ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2017 року м. Київ К/800/1756/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Загороднього А.Ф.,

Мойсюка М.І.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя (далі - Управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся з вказаним позовом до суду, в якому просив визнати протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови у відновленні виплати раніше призначеної пенсії за вислугу років протиправними та зобов'язати відновити виплату раніше призначеної пенсії з 1 січня 2016 року.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 13 жовтня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління ПФУ щодо тимчасового зупинення позивачу виплату пенсії за вислугою років з 1 січня 2016 року та зобов'язано поновити позивачу раніше призначену пенсію за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 1 січня 2016 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленого ним рішення та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами встановлено, що з 16 лютого 2011 року ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та отримує пенсію за вислугою років.

На момент призначення пенсії та до теперішнього часу позивач працює на посаді прокурора.

З 1 січня 2016 року позивачу припинено виплату пенсії на підставі вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911 від 24 грудня 2015 року.

На звернення ОСОБА_4 відповідач листом від 22 липня 2016 року № 17324/02 повідомив, що з набранням чинності Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виплачуються. З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 911 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якого особам, які працюють на посадах та умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», призначена пенсія не виплачується.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про порушення Управлінням ПФУ права на отримання позивачем пенсійних виплат з 1 січня 2016 року, оскільки Закон України «Про прокуратуру», який діяв на момент набуття позивачем пенсії за вислугу років, не обмежував право працюючої особи на отримання цієї пенсії.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності дій Управління ПФУ щодо зупинення пенсійних виплат позивачу, як працюючому прокурору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пунктом 22 якого абзац другий частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в наступній редакції «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Таким чином, починаючи з 1 січня 2016 року факт роботи на посадах та на умовах, які передбачені, зокрема, Законом України «Про державну службу» є підставою для припинення виплати пенсій, призначених у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на наведене, на позивача, як на посадову особу органу прокуратури, який працює на посаді та умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру» поширюються положення Закону України від 24 грудня 2015 року № 911 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» в частині встановлення обмеження щодо отримання пенсії особам у період служби в органах прокуратури з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

Отже, висновок апеляційного суду про правомірність дій Управління ПФУ щодо зупинення позивачу пенсійних виплат, як працюючому прокурору є правильним.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і цей суд під час розгляду справи не порушив норми матеріального та процесуального права, то, відповідно до частини першої статті 224 КАС України, підстави для скасування ухваленої ним постанови відсутні.

Керуючись статтями 222, 224, 231 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

А.Ф. Загородній

М.І. Мойсюк