ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Справа № 28/32

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),

суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М.

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Туліки Сергія Костянтиновича

на постанову та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 року Господарського суду Львівської області від 01.08.2017 року

у справі Господарського суду№ 28/32 Львівської області

за заявоюПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк аваль"

доФізичної особи-підприємця Туліки Сергія Костянтиновича

пробанкрутство

Представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01 серпня 2017 року у справі № 28/32 (судді: Артимович В.М. - головуючий, Горецька З.В., Чорній Л.З.) з поміж іншого, відмовлено у задоволенні клопотань боржника фізичної особи підприємця Туліки Сергія Костянтиновича про звільнення його від погашення вимог кредиторів згідно ухвали про затвердження реєстру та припинення провадження у справі, про визнання виконавчого напису від 30.11.2014 року № 7518 таким, який не підлягає виконанню, затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Надонка А.І. у розмірі двох мінімальних заробітних плат, призначено ліквідатором фізичної особи-підприємця Туліки Сергія Костянтиновича арбітражного керуючого Худоногову Л.Ю. та вирішено інші процедурні питання.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2017 року у справі № 28/32 (судді: Мирутенко О.Л. - головуючий, Кравчук Н.М., Матущак О.І.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції та ухвалою місцевого господарського суду, боржник фізична особа-підприємець Туліка Сергій Костянтинович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суд Львівської області від 01 серпня 2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2017 року та припинити провадження у справі на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 31, 22, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 41, 33, 35 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою місцевого суду від 19.03.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ФОП Туліки С.К., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено Надлонка А.І.

Ухвалою від 20.09.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою суду від 20.10.2010 року ФОП Туліку С.К. визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Надлонка А.І.

Ухвалою суду від 18.10.2011 року продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців.

Водночас, судами з'ясовано, що місцевим судом двічі виносились ухвали про припинення провадження у даній справі, однак постановами суду апеляційної інстанції такі ухвали скасовувались та повертались до суду першої інстанції для розгляду на стадію ліквідації.

Враховуючи приписи п. 1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство в редакції Закону від 22.12.11 № 4212-VІ, який набрав чинності 19.01.13, суди дійшли вірного висновку, що до даних правовідносин застосовуються положення Закону (надалі Закону про банкрутство) в редакції, чинній до 19.01.13, так як до набрання чинності нової редакції Закону про банкрутство, а саме 20.10.2010, господарським судом було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як встановлено судами, до місцевого господарського суду від боржника надійшло клопотання з проханням звільнити його від погашення вимог кредиторів згідно ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів, а саме : УПФ України в Яворівському районі Львівської області на суму 2798,22 грн., ЛОВ ФСС з ТВП в сумі 80,63 грн., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 4395121,32 грн., ПАТ "Альфа-Банк" в сумі 2251612,52 грн. та припинити провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40, ч. 6 ст. 31, ч. 2 ст. 49 Закону про банкрутство та п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Клопотання боржник мотивує тим, що відносно нього постановою Господарського суду Львівської області від 20.10.2010р. у справі № 28/32 відкрито ліквідаційну процедуру та визнано банкрутом, а оскільки за приписами п. 2 ст. 22 Закону про банкрутство строк ліквідаційної процедури з можливістю продовження не може перевищувати вісімнадцяти місяців, тому, на думку боржника, ліквідаційна процедура закінчилась у четвертому місяці 2012 р.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання, дійшли висновку, що хоча Закон про банкрутство і передбачає максимальний строк ліквідаційної процедури, проте місцевим господарським судом переходу до іншої процедури, з якою закон пов'язує припинення провадження, не відбулося. До того ж судами встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи-підприємця Туліки С.К. є запис від 03.10.2014р. про припинення підприємницької діяльності на підставі судового рішення Господарського суду Львівської області від 16.09.2014р.

Проте, ухвала Господарського суду Львівської області від 16.09.2014р. у справі № 28/32 про банкрутство фізичної особи-підприємця Туліки С.К. скасована постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2015р. і провадження у справі № 28/32 про банкрутство фізичної особи-підприємця Туліки С.К. не завершене.

Відповідно запис від 03.10.2014р. про припинення підприємницької діяльності боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи-підприємця Туліки С.К. не відповідає дійсності.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з зазначеними висновками судів, а також враховує, що правова позиція щодо можливості припинення провадження у справі про банкрутство ФОП Туліки, висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2017, яка набрала законної сили.

Відповідно до статті 124 Конституції України, частини першої статті 4-5, частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Окрім того, принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (принцип юридичної визначеності), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Європейського суду з прав людини у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.08).

Крім того, слід зазначити, що підстави припинення провадження про банкрутство визначені статтею 40 Закону про банкрутство. Однак обставини, як то затвердження звіту, мирової угоди чи виконання зобов'язання перед кредиторами, що можуть бути беззаперечними підставами для припинення провадження у справі не настали.

Також боржником до місцевого господарського суду подано клопотання, яким останній просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30.11.2014р. за № 7518, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., та винести ухвалу, якою визначити статус громадянина Надлонка А.І. після закінчення строку ліквідаційної процедури.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримав і апеляційний господарський суд, відмовив у задоволенні вказаного клопотання, оскільки виконавчий напис ґрунтується на вимогах до фізичної особи громадянина Туліки Сергія Костянтиновича, а не до суб'єкта господарювання.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з зазначеними висновками судів.

Крім того оскаржуваною ухвалою вирішено питання щодо оплати послуг арбітражного керуючого Надлонка А.І. за період виконання ним повноважень ліквідатора боржника, з яким погодився і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.ч. 12, 13, 14 ст. 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів та вважає правомірним задоволення клопотання арбітражного керуючого Надлонка А.І. про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого Надлонка А.І. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень арбітражного керуючого з моменту призначення у справі № 28/32, та затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого Надлонка А.І. у розмірі 126 742,00 грн. за весь період з 2010-2016 р.р.

Що ж стосується вимог щодо визначення статусу гр. Надлонка А.І. та гр. Худоногової Л.Ю. згідно ст. 18 ГПК України, то касаційний суд відзначає, що правовий статус вказаних осіб визначений ухвалами Господарського суду Львівської області та відповідає вимогам Закону про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.08.2017 року у справі припинено повноваження ліквідатора боржника арбітражного керуючого Надлонка А.І. та з цього дня він втратив статус учасника провадження у справі № 28/32. Арбітражний керуючий Худоногова Л.Ю., яка була призначена судом у встановленому законом порядку ліквідатором боржника - ФОП Туліки С.К., з 01.08.2017р. набула статус учасника провадження у справі № 28/32 та буде виконувати свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури або ж їх припинення в порядку, встановленому Законом про банкрутство.

Таким чином, доводи, викладені в тексті касаційної скарги, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій ні щодо відмови у задоволенні клопотань боржника, ні щодо затвердження оплати послуг арбітражного керуючого Надлонка А.І. за період виконання ним обов'язків ліквідатора, ні щодо визначення правового статусу Надлонка А.І. та Худоногової Л.Ю.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Львівської області від 01 серпня 2017 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2017 у справі № 28/32 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Туліки Сергія Костянтиновича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 01 серпня 2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2017 року у справі № 28/32 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Б.М. Поляков