ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" липня 2006 р. | Справа № 13/112-06-3637А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Л.І. Бандури
суддів: Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко
при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.
за участю представників сторін
від позивача: Д.В. Соколянський
від відповідача: В.Є. Седлачек
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі
на постанову господарського суду Одеської області від 01.06.2006р
у справі № 13/112-06-3637А
за позовом ВАТ „Одеський коньячний завод”
до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі
про скасування податкового повідомлення-рішення
встановив:
17.03.06 р. СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області здійснено невиїзну документальну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства по своєчасності сплати до бюджету акцизного збору ВАТ „Одеський коньячний завод” за січень 2006 р. і за її результатами складено акт № 121./13-31.2100412056/13.
За результатами перевірки встановлено порушення п. п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. з подальшими змінами, яке полягало в недотриманні граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з акцизного збору по розрахунку за січень 2006 р.
На підставі акту перевірки та п. п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області 21.03.2006 р. прийняла податкове повідомлення-рішення №0000341310/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 10% - 45084,92 грн. за затримку на один календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по акцизному збору в сумі 450849,15 грн.
ВАТ „Одеський коньячний завод” звернулось до господарського суду з адміністративним позовом про скасування вищеназваного податкового повідомлення-рішення, посилаючись на неправомірність нарахування штрафних санкцій, оскільки ним не допущено порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.
Постановою господарського суду Одеської області від 01.06.2006 р. (суддя О.Л.Панченко) адміністративний позов задоволено, податкове повідомлення –рішення СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області від 21.03.2006р. №0000341310/0 скасовано. Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив із того, що акцизний збір в сумі 451810 грн. сплачений позивачем в строки, передбачені Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, яка є правонаступником СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області не погодившись з постановою суду, після подачі заяви про апеляційне оскарження, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Одночасно скаржник заявив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке апеляційним судом відхиляється, в зв’язку з тим, що цей строк не пропущено.
Позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а постанову суду такою, що відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для зміни або скасування судового рішення, виходячи із наступного:
Відповідно до преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” –цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у т.ч. за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно з п.1.2 ст.1 названого Закону податкове зобов’язання –це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
П. п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 вищеназваного Закону передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Платники акцизного збору несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасність сплати акцизного збору до бюджету відповідно до законодавства України (ст.7 Декрету КМ України „Про акцизний збір”).
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф (п.п.17.1.7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).
Із аналізу названих законодавчих актів вбачається, що підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій, встановлених п.п.17.1.7 вищеназваного Закону є несплата до відповідного бюджету у встановлені строки узгоджених сум податкових зобов’язань.
Як свідчать матеріали справи, позивач у встановлений п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” строк перерахував до держбюджету акцизний збір за платіжним дорученням №1257 від 27.02.06 р. В даному платіжному дорученні помилково вказано номер рахунку на який зараховуються суми акцизного збору за вироблену лікеро-горілчану продукцію, а не за виготовлену виноробну продукцію, до якої належить коньяк. Допущена помилка була виправлена товариством самостійно, платіжним дорученням №1375 від 03.03.06р. акцизний збір було перераховано на правильний рахунок. При цьому, у позивача виникла переплата по акцизному збору, що також підтверджено представником податкової служби при розгляді справи в апеляційній інстанції.
Відповідно до ч.5 ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори визнаються сплаченими –зарахованими в доход держбюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, який згідно з Положенням про єдиний казначейський рахунок, затвердженим Державним казначейством України 26.06.02 р. №122, об’єднує всі кошти субрахунків, що відкриті в Державному казначействі України.
Враховуючи, що кошти по податковому зобов’язанню з акцизного збору були перераховані на рахунок УДК в Одеській області у строки, передбачені Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність у податкової служби підстав для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату акцизного збору.
Посилання податкової служби на п.п.17.1.7 вищеназваного Закону як підставу відповідальності платника податків, не приймається судовою колегією до уваги, оскільки названа норма визначає розміри штрафів, які зобов’язаний сплатити платник податків у разу несплати узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, що не має місця в даному випадку, тому що відповідна сума коштів своєчасно перерахована до бюджету.
З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, чинному законодавству і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Постанову господарського суду Одеської області від 01.06.2006р. у справі №13/112-06-3637А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали у повному обсязі.
Головуючий суддя Л. І. Бандура
Суддя Л. В. Поліщук
Суддя В. Б. Туренко