Судове рішення #6836613

 

Справа № 2-1729/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


19 листопада  2009 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді   М.В.Білоуса

при секретарі            В.О.Карпенко

за участю прокурора Левун О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилук  справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядження житловим будинком ,-


                     В С Т А Н О В И В :



 Позивач у своїй заяві зазначає, що вона проживає в будинку АДРЕСА_1, який у відповідності до договору купівлі-продажу належить їй на праві власності.

У 1998 році в даному будинку був прописаний її син ОСОБА_3, згодом вселилась і була прописана його дружина і відповідачка у справі ОСОБА_2, та їх неповнолітня дочка.

17 липня 2006 року її син ОСОБА_4 помер. За життя він на праві власності по вул. Садовій,125, у м.Прилуках мав квартиру. Після його смерті Ѕ частину в тому числі з урахуванням ј частини, від якої відмовилась відповідач успадкувала їх неповнолітня дочка ОСОБА_5

Таким чином відповідачу створені всі умови для проживання і користування житлом.  Разом з тим відповідач продовжує проживати в будинку АДРЕСА_1.

Більше того, відповідачка вселила невідому їй особу чоловічої статі, якій дозволяє користуватись зазначеним житлом.

На вимогу добровільно покинути будинок відповідач відмовляється, у зв»язку з чим вона змушена була звернутися до суду для вирішення такого питання.            

В судовому засіданні позивач підтримала свої заявлені позовні вимоги та просить зняти відповідача з реєстрації шляхом виселення з житлового приміщення  

Відповідач в свою чергу позову не визнала при цьому пояснила, що вона вселилася у спірний будинок на правах члена сім»ї разом зі спадкодавцем – її чоловіком та спільною дитиною. На протязі спільного проживання суттєво переобладнали такий, завдяки значному ремонту та прибудови до нього. Де були постійно зареєстровані і тим самим набули поряд з позивачем спільну сумісну власність на цю будівлю.

Діючи в інтересах малолітньої дитини  прокурор позов не визнав з підстав, що відповідач разом з малолітньою дитиною не є тимчасовими мешканцями цього будинку, адже зареєстровані в ньому та проживають довготривалий час і тим самим набули право на постійне проживання.      

Заслухавши пояснення сторін, думку прокурора, дослідивши письмові матеріали цивільної справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах закону і задоволенню не підлягають зі слідуючих підстав:

Відповідач поряд з дитиною та померлим спадкодавцем, вселившись в даний будинок за згодою його власника в особі позивача були зареєстровані на постійне місце проживання в ньому, і про таке засвідчують ті обставини, що будинок був капітально відремонтований, в якому вони мешкали разом з сином позивача по день йог смерті, і по даний час.

Крім того відповідно до вимог сімейного законодавства, батьки зобов»язані утримувати та виховувати своїх неповнолітніх дітей, і така вимога нерозривно пов»язана з їх спільним проживанням.

Заявляючи таким чином позов щодо зняття з реєстрації і виселення з будинку тільки відповідача і не висловлюючи при цьому вимоги щодо статусу малолітньої дитини, і така вимога позивача унеможливлювала б виконання обов»язку матері по вихованню своєї малолітньої дитини.

Відповідно до ст.5 СК України держава спрямовує свою діяльність на пріоритетну охорону та сімейне виховання дитини, що є невід»ємною умовою для спільного проживання дитини з батьками.            

Більше того, згідно ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства»  сім'я є   природним  середовищем  для  фізичного,  духовного, інтелектуального,  культурного,  соціального розвитку  дитини,  її матеріального  забезпечення  і  несе відповідальність за створення належних умов для цього.  

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно ст.14 ЗУ «Про охорону дитинства» діти та  батьки  не повинні розлучатися всупереч їх волі,  за винятком випадків,  коли таке  розлучення  необхідне  в  інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.  

Керуючись ст.ст. 213-218 ЦПК України  суд,-


                

                                 В И Р І Ш И В :



 позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зняття її з реєстрації та виселення з квартири АДРЕСА_2 – залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга  до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом двадцяти днів , у разі подання заяви про апеляційне оскарження рішення в десятиденний строк з дня його проголошення .



  Головуючий                  




















Справа № 2-1729/2009 р.

РІШЕННЯ  

ІМ"ЯМ УКРАЇНИ  

(вступна та резолютивна частини)

19 листопада  2009 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді   М.В.Білоуса

при секретарі            В.О.Карпенко

за участю прокурора Левун О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилук  справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядження житловим будинком ,-



Встановив:  


На підставі ст. 209 ч. 3 ЦПК України складання повного тексту рішення по даній справі вдікладається до п”яти днів.  

Керуючись ст.ст. 213-218 ЦПК України суд,-

.


В И Р І Ш И В  :  


 позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зняття її з реєстрації та виселення з квартири АДРЕСА_2 – залишити без задоволення.


 На рішення суду може бути подана апеляційна скарга  до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом двадцяти днів , у разі подання заяви про апеляційне оскарження рішення в десятиденний строк з дня його проголошення .


 Головуючий                                      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація