1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2009 року м. Полтава Справа № 2а-45170/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Бойка С.С.,
при секретарі – В.В.Білан,
за участю:
представника позивача: Ковтун В.В.
представника відповідача: Кривошей Р.М.
представника третьої особи: Варяничко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорнухинський комбікормовий завод" до Відділу Державної виконавчої служби Чорнухинського районного управління юстиції, третя особа: Відкрите акціонерне товариство КБ "Надра" про визнання дій неправомірними, визнання нечинним рішення, -
В С Т А Н О В И В :
26 травня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорнухинський комбікормовийзавод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Чорнухинського районного управління юстиції, третя особа: Відкрите акціонерне товариство КБ "Надра" про визнання дій неправомірними, визнання нечинними постанови ВП №4477515від 03.03.2009 року та постанови ВП №6748938 від 17.07.2009 року (позовні вимоги в редакції заяв про зміну позовних вимог від 03.11.2009 року та 12.11.2009 року).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 30.10.2008 року господарським судом Полтавської області порушена провадження у справі №7/78 про банкрутство ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод" та накладено арешт на майно, що знаходиться на балансі товариства. Таким чином, позивач зазначає, що відповідач протиправно передав майно, на яке було накладено арешт, стягувачу в рахунок погашення боргу.
Представник відповідача в засіданні проти позовних вимог заперечував вказуючи, що він діяв в межах повноважень наданих йому Законом України "Про виконавче провадження". Зазначав, що ним правомірно прийнято постанову ВП №4477515 від 03.03.2009 року та постанову ВП №6748938 від 17.07.2009 року, оскільки у його провадженні знаходилися виконавчі документи на примусове стягнення грошових коштів, а підстав для не прийняття вказаних постанов, позивач не вбачав.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.10.2008 року порушено провадження у справі №7/78 про банкрутство ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод".
17.12.2008 року господарським судом Полтавської області прийнято ухвалу про накладення арешту на майно, що знаходиться на балансі ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод".
Посилаючись на вищевказну ухвалу про накладення арешту позивач зазначає, що відповідач протиправно прийняв постанови ВП №4477515 від 03.03.2009 року та ВП №6748938 від 17.07.2009 року про передачу майна стягувачу якими передав майно, на яке було накладено арешт, стягувачу в рахунок погашення боргу.
Посилаючись на вищевикладене позивач просить суд визнати дії відповідача в частині передачі майна товариства незаконними та скасувати його постанови ВП №4477515 від 03.03.2009 року та ВП №6748938 від 17.07.2009 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку діям відповідача та постановам ВП №4477515 від 03.03.2009 року та ВП №6748938 від 17.07.2009 року, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 3 ст.3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;
Відповідно до матеріалів справи цілісний майновий комплекс комбікормового заводу до складу якого входять будівлі та споруди і обладнання (ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод" ) є предметом договору іпотеки.
Іпотекодержателем за вказаним договором є ВАТ КБ "Надра".
Згідно із ч.1 ст.61-1 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.
Нормою ч.6 ст.64 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно.
Таким чином, відповідачу надано право на звернення стягнення на заставлене майно навіть якщо воно перебуває під арештом.
Відповідно до матеріалів справи ВАТ КБ "Надра" звернулися до відповідача із заявою про намір залишення за собою майна боржника в рахунок погашення боргу в сумі 2330399,59 грн.
Зважаючи на вищевикладене у відповідача були всі правові підстави для передачі майна боржника в рахунок погашення боргу.
Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач, не довів суду обгрунтованості та поважності підстав посилаючись на які останній просив задовольнити позовні вимоги, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 20.11.2009 року.
Суддя С.С. Бойко