Справа № 2-1908-1/09  

У Х В А Л А  

Рядок статистичного звіту 29  

1 місяць 1 день  

20 листопада 2009 року суддя Печерського районного суду міста Києва Мельник А. В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 компенсацію з догляду за ОСОБА_3, затрати на проїзд і телефонні розмови в розмірі 8 000 гривень та зобов’язати останню повернути їй її особисті речі.

Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 23.10.2009 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк до 13.11.2009 року для усунення недоліків з підстав не відповідності позовної заяви вимогам встановленим статтями 119, 120 ЦПК України.

10.11.2009 року позивачем особисто було отримано копію ухвали від 23.10.2009 року, в якій було роз’яснено її право, в строк до 13.11.2009 року усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог встановлених ст. ст. 119, 120 ЦПК України.

У встановлений судом строк – 13.11.2009 року позивач надала суду нову редакцію позовної заяви.

До нової редакції позовної заяви позивачкою додано клопотання від 13.11.2009 року про відновлення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, як такого, що пропущений з поважних причин.

Однак, як вбачається з поштового штемпеля на конверті відправника, позивачка здала нову редакцію позовної заяви до відділення зв’язку 13 листопада 2009 року, тобто не пропустила встановлений судом строк для усунення недоліків позову.

В своєму клопотанні від 12 жовтня 2009 року (Вх. № 22541 від 13.10.2009 року), позивачка, враховуючи свій матеріальний стан, а саме: те, що вона самотня непрацююча пенсіонерка і ветеран праці, просить відстрочити оплату судових витрат до початку розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на  визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з цим, ОСОБА_1 не додала до клопотання будь-яких письмових доказів того, що вона є пенсіонером і ветераном праці, а в матеріалах позовної заяви також відсутні документальні підтвердження того, що її майновий стан позбавляє її можливості сплатити судові витрати у передбаченому законом розмірі при зверненні до суду із позовом.

За таких обставин, прихожу до висновку, що правових підстав для відстрочки або розстрочки сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ОСОБА_1 немає, а тому в задоволенні її клопотання слід відмовити.

До  позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ч. 5 ст. 119 ЦПК України).

Позивачем не дотримано наведеної норми процесуального закону, оскільки не додано до заяви документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Отже, прихожу до висновку, що в новій редакції позовної заяви, поданій позивачем на виконання ухвали від 23.10.2009 року, не дотримано вимог статті 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений судом строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведену норму закону, а також те, що позивач, у встановлений судом строк подала суду нову редакцію позовної заяви, яка не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України, прихожу до висновку, що позивач виявлені недоліки позовної заяви не усунула, а тому позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:  

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання від 12 жовтня 2009 року (Вх. № 22541 від 13.10.2009 року) про відстрочку оплати судових витрат.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та зобов’язання вчинити дії - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, ухвала суду  набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду подається до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва протягом п‘яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя