ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 року м. Полтава Справа № 2-а-36806/09/1670
Колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду в складі:
Головуючого - судді Чеснокової А.О.
Суддів – Слободянюк Н.І., Алєксєєвої Н.Ю.
при секретарі – Лисенко М.С.
за участю: позивача –ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2
представника відповідачів – Сажієнко Н.В.
третьої особи – Гордієнка М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів, треті особи: Голова державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, начальник Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів Гордієнко Микола Миколайович про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И Л А:
25.02.2009 позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів, третя особа: Голова державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання наказу протиправним, стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 09.01.2009 був прийнятий наказ Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 4-к щодо звільнення позивача з посади заступника начальника Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів за систематичне невиконання службових обов’язків, відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП. Позивач вважає вказаний наказ прийнятий з порушенням вимог діючого законодавства.
03.09.2009 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд визнати протиправним наказ Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 09.01.2009 № 4-к про звільнення з посади заступника начальника Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів, зобов'язати Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики вчинити дії щодо поновлення ОСОБА_1 на вищевказаній посаді, стягнути з відповідача розмір втраченого заробітку за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., визнати протиправними накази Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 46 від 29.09.2008 та № 41 від 27.08.2008.
Ухвалою суду від 15.10.2009 до участі у справі в якості третьої особи залучено начальника Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів Гордієнка М.М.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог, дії вважає законними та обґрунтованими, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні третя особа – Гордієнко М.М. проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідачів, третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановила такі обставини.
15.11.2007 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду заступника начальника Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів відповідно до наказу Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 358-к.
Наказом Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 4-к від 09.01.2009 ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника начальника Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів за систематичне невиконання службових обов’язків, відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП.
Підставою для прийняття вказаного наказу стали подання Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 08.01.2009 № 02/01-06, акт службового розслідування від 28.11.2008 та з врахуванням застосування до позивача заходів дисциплінарного впливу у вигляді догани (наказ Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 46 від 29.09.2008) та попередження про неповну службову відповідність (наказ Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 41 від 27.08.2008).
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Що стосується позовних вимог позивача про скасування наказів № 41 від 27.08.2008, яким попереджено ОСОБА_1 про неповну службову відповідність та № 46 від 29.09.2008, яким ОСОБА_1 оголошено догану колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено в судовому засіданні, позивач вважає, що дані накази є незаконними, обґрунтовуючи це тим, що Полтавське обласне управління у справах захисту прав споживачів не мало законних підстав щодо винесення вказаних наказів щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки позивача на роботу приймав Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, про що був виданий відповідний наказ.
Колегія суддів вважає даний висновок хибним, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі ст.. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Це означає, що керівник підприємства завжди має право застосовувати стягнення, оскільки його право приймати на роботу закріплено безпосередньо в нормативно-правових актах. Особа, яка виконує обов’язки керівника підприємства в силу наказу про це, користується правом прийняття працівників, отже, відповідно до ч.1 даної статті має право застосовувати стягнення.
Відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання споживчої політки від 12.09.2007 № 217 затверджено Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Згідно ст. 1 вказаного Положення територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (далі - Територіальні органи), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі - Держспоживстандарт). Територіальні органи Держспоживстандарту забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території відповідного регіону. Територіальні органи входять до системи органів Держспоживстандарту і в межах своїх повноважень здійснюють державний захист прав споживачів.
Начальник Територіального органу призначає на посаду і звільняє з посади працівників Територіального органу; застосовує щодо них заходи заохочення та дисциплінарного стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось і позивачем в судовому засіданні, позивач працював на посаді заступника начальника Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів , а отже перебував з останнім в трудових відносинах.
Відповідно до посадової інструкції начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області, наданої представником відповідачів, начальник управління призначає на посади та звільняє з посад працівників Управління, приймає рішення про заохочення працівників Управління, а також застосовує заходи дисциплінарного випливу та стягнення за порушення трудової дисципліни , в межах чинного законодавства.
Накладення дисциплінарного стягнення здійснюється начальником шляхом видання дисциплінарного наказу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що виконуючий обов’язки начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області мав повноваження видавати накази про застосування дисциплінарних стягнень.
Відповідно до вимог п.3 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Статтею 10 Закону України "Про державну службу" визначено, що основними обов'язками державних службовців є, зокрема, безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників.
Як було встановлено в судовому засіданні, позивач, перебуваючи на державній службі, виконував покладені на нього обов’язки не в повному обсязі.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну службу", яка визначає особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Посилання позивача та представника позивача в судовому засіданні на те, що ст. 147 КЗпП України не передбачений такий вид дисциплінарного стягнення як попередження про неповну службову відповідність не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки позивач є державним службовцем і порядок проходження державної служби та її припинення врегульовано спеціальним Законом – Законом України "Про державну службу", яким встановлено, що крім загальних підстав, передбачених КЗпП, до службовців можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність та затримка до одного року ц присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки Закону України «Про державну службу» є спеціальним законом, то в таких випадках норми зазначеного Кодексу не підлягають застосуванню. Встановлення ст. 147 КЗпП заходів стягнення, які можуть застосовуватися щодо державних службовців, не виключає можливості застосування до них заходів дисциплінарного впливу, передбачених Законом України "Про державну службу".
За передбаченими п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.
Отже, законодавством передбачено, що підставою звільнення може бути лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності застосованого й не втратившого юридичної сили за давністю або не знятого заходу дисциплінарного чи громадського стягнення, а не фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення.
Як було встановлено в судовому засіданні, відповідно до посадової інструкції заступника начальника Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів до обов’язків заступника входить виконувати доручення начальника управління, особисто розподіляти спеціалістів управління для здійснення контрольних перевірок та щоденно напередодні проводить їх інструктаж, також заступника начальника управління відповідальний за подання звітності, її достовірності та своєчасності подання. Заступник начальника управління відповідальний за якість та своєчасне виконання посадових обов’язків; бездіяльність та невикористання наданих прав; порушення правил внутрішнього розпорядку управління та виконавської дисципліни та інше.
17.10.2008 Полтавським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів був прийнятий наказ № 51-ос про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1
Під час проведення службового розслідування, було встановлено, що позивач порушив координацію роботи відділу споживчої політики, а саме підготовки проекту плану роботи управління та подання його начальнику управління для затвердження. Вказаний план був затверджений начальником лише 29.09.2008, чим порушено вимоги п.1 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, яким передбачено затвердження планів перевірок до 25-го числа місяця.
Згідно висновків службового розслідування, які викладені в акті проведення службового розслідування від 28.11.2008, встановлено, що позивач порушив принцип плановості, повноти, об’єктивності, неупередженості під час здійснення заходу державного контролю у сфері господарської діяльності в межах повноважень, наданих Законом України "Про захист прав споживачів", оскільки через заступника начальника управління спеціалісти позбавлені можливості проводити перевірку в повному обсязі, особливо великих закладів торгівлі, громадського харчування та послуг, перевірка яких потребує декількох днів.
Крім того, в матеріалах справи містяться доповідні працівників Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів, в яких зазначаються факти порушення позивачем вимог законодавства та посадових обов’язків, зокрема: несвоєчасне отримання направлень на перевірку СПД, в зв’язку з чим неможливе виконання вимог ст.. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а саме: неможливість попередження не пізніш як за 10 днів суб’єкта господарювання про проведення перевірки. В судовому засіданні було встановлено, що при строках перевірок «з 16 по 20» поштові повідомлення надсилались 6 числа того місяця, у якому планувалась перевірка. Таким чином порушуються вимоги законодавства ще до початку перевірки, у результаті чого сам захід буде неправомірним. Також було встановлено, що неодноразово повторювались випадки, коли позивачем було визначено спеціалістів для проведення планового заходу в останній день такого заходу, вказаний у повідомленні про проведення планової перевірки. Так, направлення на перевірку № 835 від 15.10.2008 (термін проведення перевірки відповідно до повідомлення – з 11.10.2008 по 16.10.2008) спеціалісти отримали 16.10.2008, в останній день планового заходу. Направлення № 836 від 15.10.2008 (термін проведення перевірки відповідно до повідомлення – з 13.10.2008 по 18.10.2008) спеціалісти отримали 16.10.2008, фактично в передостанній день проведення планового заходу, оскільки 18.10.2008 – вихідний день. Крім того, позивачем порушувались строки розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян», які розглядались понад 30-денний термін. Також в судовому засіданні був встановлений факт ігнорування позивачем клопотання про перенесення планової перевірки, в зв’язку з тим, що суб’єкт підприємницької діяльності знаходився у гепатологічному центрі м. Москви. Як вбачається з резолюції керівника управління, клопотання про перенесення перевірки було направлено позивачу, про що свідчить його підпис в отриманні. Однак, як вбачається із службової записки головного спеціаліста-юрисконсульта Лябах С.В. перевірка СПД була проведена, оскільки перевіряючи не були повідомлені про заяву підприємця щодо неможливості бути присутньою на момент здійснення планового заходу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував той факт, що направлення на перевірку видавались ним не завчасно, а в період строку для проведення перевірки.
Дані обставини стали підставою для винесення наказу № 41 від 27.08.2008.
Як вбачається з посадової інструкції заступника начальника Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів серед завдань заступника начальника управління – начальника відділу визначено координацію роботи відділу споживчої політики, підготовка проекту плану роботи управління та подання його начальнику управління для затвердження.
В судовому засіданні колегією суддів було встановлено, що план проведення перевірок суб’єктів господарської діяльності щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів Полтавським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів був поданий позивачем керівнику із запізненням, у результаті чого він був затверджений лише 29.09.2008 наказом № 44-ос, чим порушено вимоги п.1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до даної статті планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Позивач в судовому засіданні не заперечував факт затвердження даного плану саме 29.09.2008 року, обґрунтовуючи це тим, що вказаний план на вимогу керівника управління неодноразово ним виправлявся. Як було встановлено судом в ході допиту свідка ОСОБА_6 даний план позивачу допомагали складати всім управлінням, оскільки в ньому було багато недоліків. По даному факту до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення – догана за несвоєчасну та неякісну підготовку плану роботи управління на 4 квартал 2008 року.
Підставою для винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 стало подання виконуючого обов’язки начальника Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 08.01.2009 № 02/01-06 та акт службового розслідування від 28.11.2008, проведеного відносно державного службовця ОСОБА_1, за результатами розгляду яких головою Держспоживстандарту України було прийнято відповідне рішення про звільнення позивача із займаної посади.
Частиною 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути поданий у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду , які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то, з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю, треба виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 КЗпП України. Таким чином, громадянин може звернутися із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки .
Підтвердженням цього є позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в п.13 постанови Пленуму №2 від 06.03.2008. Так, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби — у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
В судовому засіданні позивач зазначив, що з наказами про дисциплінарні стягнення № 41 від 27.08.2008, яким попереджено ОСОБА_1 про неповну службову відповідність та № 46 від 29.09.2008, яким ОСОБА_1 оголошено догану він був ознайомлений тільки під час судового розгляду справи. Колегія суддів оцінює критично дані пояснення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був ознайомлений з вказаними наказами, але від підпису відмовився, про що були складені акти відмову від підпису, які були оглянуті в судовому засіданні та залучені до матеріалів справи. Даний факт також підтвердили члени комісії ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були викликані в судове засідання в якості свідків. В своїх показаннях вони зазначили, що в ті дні, коли видавались накази про дисциплінарні стягнення позивач особисто знайомився з даними документами, однак від підпису щодо ознайомлення відмовлявся. Акти складалися головним бухгалтером – ОСОБА_7
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач був вчасно ознайомлений з наказами про дисциплінарне стягнення.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позивач займав посаду заступника начальника управління і, в зв’язку з цим, посилання на той факт, що займаючи керівну посаду, він на протязі півроку не знав про існування наказів про дисциплінарне стягнення, колегія суддів оцінює критично.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з заявою про скасування даних наказів тільки 03.09.2009, тобто з пропущення строку.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В судовому засіданні представник відповідачів наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до суду.
Згідно з ч.2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Докази, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску звернення до суду, позивачем не надано.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі, може відшкодовуватись у випадках, коли можливість такого відшкодування передбачена нормами Конституції чи випливає з її положень та в інших випадках, передбачених чинним законодавством або угодою сторін.
Частиною 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що ні в позові, ні в поясненнях в судовому засіданні позивачем не наведені обставини, які б свідчили про завдання моральної шкоди позивачу діями відповідача, у чому полягає ця шкода, чим підтверджується факт її заподіяння, яких моральних (душевних, психічних) страждань зазнав позивач від дій позивача (з урахуванням роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 9 постанови від 31.03.95 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України позивач як сторона по справі повинен був довести зазначені обставини, оскільки на них ґрунтуються його вимоги. Позивачем в судовому засіданні не були спростовані обставини, які підтверджують факт невиконання без поважних причин ним обов'язків, відповідно до посадової інструкції заступника начальника Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів, не доведені обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги .
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів, треті особи: Голова державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, начальник Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів Гордієнко М.М. про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошових коштів необґрунтовані та в їх задоволенні необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8–14, 71, 159, 160–163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів, треті особи: Голова державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, начальник Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів Гордієнко Микола Миколайович про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошових коштів - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: (підпис) А.О.Чеснокова
Судді: (підпис) Н.І. Слободянюк
(підпис) Н.Ю.Алєксєєва
З оригіналом згідно:
Суддя А.О. Чеснокова
Повний текст постанови виготовлений 27 листопада 2009 року.
Постанова не набрала законної сили.
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
27 листопада 2009 року
№ 4/2-а-36806/09/1670
копія: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики
вул. Горького, 174, м. Київ, 03680
Полтавське обласне управління у справах захисту прав споживачів
вул. Пушкіна, 16, м. Полтава, 36000
Голові Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики
вул. Горького, 174, м. Київ, 03680
Начальнику Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів Гордієнко М.М.
Полтавський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 26 листопада 2009р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів, треті особи: Голова державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, начальник Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів Гордієнко Микола Миколайович про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошових коштів – для відома.
Додаток: копія постанови на 4 арк. - кожному адресату.
Суддя А.О.Чеснокова
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
27 листопада 2009 року
№ 4/2-а-36806/09/1670
копія: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики
вул. Горького, 174, м. Київ, 03680
Полтавське обласне управління у справах захисту прав споживачів
вул. Пушкіна, 16, м. Полтава, 36000
Голові Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики
вул. Горького, 174, м. Київ, 03680
Начальнику Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів Гордієнко М.М.
Полтавський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 26 листопада 2009р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів, треті особи: Голова державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, начальник Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів Гордієнко Микола Миколайович про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошових коштів – для відома.
Додаток: копія постанови на 4 арк. - кожному адресату.
Суддя А.О.Чеснокова