6 до апеляційної скарги надано акти обстеження умов проживання у вказаному домоволодінні від 21.06.2017 року, від 11.08.2017 року, від 15.08.2017 року, а також довідку виконавчого комітету Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області від 15.08.2017 року №1040, відповідно до якої діти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зареєстровані та проживають разом з матір’ю - ОСОБА_6 за адресою: вул.Удодівка,5 у с.Нова Басань, Бобровицького району. Доводи апеляційної скарги зазначають, що відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги положення статті 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Також ОСОБА_6 у доводах апеляційної скарги вказує, що відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги тих обставин, що діти проживають разом із нею, відповідач ОСОБА_8 проживає окремо від неї та дітей, має постійний дохід, офіційно працює, отримує належну заробітну плату, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_8 просить відхилити апеляційну скаргу у зв’язку з її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02.08.2017 року.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів п.4 ч.1 статті 309 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції від 02.08.2017 року, - скасуванню, з ухваленням апеляційним судом нового рішення по суті вимог заявленого позову про часткове задоволення позовних вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 11.05.2017 року, а з 08.07.2017 року - не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, і до досягнення дітьми повноліття.

При цьому необхідно зазначити, що 08.07.2017 року набрали чинності зміни до ч.2 статті 182 Сімейного кодексу України, а саме, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову, суд першої інстанції зазначив у оскаржуваному рішенні, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки у судовому засіданні на підставі показань свідків та наданих письмових доказів , а саме, довідок сільської ради, чеків, квитанцій, рахунків на придбання продуктів, одягу, взуття, товарів для забезпечення належних умов проживання, дозвілля дітей, акту обстеження побутових умов, довідки про заробітну плату встановлено, що діти проживають з відповідачем, перебувають на його утриманні, він має можливість їх утримувати.

В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє часткове підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 02.08.2017 року не узгоджуються із фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.

Згідно статті 3 (ч.1) Конвенції про права дитини, 20.11.1989 року, (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), Конвенцію ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частина 7 статті 7 Сімейного кодексу України регламентує, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що сторони спору є батьками дочки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) та сина ОСОБА_12,ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).

Як вбачається із рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06.10.2017 року (а.с.124), шлюб між сторонами розірвано.

Згідно довідки Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області від 15.08.2017 року №1040 (а.с.70), ОСОБА_6 зареєстрована зі своїми дітьми та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. До складу її сім’ї входять: дочка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають разом із матір’ю.

У матеріалах цивільної справи міститься акт обстеження умов проживання службою у справах дітей Бобровицької РДА від 21.06.2017 року, за адресою: вул.Миру,58 с.Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області, відповідно до якого за вказаною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3,батько дітей; ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, бабуся; ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, дідусь (а.с.44).

Також матеріали цивільної справи містять в собі акт обстеження умов проживання службою у справах дітей Бобровицької РДА від 11.08.2017 року, за адресою:вул.Удодівка,5 с.Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області, відповідно до якого за даною адресою проживають і мають місце постійної реєстрації: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, мати; ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, син (а.с.69).

У зв’язку з тим, що вказані акти обстеження умов проживання містять в собі різні відомості щодо місця проживання дітей сторін спору: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, апеляційним судом на адресу служби у справах дітей Бобровицької районної державної адміністрації було направлено запит щодо надання належної інформації про фактичне місце проживання дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.105).

Службою у справах дітей Бобровицької районної державної адміністрації апеляційному суду було представлено акт обстеження умов проживання від 23.10.2017 року, за адресою: вул.Удодівка,5 с.Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області, відповідно до якого за даною адресою проживають і мають місце постійної реєстрації: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, мати; ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, син (а.с.109). Як зазначено у даному акті обстеження умов проживання, на час відвідування мати ОСОБА_6 із дітьми перебували вдома. ОСОБА_6 пояснила, що вона не чинить перешкод батьку у спілкуванні із дітьми. Для дітей створені всі необхідні умови для виховання та розвитку, діти доглянуті.

В судовому засіданні апеляційного суду представником позивача надано розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 13.11.2017 року №446 ’’Про визначення місця проживання малолітніх дітей’’ (а.с.125), відповідно до якого: ’’ З метою захисту прав та законних інтересів малолітніх дітей, відповідно до статей 160,161 Сімейного кодексу України, статті 15 Закону України ”Про охорону дитинства”, статті 23 Закону України ”Про місцеві державні адміністрації”, пунктами 3,72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 серпня 2008 року №866 ”Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”, розглянувши заяву матері дітей ОСОБА_6 та батька ОСОБА_8 щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, беручи до уваги рішення районної Комісії з питань захисту прав дитини від 25 травня 2017 року, керуючись принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року:

1.Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, разом з матір’ю ОСОБА_6, за її фактичним місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11.

2. Зобов’язати ОСОБА_6 не перешкоджати батьку ОСОБА_8 у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10

3. Зобов’язати ОСОБА_8, батька малолітніх дітей ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, забезпечити систематичне спілкування з дітьми, брати участь у їх вихованні та утриманні.

4.Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови районної державної адміністрації ОСОБА_15 ’’

В судовому засіданні апеляційного суду представником відповідача надано документи, з яких вбачається, що ОСОБА_8 звернувся до Бобровицького районного суду Чернігівської області із позовом до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправними дій та визнання незаконним розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 13.11.2017 року №446 ’’Про визначення місця проживання малолітніх дітей’’, третя особа: ОСОБА_6 (а.с.128-133).

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.42), ОСОБА_8 працює в ТОВ ’’Центр гідроізоляції і покрівлі’’ на посаді енергетика, сума нарахованої йому заробітної плати за період з травня 2016 року по квітень 2017 року становить 32 326 грн. 48 коп., отримано за вказаний період - 26 022 грн. 80 коп.

Інших дітей на утриманні відповідач не має.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.126), ОСОБА_6 має статус фізичної особи-підприємця. Дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 10.10.2017.

Вирішуючи по суті вимоги позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, апеляційний суд приймає до уваги вищезазначені з’ясовані фактичні обставини даної справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Також при розгляді даного спору по суті апеляційний суд приймає до уваги приписи норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, а саме: положення статті 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; ч.3 статті 181 Сімейного кодексу України, відповідно до якої за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; статті 182 Сімейного кодексу України, яка регламентує обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів; ч.1,ч.2 статті 183 Сімейного кодексу України, яка регулює визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Також апеляційним судом приймаються до уваги роз’яснення п.15, п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 ”Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”.

Приймаючи до уваги наведене та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02.08.2017 року, - скасуванню.

За даних обставин апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити нове рішення по суті вимог заявленого позову, яким позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 11.05.2017 року, а з 08.07.2017 року - не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, і до досягнення дітьми повноліття.

Керуючись статтями: 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, статтями: 303, 304, 307; п.4 ч.1 статті 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02 серпня 2017 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 11.05.2017 року, а з 08.07.2017 року - не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: