Справа - № 6175 Головуючий в 1 й інстанції - Омелюх В.М.,

Категорія -23 Доповідач Сіромашенко Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Котушенко С.П.,

суддів Сіромашенко Н.В., Максюти Ж.І.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Сонячне» на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Сонячне» про стягнення заборгованості по орендній платі, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2008 року було задоволено частково позов ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Сонячне», було зобов'язано відповідача видати позивачу орендну плату у вигляді 1200 кг зерна вартістю 1800 грн., 100 буханок хліба вартістю 200 грн., 20 кг макаронних виробів вартістю 90 грн., а всього на загальну суму 2090 грн. При цьому судом було зазначено, що у разі відсутності можливості видати орендну плату в натурі стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату у грошовому еквіваленті в сумі 2090 грн. В іншій частині позову відмовлено. Окрім того, стягнуті з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у вигляді судового збору в сумі 51 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та витрати на надання правової допомоги в сумі 450 грн., а всього 531 грн.

В апеляційній скарзі відповідач порушив питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що рішення суду було ухвалене при невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що між сторонами 21 грудня 2002 року було укладено договір оренди №100 земельної ділянки строком на 5 років, згідно якому відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату в натуральній, відробітковій, грошовій формі в термін з серпня по грудень кожного року. При цьому орендна плата за кожен рік сплачується в наступних розмірах: в грошовому виразі в розмірі 1, 5% від вартості землі, в натуральній формі у вигляді зерна в кількості 1200 кг, хліба - 100 буханок, муки - 75 кг, олії- 15 кг, крупи - 20 кг, макаронних виробів - 20 кг, соломи - 1000 кг, у відробітковій формі у вигляді оранки городу площею 0, 35 га.

За період дії договору у 2007 році відповідачем орендна плата в натуральній формі була видана не в повному обсязі, а саме: не було видано взагалі орендну плату у вигляді 1200 кг зерна, 100 буханок хліба, 20 кг макаронних виробів.

Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції, виходячи із умов договору та керуючись ст. ст. 161-162, 203 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 509-510, 526, 530, 792 ЦК України в редакції 2003 року, ст.ст. 39-40 ЗК України в редакції 1992 року, ст.ст. 93, 95-96 ЗК України в редакції 2001 року, ЗУ «Про оренду землі» з внесеними змінами та доповненнями, правильно прийшов до висновку про часткове задоволення вищевказаного позову.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що провести розрахунок з позивачем по орендній плати в повному обсязі селянське (фермерське) господарство «Сонячне» не мало можливості через посуху, яка тривала з 1 травня по 20 червня 2007 року, і, внаслідок якої загинуло більш ніж 60% посівів, є безпідставними та такими, що колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки, відповідачем не було надано суду належних, допустимих доказів щодо того, що внаслідок засухи загинув весь врожай сільгоспкультур, від збирання яких залежала виплата орендної плати в натурі по видам орендної плати. При цьому, про наявність вказаних обставин та

їх наслідків в частині неможливості виконання умов договору по виплаті орендної плати позивач не був попереджений відповідачем. Окрім того, як вбачається з відомостей на виплату орендної плати, наявним в матеріалах справи (а.с.69-74), відповідачем більшості орендодавців були виплачені в повному обсязі чи частково ті види орендної плати, що являються предметом даного спору, однак, не були видані позивачу. До того ж, виплата орендної плати тим орендодавцям, які уклали з відповідачем договір оренди на новий строк, продовжувалася і на день розгляду справи в суді, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні в суді 1-ї інстанції, а також підтверджується наказом №109/1 від 30 жовтня 2007 року про видачу пайщикам в рахунок орендної плати за 2007 рік зерна по мірі його надходження (а.с.75). Більш того, відповідно до державної статистичної звітності відповідачем отримано урожай всіх видів сільгоспкультур, від збирання яких залежала можливість відповідача видати орендну плату позивачці (а.с.102-105). Таким чином, доводи відповідача в цій частині об'єктивно спростовується вищенаведеним.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що дата видачі висновку Торгово-промислової палати України щодо форс-мажорних обставин, що мали місце в вищезазначений період, не впливає на суть викладеного в ній, не має значення для вирішення даної справи.

Відносно доводів апеляційної скарги щодо стягнення судових витрат суд також приходить до висновку про те, що в цій частині вони не мають юридичного обґрунтування.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що судом 1-ї інстанції було правильно у відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України зазначено суму судових витрат у вигляді судового збору, а саме: 51 грн., підлягаючих стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки вони були визначені судом пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а також вірно вирішено ним питання щодо стягнення інформаційно-технічних витрат в сумі 30 грн.

Стосовно стягнення витрат на надання правової допомоги в сумі 450 грн. колегія суддів також приходить до висновку про правильність вирішення питання судом в цій частині відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України, постанови КМУ від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» та з урахуванням обсягу виконаної фахівцем роботи, затраченого ним часу на її виконання та співмірності витрат з ціною позову.

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Сонячне» відхилити.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.