Справа № 2-7518/09р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2009 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої – судді Галіян Л.Є.
при секретарі Хлібороб Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Посилається на те, що з відповідачем спільного життя не склалося через несумісність характерів та поглядів на життя, постійні непорозуміння, відповідач не надає сім»ї матеріальної допомоги. На протязі тривалого часу вони проживають окремо, не підтримують подружні відносини, не ведуть спільного господарства, а тому їх шлюб носить лише формальний характер.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримала повністю, посилаючись на мотиви, викладені у заяві та суду пояснила, що за наданий судом термін для примирення відносини із відповідачем не змінились, а тому просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, суду пояснив, що наданий термін для примирення не дав позитивних результатів, а тому не заперечує відносно розірвання шлюбу із позивачкою.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив наступні обставини:
Сторони уклали шлюб 08 жовтня 1993 року, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу ІІ-ИД № 256237, виданим 08.10.1993 року відділом ЗАГС м. Тернопіль, актовий запис № 1444.
Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Судом з’ясовано, що внаслідок несумісності характерів та поглядів на життя, непорозумінь між сторонами склались неприязні відносини. Вони протягом тривалого часу, а саме з 2002 року проживають окремо, не підтримують подружніх стосунків та не ведуть спільного господарства.
Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживав заходів щодо примирення подружжя, сторонам надавався строк для примирення терміном один місяць. Однак примирення між ними не відбулося, стосунки між подружжям не змінились, сторони миритись не бажають і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім’ї є неможливим та суперечить інтересам подружжя, у строк наданий судом для примирення стосунки між сторонами не налагодилися, а тому шлюб між сторонами слід розірвати, а витрати, пов’язані із одержанням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС, покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 111, 112 СК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 08 жовтня 1993 року відділом ЗАГС м. Тернопіль, актовий запис № 1444.
При одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з ОСОБА_2 держмито в дохід держави в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а позивача ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або безпосередньо у строк встановлений для її подання.
Головуюча Галіян Л.Є.