ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2017 р. м. Київ К/800/6778/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Мороза В.Ф.,

суддів: Голяшкіна О.В.

Шведа Е.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Слободян О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у справі

за позовом ОСОБА_3

до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Дуплик Світлани Іванівни (надалі також - державний реєстратор)

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_5 (третя особа-2)

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними дій державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення ГО СТ «Українська земля» від 05.02.2015 року, а також зобов'язання державного реєстратора скасувати зазначений запис.

В обґрунтування позову вказав на те, що судовими рішеннями було скасовано раніше внесений запис про припинення ГО СТ «Українська земля». В той же час державним реєстратором було неправомірно повторно здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи внаслідок ліквідації, про що було внесено оскаржуваний запис від 05.02.2015 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року позов було задоволено, визнано протиправними дії державного реєстратора щодо внесення оскаржуваного запису та зобов'язано його скасувати.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції було скасоване та прийняте нове про відмову у позові. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що державний реєстратор, вносячи відповідний запис діяв правомірно, оскільки документи для його вчинення були надані у повному обсязі.

У грудні 2015 року ОСОБА_2 (третя особа) звернувся з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2015 року за новоявленими обставинами. Вказав на те, що з матеріалів кримінального провадження йому стали відомі фактичні дані, які мають значення для вирішення даного спору та мають ознаки нововиявлених.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року в задоволенні заяви про перегляд постанови від 03.12.2015 року за нововиявленими обставинами відмовлено. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що відомості з матеріалів кримінального провадження, які визначені третьою особою як підстава для перегляду, не є новивиявленими обставинами у розумінні статті 245 КАС України.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а заяву про перегляд - задовольнити: скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 року, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2015 року залишити без змін.

Судова колегія вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до частини другої статті 245 КАС України, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У розумінні зазначеної статті до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. Відмінними є поняття ново виявленої обставини, як факту, і нового доказу, як підтвердження факту, яке в останньому випадку не може вважатись нововиявленою обставиною.

При цьому необхідною умовою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є існування таких обставин на час розгляду справи; їх істотність, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, а також те, що такі обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, вказавши на відсутність нововиявлених обставин, не встановив їх змісту, у чому полягають такі обставини як матеріально-правові факти, що мають значення для вирішення справи. При цьому суд не визначив за якими саме ознаками, зокрема неістотності, відсутності на час розгляду справи чи їх доступності, тобто можливості бути з ними обізнаним, наведені позивачем обставини не відповідають нововиявленим, а які з цих ознак були наявними.

Наведене дає підстави для висновку про не відповідність прийнятого рішення вимогам щодо обґрунтованості та законності.

Оскільки суд касаційної інстанції відповідно до статті 220 КАС України позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, вбачаються підстави для скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної відповідно до статті 227 КАС України з направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для задоволення клопотання третьої особи-2 про відкладення розгляду касаційної скарги. Остання була належним чином повідомлена про дату, час та місце касаційного розгляду. За правилами частини четвертої статті 221 КАС України неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Щодо посилань третьої особи-2 на наміри подати в судове засідання заяви, клопотання тощо, то остання не була обмежена у праві подати їх завчасно або у спосіб, в який було подано відповідне клопотання про відкладення.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

Е.Ю. Швед

О.В. Голяшкін