Справа 2-а-201/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2009 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
в складі колегії суддів:
головуючий суддя Орла С.І.
судді: Середа Л.В.
Мозгова О.А.
секретаря Біліченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області, Державного Казначейства України про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни , -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачка ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до відповідачів до Управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області, Державного Казначейства України про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тому у відповідності до вимог ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” являється дитиною війни.
Згідно ст. 6 даного закону д ітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, дію якого було зупинено ст.111 Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Рішенням Конституційного суду від 09.07.2007 року встановлено неконституційність положень п. 12 ст.71 та ст. 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік в зв’язку з чим відновлено дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі пррожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому позивачка просила стягнути на її користь не виплачену доплату в розімрі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2006 року по 2008 рік включно в сумі 3593 грн. 10 коп.. Крім того позивач просила поновити строк звернення до суду, мотивуючи це тим, що їй не було повідомлено, про прийняття норомативно- правових актів, що обмежуюють його права і про порушене своє право він дізнався лише навесні 2008 року, також позивачка просила визнати дії відповідача по не виплаті доплати у відповідності до Закону україни "Про соціальний захист дітей війни" непавомірними.
Позивачка в судове засідання не з’явилась, але до суду надала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутність на позовних вимогах наполягала повністю.
Відповідач Управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у позовних вимогах посилаючись на те, що позивачка у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, в той же час п. 12 ст. 71 та ст.111 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” була зупинена вказана доплата, а рішенням конституційного суду України від 09.07 2007 рік дані положення Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, але законодавцем не прийнято жодного нормативно-правового акту на виконання вказаного рішення, і на даний час на законодавчому рівні не вирішено питання величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус „дитина війни” в зв’язку з чим відповідач не може проводити дану виплату. Крім того відповідач зазначив, що Законом України „ Про соціальний захист дітей війни" пердабчено фінансування виплат з Державного бюджету, що затверджується Верховною радою України , а не з бюджету Пенсійного Фонду України, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Також відповідач вважає не поважною причиною пропуску строків позивачкою звернення до суду, тому просив суд відмовити в поновленні строку позовної давності.
Представник Державного Казначйства україни в судове засідання не зявився, але до суду надійшла заява про можливість розгляду справи у відссутність їхнього предаставника та надав суд письмове заперчення в якому зазначив, що єдиним законодавчим актом,яким визначаються загальносуспільні видатки являється Закон «Про Держаний бюджет України» в тому числі і щомісячна допомога дітям війни, проте у відповідності до Положення «Про Державне казначейство України» відповідач не являється головним розпорядником бюджетних коштів та не здійснює виплати надбавки дітям війни та не обслуговує рахунки Пенсійного Фонду України в звязку з чим просив суд відмовити в позові щодо Державного Казначейства України в повному обсязі.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підтсав:
Відповідно до паспорта серія НОМЕР_1 від 16 лютого 1996 року виданого Золотоніським МРВ УМВС України в Черкаській області, вбачається, що ОСОБА_1. народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Згідно посвідчення серія НОМЕР_2 від 25.06.1997 року виданого управлінням соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації, вбачається, що позивач являється пенсіонером за віком та має статус дитини війни.
Відповідно до заяви від 18 травня 2008 року, вбачається, що позивач зверталась до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі з вимогою про видачі довідки про доплату до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 30.09.2008 року.
Згідно довідки № 6053/02 від 10 серпня 2009 року виданої Управлінням пенсійного фонду України в Золотоніському районі, вбачається, що позивачу виплачувалась надбавка до пенсії як дитині війни помісячно за період з 01.01.2008 року по 01.04.2008 року в розмірі 47 грн., з 01.04.208 року по 01.07.2008 року в розмірі 48 грн.10 коп., з 01.07.2008 року по 01.10.2008 року в розмірі 48 грн. 20 коп., з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 49 грн. 80 коп., а всього 531 грн. 20 коп.
У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років;
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6,— у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Згідно п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2007 рік дію: статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням статті 111 цього Закону;
У відповідності до ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” Установити, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Згідно п.3 Положення про Пенсійний Фонд України затверджене Указом Президента України від № 121/2001 від 01 березня 2001 року передбачено основними завданнями Пенсійного Фонду України ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України.
Згідно п.10 Положеня кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.
Відповідно до п.15 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Згідно ч.1 ст.28 Закону україни „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону україни „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
У відповідності до ч.1 ст.62 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” ” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.
Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006. № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003. № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Згідно п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до ст. 58 Закону України „ Про Державний бюджет на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня — 470 гривень, з 1 квітня — 481 гривня, з 1 липня — 482 гривні, з 1 жовтня— 498 гривень.
22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У відповідності до ухвали Конституційного Суду України № 27-у/2009 року від 19 травня 2009 року за конституційним поданням Пенсійного фонду України, вбачається, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” , на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону „Про соціальний захист дітей війни” . Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного Суду України.
Відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що позивачка підпадає під дію Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та має право на доплату пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Суд не прймає посилання відповідача на ч.3 ст.28 Закону України „Про загальонообов’язкове державне пенсійне страхування”, що передбачає застосування мінімального розміру розміру пенсії за віком виключно для визанчення розміру пенсій пердбаченого цим Законом, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у відповідності до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а також зігідно пункту 7 ст. 9 КАС України про можливість застосування аналогії закону та у зв'язку з тим, що у Законі України “Про соціальний захист дітей війни” не передбачений розмір мінімальної пенсії для розрахунку надбавки, то слід застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, тому дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі по не виплаті надбавки до пенсії як дитині на користь позивачки не правомірними.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що Позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії. Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між Позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
Так як п. 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV було внесені такі зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" виключено пункт 17 ст. 77; стаття 110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету" вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не були визнані неконституційними, порядок запровадження у 2006 році пільг, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Кабінетом Міністрів України визначений не був, тому у 2006 році відповідач не мав підстав проводити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення щомісячної доплати як дитині війни за 2006 рік.
Разом з тим суд відмовляє позивачу в частині задоволення позовних вимог ,щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки позивачем не було надано достатніх доказів для обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду так як відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом, а позивач звернувся до суду з позовом лише 19 травня 2009 року, тому суд вважає, що права позивачки підлягають захисту з 22 травня 2008 року, оскільки дії відповідача по нарахуванню доплат до пенсії як дитині війни в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року були правомірним так як рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року не має зворотної дії у часі.
Таким чином внаслідок непрвомірних дій Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі позивачці не була виплачена щомісячна надбавка до пенсії у відповідності до Закону україни «Про соціальний захист дітей війни" за період за період з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року (481Х30%=144,3/31*9+144,3=186,19 грн. -96,2=89,90 грн.); за період з липня 2008 року по вересень 2008 року включно (482Х30%=144,6Х3=433,8 грн. - 144,6 грн.=289,2 грн.); за період з жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року (498Х30%=149,4Х3=448,2 грн.-149,4=298,8 грн.), а всього не виплачено надбавки до пенсії як дитині війни в сумі 677 грн. 90 коп., які належить стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі зобов’язавши Державне казначейство України виділити та перерахувати ці кошти.
Крім того суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині зобов’язання відповідача виплачувати щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни, оскільки, такий спосіб захисту порушеного права, як зобов'язання вчинити певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним законодавством. У даному випадку суд лише визнає неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати доплати до пенсії як дитині війни, менше, ніж передбачено Законом “ Про соціальний захист дітей війни”, що передбачає обов'язок відповідача при подальшому обчисленні цих сум керуватися вимогами Закону “Про соціальний захист дітей війни.
Дана позиція підтримана у постанові Вищого Адміністративного Суду від 20 травня 2009 року № К-4835/09 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Охтирка Сумської області про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 роки.
Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, оскільки згідно п.34 ст.4 Декрету „Про державне мито” звільнені від сплати державного мита, тому судові витрати у відповідності до ст. 94 КАС України компенсуються за рахунок держави.
Керуючись, ст.ст.6,7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ст.28 Закону україни „Про загальонообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішеннями Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року, Положенням про Пенсійний Фонд України затверджене указом Президента України від № 121/2001 від 01 березня 2001 року ст. 9,10,11, 94,158,159,163 КАС України
П О С Т А Н О В И В
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду в Золотоніському районі Черкаської області щодо по невиплаті ОСОБА_1, проживаючої вул. АДРЕСА_1 надбавки до пенсії як дитині війни неправомірними.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду в Золотоніському районі Черкаської області на користь ОСОБА_1, проживаючої вул. АДРЕСА_1 недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року в сумі 677 грн. 90 коп..
Зобов'язати Державне казначейство України виділити та перерахувати кошти в сумі 677 грн. 90 коп. Управлінню пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області для виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В частині позовних вимог щодо зобов’язання Управління Пенсійного Фонду в Золотоніському районі Черкаської області нараховувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та поновлення пропущеного строку для звернення до суду – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після попереднього подання заяви.
Головуючий суддя Орел С.І.
Судді: __________Середа Л.В.
__________Мозгова О.А.