Справа № 22ц-2423/2009     Головуючий у першій інстанції –Коверзнев В.О.                              

            Доповідач – Горобець Т.В.

У Х В А Л А

                                 ВСТУПНА І РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ

25 листопада 2009 року                                                                        місто  Чернігів

                    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у  складі :

                                  головуючого – судді  Горобець Т.В.

                      суддів  – Коренькової З.Д. Смаглюк Р.І.

                      при  секретарі – Вареник О.М.,

                                  з участю – ОСОБА_1.,його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові  апеляційну скаргу ОСОБА_1   на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2009 року  про забезпечення позову  ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки,

В С Т А Н О В И В :

            На розгляді Деснянського районного суду м. Чернігова знаходилась  цивільна справа за позовом ОСОБА_3. до ОСОБА_1. про стягнення з відповідача 28804,68 грн. неустойки в зв”язку з порушенням зобов”язання по сплаті  аліментів на утримання неповнолітнього сина . Для забезпечення  позову, позивачка заявила клопотання про накладення арешту на 1/7 частину квартири ,

яка є власністю відповідача.

           Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2009 року  клопотання  ОСОБА_3.  задоволене.

           В апеляційній  ОСОБА_1  просить скасувати зазначену  ухвалу та ухвалити нове судове рішення, вказуючи, що оскаржувана ухвала не відповідає обставинам та матеріалам справи.

         Апелянт вважає що суд не з”ясував фактичних обставин справи, не перевірив безпідставних доводів позивачки щодо існування у нього наміру продати  квартиру, не сприяв повному та всебічному з”ясуванню обставин, не роз”яснив сторонам їх права, не попередив про наслідки вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій, чим порушив ст.10 ч.4 ЦПК України.  

           Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що на даний час він сплатив заборгованість, отже, підстави для забезпеченя позову відпали.

           В судовому засіданні відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали.

            Вислухавши доповідь судді, пояснення відповідача та його представника,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

            Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції визначені в ч.1 п.2 та 3  ст. 312 ЦПК України, проте, жодних обставин, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, про неправильне формулювання процесуальної дії чи підстави її застосування , або про порушення судом порядку вирішення відповідних питань, апеляційним судом не встановлено.

           Як вбачається з матеріалів справи, на день постановлення ухвали про забезпечення позову ОСОБА_1 являвся боржником по сплаті 9666 грн. аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 1995 року народження, які стягуються з відповідача за рішенням суду ( а.с. 4-7). Розмір неустойки, нарахованої позивачкою відповідно до ст. 196 СК України на день звернення до суду, про стягнення якої заявлено позов , становив  28804,68 грн.

          Як вбачається з  наявних у справі копій листів , адресованих  відповідачем до Першої Чернігівської  нотаріальної контори та листа нотаріальної контори , адресованого ОСОБА_3. , ОСОБА_1 спільно з іншими співвласниками квартири АДРЕСА_1 розпочали процедуру відчудження своєї частки квартири ( а.с.11,12).  

          Отже, суд першої інстанції на день постановлення ухвали , тобто, 11.09.2009 року  мав достатньо підстав для задоволення клопотання позивачки про забезпечення позову, оскільки в разі реалізації намірів про продаж квартири,  про що йдеться в вищенаведених листах відповідача та нотаріальної контори,   виконання рішення суду у випадку задоволення позову ОСОБА_3. стане неможливим або значно утрудненим.  

            Спосіб , в який суд першої інстанції забезпечив позов, не дає підстав для висновку , що накладенням арешту суттєво порушуються права  власника, крім єдиного випадку - у разі виникнення наміру у відповідача про   відчудження  спірного майна, проте , саме в зв"язку з можливим  відчудженням , що призведе до утруднення виконання судового рішення і подана заява про забезпечення позову.

            Стосовно  доводів відповідача про проведення повного розрахунку з позивачкою по заборгованості по аліментах на час подання апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вони не можуть прийматись до уваги, оскільки ці обставини виникли 1.10.2009 року, тобто вже після ухвалення оскаржуваного судового рішення. Також, з матеріалів справи , доводів апеляційної скарги та наданих доказів не вбачається, що майнові вимоги позивачки в повному обсязі задоволені  або ж їх розмір суттєво зменшився.

           Крім того, наведені апелянтом доводи щодо повного погашення заборгованості перед позивачкою, в разі їх підтвердження належними доказами , можуть бути підставою не для скасування ухвали суду  від 11.09.2009 року в порядку апеляційного  провадження, а для вирішення питання скасування заходів забезпечення позову судом першої інстанції в порядку ч.3 ст. 154 ЦПК України.

          Враховуючи наведене, та виходячи з того, що доводи апеляційної скарги не спростовують законність ухвали суду першої інстанції,

          Керуючись ст.ст. 303, 307, ч.1 п.1 ст.312 , ст. 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд

                                                          у х в а л и в  :

        Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу  Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 вересня 2009 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки, залишити без змін..

        Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не  підлягає.

      Головуючий:                                                    Судді :