Справа № 2-а-3169/09
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 року м. Полтава
Полтавський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Чеснокової А.О.
при секретарі – Лисенко М.С.
за участю: позивача –ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2
представника відповідачів – Горобця О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Машівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справі України в Полтавській області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області про скасування наказів та поновлення на посаді, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в якому просить поновити його на посаді першого заступника начальника відділу – начальника кримінальної міліції Машівського РВ ГУМВС України в Полтавській області з 27.09.2004, посилаючись на те, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.09.2007, яка була залишена без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2008, позовні вимоги задоволені частково. Визнано незаконним і скасовано наказ УМВС України в Полтавській області № 90 о/с від 27.09.004 в частині призначення його на посаду дільничного інспектора відділення ДІМ Машівського РВ УМВС, увільнивши його від посади першого заступника начальника відділу кримінальної міліції цього ж районного відділу, з 27.09.2004. Однак, до даного часу постанова суду не виконана, тому позивач змушений звернутися до суду з вимогою про поновлення на роботі.
Позивач неодноразово змінював позовні вимоги і 11.11.2009 подав остаточні зміни та доповнення до позовної заяви, в яких просить суд поновити йому пропущений з поважних причин строк для звернення до суду з позовом про поновлення на посаді, поновити його на посаді першого заступника начальника відділу-начальника кримінальної міліції Машівського РВ УМВС України в Полтавській області з 27.09.2004 негайно, визнати неправомірним пункт наказу від 18.06.2008 № 120ос яким призначено майора міліції ОСОБА_1 (С-433024) на посаду дільничного інспектора міліції відділення ДІМ Машівського районного відділу, увільнивши (у порядку дисциплінарного стягнення) від посади першого заступника начальника відділу - начальника кримінальної міліції цього ж районного відділу, з 15.11.2004, поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника відділу-начальника кримінальної міліції Машівського РВ УМВС України в Полтавській області з 15.11.2004 негайно, визнати неправомірним пункт наказу від 06.10.2009 № 220ос „про внесення змін до пунктів наказів" яким пункт наказу УМВС України в Полтавській області від 15.11.2004 № 110 ос „Призначити : майора міліції ОСОБА_1 (С-433024) на посаду дільничного інспектора міліції відділення ДІМ Машівського районного відділу, увільнивши його (у порядку дисциплінарного стягнення) від посади першого заступника начальника відділу - начальника кримінальної міліції цього ж районного відділу, з 15.11.2004", змінено в частині дати призначення, вважати призначеним з 30.11.2004, поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника відділу-начальника кримінальної міліції Машівського РВ УМВС України в Полтавській області з 30.11.2004 негайно, визнати незаконною бездіяльність Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області яка виявилася у не приведенні у відповідність до Постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 20.09.2007 наказу № 45 ос від 23.03.2007 та наказу № 214 ос від 21.12.2007, зобов'язати Головне Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області негайно внести зміни до наказу № 45 ос від 23.03.2007, виклавши його в наступній редакції: вважати таким, що приступив до виконання службових обов'язків по закінченню відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку майора міліції ОСОБА_1 першого заступника начальника відділу-начальника кримінальної міліції Машівського районного відділу з 19.03.2007, зобов'язати Головне Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області негайно внести зміни до наказу № 214 ос від 21.12.2007 по особовому складу, виклавши його в наступній редакції : Призначити майора міліції ОСОБА_1 на посаду першого заступника начальника Машівського районного відділу-начальника кримінальної міліції, 12.11.2007, негайно поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Машівського районного відділу - начальника кримінальної міліції цього ж районного відділу з дня перетворення Машівського РВ УМВС України в Полтавській області в Машівський РВ ГУМВС України в Полтавській області, стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі в розмірі 54 мінімальних заробітних плат, стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 23097,49 грн. що становлять різницю в грошовому забезпеченні за час його перебування на посаді дільничного інспектора міліції відділення ДІМ Машівського районного відділу, яка є нижчеоплачуваною від посади першого заступника начальника відділу-начальника кримінальної міліції цього ж районного відділу за період з 27.09.2004 по 15.01.2005 та з 19.03.2007 по 01.09.2009 з врахуванням індексу інфляції за весь період.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог, дії вважає законними та обґрунтованими, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 службу в ОВС розпочав у грудні 1992 року дільничним інспектором міліції Машівського районного відділу УВС Полтавської області. У подальшому обіймав посади дізнавача та оперуповноваженого карного розшуку у цьому ж райвідділі. 23.09.2001 ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника відділення карного розшуку, а 23.09.2002 - першого заступника начальника відділу - начальника кримінальної міліції Машівського РВ УМВС. На вказаній посаді ОСОБА_1 перебував до 27.09.2004.
27.09.2004 відбулась оперативна нарада при начальнику УМВС, на якій окремим питанням заслухано стан розкриття злочинів майнової спрямованості. Згідно з рішенням цієї наради за суттєві прорахунки в організації роботи з розкриття злочинів загально кримінальної спрямованості минулих років, а також неналежний контроль організації роботи з розшуку злочинців та безвісти зниклих осіб, відсутність практичних показників по вилученню з незаконного обігу зброї, низький контроль за станом обліково-реєстраційної дисципліни майор міліції ОСОБА_1 підлягав пониженню в посаді. Рішення цієї наради оголошено для виконання наказом УМВС України в Полтавській області від 27.09.2004 № 370. З метою виконання прийнятого рішення працівниками відділу роботи з персоналом УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 з урахуванням наявного некомплекту були запропоновані посади старшого оперуповноваженого ВКР Карлівського та Новосанжарськог о РВ УМВС, (найближче розташовані до смт. Машівка). Від запропонованих посад ОСОБА_1 категорично відмовився та висловив бажання проходити службу лише в Машівському районному відділі. Враховуючи ці обставини, відповідно до п.32 Дисциплінарного статуту ОВС, а також обов'язку проходити службу там де це викликано інтересами служби, наказом УМВС України в Полтавській області від 27.09.2004 № 90о/с ОСОБА_1 призначено на посаду дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Машівського РВ УМВС - на єдину вакантну на той час посаду цього органу.
28.09.2004 ОСОБА_1 звернувся з рапортом про надання йому відпустки по догляду за дитиною (ОСОБА_4, 2004 р.н.) до досягнення нею трирічного віку. З 15.12.2004 по 19.03.2007 дільничний інспектор міліції майор міліції ОСОБА_1 перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без збереження грошового утримання (наказ УМВС від 24.01.2005 № 6 о/с).
Не погодившись з рішенням оперативної наради УМВС та подальшим переміщенням 27.10.2004 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами про скасування наказів УМВС від 27.09.2004р. № 370 "Про оголошення рішення оперативної наради при начальнику УМВС..." (дисциплінарного наказу) та № 90 о/с "По особовому складу". Позовної вимоги про поновлення на раніше займаній посаді позивач не заявляв.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.02.2006, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 17.04.2006, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
За наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на вищевказані судові рішення ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.02.2007 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справа направлена на новий судовий до Октябрського районного суду м. Полтави.
В ході нового судового розгляду ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, доповнень та уточнень до них не робив.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.09.2007 позов ОСОБА_1 про скасування наказів УМВС №№370 та 90 о/с від 27.09.2004 задоволено частково. Судом визнано незаконним і скасовано наказ УМВС від 27.09.2004 № 90 о/с в частині призначення ОСОБА_1 на посаду дільничного інспектора ДІМ Машівського РВ УМВС. У визнанні незаконним наказу УМВС від 27.09.2004 №370 відмовлено.
Вказана постанова оскаржувалась лише Управлінням в апеляційному порядку, позивач апеляційної скарги не подавав. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2008 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в судовому засіданні, згідно з мотивувальною частиною рішень судів першої та апеляційної інстанції незаконність наказу від 27.09.2004 №90 о/с полягає в порушенні порядку застосування дисциплінарних стягнень - виконання дисциплінарного стягнення здійснене в день, коли позивач відкрив лікарняний. Сам же дисциплінарний наказ № 370, що є підставою для пониження ОСОБА_1 в посаді, не скасований та невідмінений по сьогоднішній день, а тому залишається чинним. Даний факт не спростовується і позивачем.
10.04.2008 ОСОБА_1 отримав виконавчий лист та ініціював примусовий порядок виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 20.09.2007. Виконавче провадження відкрито 23.05.2008.
В період здійснення виконавчих дій ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з заявами щодо визначення способу виконання постанови шляхом постановлення додаткової постанови, а також з заявою про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.06.2008 в роз'ясненні постанови відмовлено. З вказаною ухвалою ОСОБА_1 погодився та в апеляційному порядку її не оскаржував.
18.06.2008 Головним управлінням МВС України в Полтавській області видано наказ № 120 о/с про скасування пункту наказу УМВС від 27.09.2004 № 90 о/с щодо призначення майора ОСОБА_1 на посаду дільничного інспектора міліції відділення ДІМ Машівського районного відділу, увільнивши його (у порядку дисциплінарного стягнення) від посади першого заступника начальника відділу - начальника кримінальної міліції цього ж районного відділу з 27.09.2004.
Цим же наказом (№ 120 о/с) доповнено наказ УМВС від 15.11.200 №110 о/с пунктом щодо призначення майора ОСОБА_1 на посаду дільничного інспектора міліції відділення ДІМ Машівського районного відділу, увільнивши його (у порядку дисциплінарного стягнення) від посади першого заступника начальника відділу - начальника кримінальної міліції цього ж районного відділу, з 15.11.2004. Суд вважає необхідним зазначити, що відповідачем враховано чинність дисциплінарного наказу № 370 від 27.09.2004 та висновки суду стосовно лікарняних ОСОБА_1
У зв'язку з виконанням боржником судового рішення в повному обсязі постановою ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області 21.10.2008 виконавче провадження закінчене.
01.06.2009 в судовому засіданні позивач надав листок тимчасові непрацездатності, який засвідчує перебування його на лікарняному 15.11.2004. Суд зазначає, що даний листок тимчасової непрацездатності позивачем своєчасно не був наданий відповідачу, в зв’язку з чим відповідач дізнався про даний факт майже через 5 років в судовому засіданні.
За отриманою інформацією Головним управлінням внесено зміни щодо дати призначення ОСОБА_1 на посаду дільничного. 06.10.2009 Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області виданий наказ № 220 о/с, яким змінена дата призначення ОСОБА_1 на посаду дільничного з 15.11.2004 на 30.11.2004.
Що стосується позовних вимог позивача щодо скасування наказів № 120 о/с від 18.06.2008 та № 220 о/с від 06.10.2009 суд зазначає наступне.
Незаконність наказу № 120 о/с ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що цим наказом його призначено на посаду ДІМ 15.11.2004, - в той день коли він знаходився на лікарняному. Як було вже зазначено вище, на момент винесення цього наказу ні в Машівському РВ ГУМВС, ні в ГУМВС України в Полтавській області не було документальних відомостей про те, що 15.11.2004 ОСОБА_1 хворів, вказана обставина перевірялась та була підтверджена в судовому засіданні. Про лікарняний серії АА № 857552 відповідачу стало відомо лише в судовому засіданні 01.10.2009.
Враховуючи, відсутність на даний час жодних підстав стверджувати про незаконність видачі листка тимчасової працездатності серії АА№ 857552, неможливості встановити або спростувати сам факт хвороби позивача в період з 13.11.2004 - 29.11.2004 наказом ГУМВС від 06.10.2009 № 220 о/с внесено зміни до пункту наказу від 15.11.2004 №11О о/с в частині дати призначення ОСОБА_1 на посаду дільничного. В якому зазначено «Уважати його призначений на посаду з 30. 11.2004 року».
Таким чином, суд приходить до висновку, що юридично відбулось перенесення дати призначення на посаду - на той день, коли ОСОБА_1 не знаходився на лікарняному.
Посилання позивача на те, що наказ № 120 о/с є незаконним, оскільки дисциплінарне стягнення виконано 18.06.2008 року, тобто через 3 з половиною роки, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Накладення дисциплінарного стягнення та виконання дисциплінарного стягнення є діями, які хоч і пов'язані між собою, але мають різний правовий зміст та наслідки.
Накладення дисциплінарного стягнення здійснюється начальником шляхом видання дисциплінарного наказу. Такий наказ юридично встановлює сам факт вчинення особою дисциплінарного проступку. Видання такого наказу ще не свідчить про те, що він виконаний, а особа вже притягнута до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарний наказ має бути реалізованим (виконаним) у відповідний спосіб. Тобто видання дисциплінарного наказу є передумовою його виконання, що є окремою стадією. Виконання чи невиконання дисциплінарного стягнення не впливає на зміст та дію (чинність) дисциплінарного наказу.
Згідно з судовими рішеннями, які набрали законної сили, дисциплінарний наказ УМВС від 27.10.2004 № 370 виданий законно. Як було встановлено в судовому засіданні, позивачем даний наказ оскаржувався, але в задоволенні цих позовних вимог йому було відмовлено, і судові рішення з цього приводу набрали законної сили.
Згідно з ст. 32 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ від 29.07.1991 № 1368-ХІІ (діяв на момент оголошення дисциплінарного наказу) дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладання, не рахуючи часу перебування винного у відпустці або його хвороби.
Згідно з наказом УМВС від 15.11.2004 № 110 о/с, зміненого наказом ГУМВС від 06.10.2009 № 220 о/с, дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді пониження в посаді виконане 30.11.2004 - тобто в строки передбачені чинним законодавством з урахуванням часу перебування на лікарняному.
Як вже зазначалось, наказ ГУМВС України в Полтавській області від 06.10.2009 № 220 о/с виданий в ході судового засідання по справі після надання ОСОБА_1 відомостей про перебування його на лікарняному з 13.11.2004 по 29.11.2004.
Суд зазначає, що цим наказом юридично здійснено перенесення дати призначення позивача на нижчу посаду на 30.11.2004 (на день, коли ОСОБА_1 вийшов з лікарняного).
Посилання позивача на те, що наказом № 220 о/с здійснюється виконання дисциплінарного стягнення, при цьому порушено всі визначені строки суд вважає необґрунтованими. Оскільки наказ № 220 о/с лише вносить зміни до дисциплінарного наказу, яким є наказ УМВС від 15.11.2004 № 110о/с.
Наказ № 220 о/с не є актом, яким виконується дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення виконане наказом № 110 о/с від 15.11.2004, а в подальшому до цього наказу лише внесено зміни.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою видання наказу № 110 о/с про пониження ОСОБА_1 в посаді є дисциплінарний наказ № 370 від 27.09.2004, а підставою видання наказу № 220 о/с є листок тимчасової непрацездатності наданий у 2009 році. Вказане свідчить про відмінність цих правових актів та виключає сумніві відносно строків та повторності дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо незаконності наказів № 45 о/с від 23.03.2007 та № 214 о/с від 21.12.2007 суд зазначає наступне.
23.03.2007 Управлінням МВС України в Полтавській області видано наказ № 45 о/с від 23.03.2007. Згідно з вказаним наказом майор міліції ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов’язків по закінченню відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 19.03.2007.
Підставою для видання цього наказу послугував рапорт ОСОБА_1 від 19.03.2007 про те, що він має намір приступити до службових обов’язків. Рапорт після розгляду керівництвом Машівського РВ був надісланий за належністю до УМВС України в Полтавській області для остаточного прийняття рішення шляхом видання відповідного наказу. Такий наказ був виданий Управлінням 23.03.2007 за № 45 о/с із зазначенням, що майор міліції ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов’язків з 19.03.2007, тобто з дати подання ним відповідного рапорту. Термін закінчення відпустки обумовлений тим фактом, що 19.03.2007 доньці позивача ОСОБА_4 виповнилося 3 роки, а строк такої відпустки був чітко обумовлений наказом УМВС від 24.01.2005 № 6 о/с "Про надання відпустки..." із зазначенням строку цієї відпустки - з 15.12.2004 по 19.03.2007.
Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ УМВС № 45 о/с юридично встановив факт закінчення відпустки ОСОБА_1 і допущення його 19.03.2007 до виконання службових обов’язків. З цього терміну ОСОБА_1 поновлено нарахування грошового забезпечення, обрахунок пільгової вислуги, з цієї дати він мав повне право на здійснення службових повноважень по посаді, тощо.
Слід зазначити, що надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку є правом одного за батьків, що визначається окремими нормами права. А тому є підстави вважати, що надання такої відпустки відноситься до окремих правовідносин, які, в даному випадку, припинились 19.03.2007.
Посилання позивача та представника позивача в судовому засіданні на те, що даний наказ є незаконним, оскільки відповідач не привів його у відповідність до постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 20.09.2007, а саме: виклавши його у наступній редакції: вважати таким, що приступив до виконання службових обов’язків по закінченню відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку майора міліція ОСОБА_1 першого заступника начальника відділу – начальника кримінальної міліції Машівського районного відділу з 19.03.2007, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
На момент надання такої відпустки та на момент її закінчення ОСОБА_1 перебував на посаді дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Машівського РВ УМВС. Згідно з чинним законодавством вказана посада на період відпустки мала зберігатись та зберігалась за ним, а тому здійснення кадрових переміщень ОСОБА_1 в цей період було б незаконним. Крім того, на момент виходу ОСОБА_1 з відпустки (19.03.2007) не існувало жодних правових підстав щоб вважати незаконним призначення позивача на посаду дільничного. Тому позовні вимоги про визнання бездіяльності та зобов’язання внести зміни до наказу УМВС № 45 о/с суд вважає безпідставними та такими, що не спрямовані на захист нібито порушених трудових прав.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, наказ ГУМВС України в Полтавській області від 21.12.2007 № 214 о/с виданий у зв’язку з затвердженням нових штатів районних відділів, підпорядкованих УМВС України в Полтавській області (наказ УМВС від 11.11.2007 № 939).
Штатна посада, яку до цього обіймав ОСОБА_1 «дільничний інспектор міліції відділення дільничних інспекторів міліції Машівського районного відділу» перестала існувати, а замість неї затверджена інша - «дільничний інспектор міліції (міліція місцевого бюджету) сектору дільничних інспекторів міліції Машівського районного відділу».
Враховуючи те, що в даному випадку фактичного вивільнення працівників не відбувалось, штатна чисельність та функціональні обов’язки по відповідних посадах не змінювались – особовий склад призначався на посади згідно з новими штатами шляхом видання відповідних наказів по особовому складу, в даному випадку це наказ УМВС №214 о/с від 21.12.2007.
Позивач в своєму позові не ставить питання незаконності наказу 214 о/с від 21.12.2007 - порядок та підстави призначення на посаду дільничного інспектору міліції (міліція місцевого бюджету) сектору дільничних інспекторів міліції Машівського районного відділу ОСОБА_1 не оскаржується. В зв’язку з чим відповідні посилання позивача на постанову пленуму ВСУ № 9 та ст. 40 КЗпП України є необґрунтованими.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо поновлення на посаді з 27.09.2004 суд приходить до наступного висновку.
Позивач ОСОБА_1 просить суд поновити його на посаду, на яку він ніколи не призначався. ОСОБА_1 просить поновити його на посаду першого заступника начальника відділу - начальника кримінальної міліції Машівського РВ ГУМВС України в Полтавській області з 27.09.2004. Згідно зі штатним розписом у 2004 році такої посади як "перший заступник начальника відділу - начальник кримінальної міліції Машівського РВ ГУМВС України в Полтавській області" не існувало. Як було встановлено в судовому засіданні на даний час такої посади з такою назвою не існує і на даний час.
Частиною 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути поданий у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то, з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю, треба виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 КЗпП України. Таким чином, громадянин може звернутися із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки .
Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, ОСОБА_1 ще у 2004 році знав про наявність наказів від 27.09.2004 № 370 "Про оголошення рішення оперативної наради при начальнику УМВС..." (дисциплінарного наказу) та № 90 о/с "По особовому складу", оскаржував їх в судовому порядку - позовної вимоги про своє поновлення він до 2008 року не заявляв . Всі судові рішення прийняті в межах заявлених вимог і набрали законної сили
Таким чином, ОСОБА_1 пропущено відведений чинним законодавством (ст.233 КЗпП України) місячний строк звернення до суду.
Підтвердженням цього є позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в п.13 постанови Пленуму №2 від 06.03.2008. Так, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби — у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Таким чином, позивачем був пропущений місячний строк звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, із заперечень представника відповідача та пояснень в судовому засіданні представника відповідача, відповідач наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду.
Згідно з ч.2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Докази, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску звернення до суду, позивачем не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача при винесені оспорюваних наказів.
Щодо позовних вимог стосовно моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Оскільки судом встановлено правомірність винесення відповідачем оспорюванних наказів, підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у суду відсутні.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Машівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справі України в Полтавській області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області про скасування наказів та поновлення на посаді необґрунтовані та в їх задоволенні необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8–14, 71, 159, 160–163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Машівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справі України в Полтавській області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області про скасування наказів та поновлення на посаді - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України .
Суддя (підпис) А.О. Чеснокова
З оригіналом згідно:
Суддя А.О. Чеснокова
Повний текст постанови виготовлений 27 листопада 2009 року.
Постанова не набрала законної сили.
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
27 листопада 2009 року
№ 4/2-а-3169/09
копія: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
39400
Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області
вул. Пушкіна, 83, м. Полтава
Машівський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області
вул. Леніна, 159, смт. Машівка, 39400
Головне управління державного казначейства України в Полтавській області
вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011
Полтавський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 24 листопада 2009р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Машівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справі України в Полтавській області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області про скасування наказів та поновлення на посаді – для відома.
Додаток: копія постанови на 2 арк. - кожному адресату.
Суддя А.О.Чеснокова
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
27 листопада 2009 року
№ 4/2-а-3169/09
копія: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
39400
Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області
вул. Пушкіна, 83, м. Полтава
Машівський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області
вул. Леніна, 159, смт. Машівка, 39400
Головне управління державного казначейства України в Полтавській області
вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011
Полтавський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 24 листопада 2009р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Машівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справі України в Полтавській області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області про скасування наказів та поновлення на посаді – для відома.
Додаток: копія постанови на 2 арк. - кожному адресату.
Суддя А.О.Чеснокова