Справа № 240/203/13-к
Провадження № 1-кп/240/14/13 рік
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2013 року Олександрівський районний суд Донецької області
у складі: головуючий суддя Куліков В.В.,
при секретарі - Пліскачовій Н.В.,
з участю прокурорів - Загубигорілко М.А., Турбаба В.І.
захисників адвокатів - Говтва О.М., ОСОБА_2
потерпілих - ОСОБА_3,ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Олександрівка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та мешкає у АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, засудженого 25 березня 2010 року Олександрівським районним судом Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки - за ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2, 185 ч.3 КК України
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у м. Димитрів Донецької області, мешкає у АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, ніде не працюючого, військовозобов'язаного, засудженого 26 серпня 2010 року Олександрівським районним судом Донецької області за ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст. 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
- за ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в групі осіб вчинили хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю та в групі осіб вчинили умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило втрату функцій органу у потерпілого. ОСОБА_5, крім того, як раніше засуджений за крадіжку, повторно вчинив крадіжку, поєднану з проникненням у житло. Злочини вчинені за наступних обставин.
30 березня 2011 року приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_5 у групі з ОСОБА_6, обоє. у стані алкогольного сп'яніння, біля кафе "Окоп"на вулиці Радянській у с. Олександрівка Олександрівського району Донецької області умисно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виказуючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки у громадському місці, стали безпричинно приставати до громадянина ОСОБА_3, просили пригостити їх цигарками, а коли почули, що той не палить, проявляючи особливу зухвалість, стали бити потерпілого ОСОБА_3, зокрема, кулаком правої руки ОСОБА_5 наніс йому удар в обличчя справа, від якого він похитнувся, але встояв на ногах. ОСОБА_7, знаходячись позаду потерпілого, не встановленим слідством тупим предметом, що має переважну поверхню наніс йому удар по потиличній частині голові, після якого ОСОБА_3, втративши рівновагу, спочатку впав на коліна, а потім обличчям на поверхню асфальту, встигши підкласти під голову
долоні. Після його падіння ОСОБА_7 з ОСОБА_5 продовжили бити потерпілого ногами по різним частинам тіла, переважно по голові, що призвело до спричинення йому як легких тілесних ушкоджень у вигляді синців і садна в області правого ока, так і тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя потерпілого у вигляді крововиливів обох вік правого ока, садна нижнього віка правого ока, важкої закритої черепно-мозкової травми, забію м»яких тканин з припухлістю в потиличній області , забію головного мозку другого ступеня, перелому правої потиличної кістки з переходом на підставу черепа, перелому пірамідки правої скроневої кістки, очагами геморагічних ударів обох лобних і скроневих часток, правостороннім посттравматичним кохлеоневритом з втратою слуху на праве ухо.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5 27 лютого 2012 року, близько 2 години ночі, з метою скоєння крадіжки чужого майна, в с.Олександрівка Олександрівського району Донецької області зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_4, де руками зірвав скобу з навісним замком на дверях, проник всередину будинку, звідки таємно від сторонніх осіб викрав б/в автомобільну акумуляторну батарею марки « MUTLU CT-75 », вартістю 286,40 грн., що належить ОСОБА_4 і б/в зарядний пристрій марки «ЗУ-75М», вартістю 229,6 грн., що належить ОСОБА_8, якими надалі розпорядився на свій розсуд, продавши своєму знайомому ОСОБА_9 за 300 грн., причинивши тим самим потерпілим матеріальний збиток на вказану суму.
Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково і показав, що ввечері 30 березня 2011 року разом з ОСОБА_7 був у барі "Окоп", де вживали спиртні напої, там же знаходився і ОСОБА_3. Коли вийшли з ОСОБА_7 на вулицю біля бару покурити, побачили, що поруч стоїть і ОСОБА_3. На його запитання про свою матір, котра робила колись з ОСОБА_3, той грубо висловився на її адресу, за що він вдарив ОСОБА_3 один раз кулаком в обличчя. ОСОБА_7 при цьому стояв позаду ОСОБА_3, бив він його ззаду чи ні, не звернув уваги. Пам»ятає також, що ОСОБА_7 його відтягував, але він ще раз вдарив рукою в голову спереду ОСОБА_3 і той впав навзнак і вдарився головою об асфальт, з потиличної області голови у того пішла кров. Ногами його ніхто не бив. В момент побиття нікого з сторонніх осіб поблизу не було, їх знайомий ОСОБА_10 підійшов до місця події значно пізніше, після того як все скінчилось Не заперечує, що 27 лютого 2012 року, близько 2 години ночі, з метою скоєння крадіжки чужого майна, в с.Олександрівка зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_4, де руками зірвав скобу з навісним замком на дверях, проник всередину будинку, звідки таємно від сторонніх осіб викрав б/в автомобільну акумуляторну батарею марки « MUTLU CT-75» і б/в зарядний пристрій марки «ЗУ-75М», які вранці наступного дня продав за 300 грн. своєму знайомому ОСОБА_9.
Підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав і показав, що був разом з ОСОБА_5 30 березня 2011 року ввечері у барі "Окоп", де вживали спиртні напої. Коли вийшли на вулицю, зустріли ОСОБА_3. В бесіді ОСОБА_3 образив матір ОСОБА_5, який став битись з ОСОБА_3 через це, однак він особисто тільки розмиряв ОСОБА_3 та ОСОБА_5, сам же ОСОБА_3 не бив. Коли пізніше підійшов ОСОБА_10, який став піднімати ОСОБА_3, звернув увагу, що на потилиці у того була рана, так як звідти йшла кров.
Але, незважаючи на часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_5 і невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_6, суд вважає, що вина підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів у повному обсязі підтверджується показаннями потерпілих, свідків, іншими матеріалами справи.
Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що був 30 березня 2011 року ввечері у барі «Окоп», де мав заздалегідь заплановану зустріч зі своїм знайомим ОСОБА_11. Коли вийшов з бару, до нього підійшли, як йому стало відомо пізніше, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, запропонували дати їм закурити, навмисно заважали йому пройти. Окрім них нікого поблизу не було. Він відповів, що цигарок у нього немає і він взагалі не палить. ОСОБА_12 перший, без жодної причини вдарив його спереду кулаком в область правого ока, він намагався захиститись, але відчув сильний удар ззаду в голову від стоявшого там ОСОБА_6. Від цього удару впав вперед, спочатку на коліна, а потім обличчям на асфальт, встигши підставити під обличчя долоні рук. Коли вже лежав на землі, ці двоє відразу стали бити його ногами по голові і тілу, від чого він втратив свідомість. Як потім опинився вдома, не пам'ятає, через день звернувся у лікарню, де його госпіталізували, повністю втратив слух на праве вухо. Про те, що побили його ОСОБА_12 і ОСОБА_6 взнав у лікарні зі слів
своєї дружини. Опісля мав розмову з ОСОБА_10, який, начебто, того вечора піднімав його з землі. На його запитання ОСОБА_10 відповів, що не бачив, хто його бив.
Потерпілий ОСОБА_4 показав, що 27 лютого 2012 року, зранку прийшов у належне йому домоволодіння по АДРЕСА_3. Навісний замок на дверях разом із скобою було зірвано і із кімнати зникли належна йому автомобільна акумуляторна батарею марки « MUTLU CT-75». і б/в зарядний пристрій марки «ЗУ-75М», який він запозичив у свого знайомого ОСОБА_8.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 - син потерпілого показав, що відразу після крадіжки запідозрив у її скоєнні ОСОБА_5, який був у них вдома і бачив, де, що лежить. Так і вийшло, бо ОСОБА_5 пізніше признався у скоєнні цього злочину.
Потерпілий ОСОБА_8 показав, що дійсно ОСОБА_4 брав у нього на деякий час зарядний пристрій, який пізніше, як йому стало відомо від працівників міліції, у нього вкрали ( ас.22, т.2 ).
Показання підсудного ОСОБА_5 про те. що в домоволодіння потерпілого він проник, вирвавши з дверей скоби навісного замка підтверджуються протоколом огляду місця події з доданою до нього фототаблицею, із якого вбачається, що на коробці дверей знаходиться вирвана металева пластина з навісним замком ( а.с.9-12 т.2 ).
Свідок ОСОБА_9 показав, що 27 лютого 2012 року до нього додому прийшов ОСОБА_5 і запропонував купити у нього акумулятор і зарядний пристрій. Він погодився придбати у нього ці речі за 300 грн., але, невдовзі працівники міліції вилучили їх у нього, пояснивши, що ОСОБА_5 вкрав їх у ОСОБА_4.( ас.48 т.2 ).
Пояснення свідка ОСОБА_9 в цій частині підтверджуються протоколом огляду вказаних речей, знайдених працівниками міліції у нього вдома ( а.с.28-30 т.2 ).
Їх вартість підтверджується висновками товарознавчої експертизи ( ас.ас. 52-67 т.2 ).
Свідок ОСОБА_14 - дружина потерпілого показала, що її чоловік ОСОБА_3 зранку 30 березня 2011 року пішов шукати роботу, ввечері зателефонував, що йде додому, але довгий час не з»являвся. Коли, приблизно о 21 год. він прийшов, вона побачила, що обличчя у нього було в крові, одяг забруднений. На питання він не відповідав, зразу умився і ліг на диван, сказавши, що у нього дуже болить голова. На потиличній частині голови у нього була продольна рана і при зверненні у лікарню його госпіталізували. Пізніше, від ОСОБА_11, їй стало відомо, що її чоловіка побили мешканці с.Олександрівка ОСОБА_6 і ОСОБА_5. 4 квітня 2011 року, з метою з»ясувати, що сталося, вона пішла до них додому. Вони проживають поруч і на адресоване ОСОБА_5 запитання стосовно того, за що вони побили її чоловіка ОСОБА_5 відповів їй, що її чоловік їх не трогав, а побили вони його тому, що були п»яні.
Ніяких заперечень стосовно показань свідка ОСОБА_14 відносно безпричинності скоєного у відношенні її чоловіка ОСОБА_3 злочину, в результаті якого він отримав тяжкі тілесні ушкодження підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 безпосередньо в судовому засіданні не виказали.
Свідок ОСОБА_15 показала, що 30 березня 2011 року ввечері працювала у барі "Окоп", там були ОСОБА_6 і ОСОБА_5, вони пили коньяк та пиво. Конфлікту ні в барі ні буля бару не бачила, але коли вийшла розміняти гроші, побачила, що біля бару сидить ОСОБА_3, у якого була кров, казала, щоб викликали "швидку допомогу"( ас.102 т.1 ).
Свідок ОСОБА_11 показав, що 30 березня 2011 року ввечері був у барі "Окоп", де мав зустріч з ОСОБА_3. Після його уходу в бар зайшли ОСОБА_6 і ОСОБА_5. В барі ОСОБА_5 поводився агресивно, намагався спровокувати його на конфлікт, кажучи, що «одного вони вже заспокоїли». Не приділяючи уваги його словам, він вийшов на вулицю, зустрівши ОСОБА_10, який йому повідомив, що побили його друга ОСОБА_3. Недалеко, на розі вулиць біля магазину і справді сидів ОСОБА_3, тримався за голову, руки у нього були в крові, сказав, що його побили два чоловіки, смутно пам'ятає. Він зупинив якусь машину та відправив ОСОБА_3 додому, як той і хотів.
Із показань допитаного в якості свідка ОСОБА_10 вбачається, що ввечері 30 березня 2011 року він знаходився у барі «Окоп», там же були ОСОБА_6 з ОСОБА_5, а також ОСОБА_11 з ОСОБА_3. Чув, що між ОСОБА_5 і ОСОБА_11 виник якийсь конфлікт. Вийшовши з бару, побачив лежачим на асфальті ОСОБА_3, посадив його біля бордюра, обличчя у нього було побите, голова в крові. Хто його побив, він не бачив, але відразу повідомив про це ОСОБА_11, з яким ОСОБА_3 спілкувався в барі. Пояснив також, що на слідстві, при відтворенні обстановки та
обставин скоєного злочину 03.10.2012 року давав пояснення, що був присутнім при побитті ОСОБА_3 і бачив, що бив ОСОБА_3 тільки ОСОБА_5, а ОСОБА_6 їх тільки розмиряв, не приймаючи безпосередньої участі в побитті потерпілого. Ці неправдиві показання він дав на прохання батька підсудного ОСОБА_6 та його адвоката з м.Донецька, які вчили його, що казати при складанні протокола, з тим, щоб вина ОСОБА_6 в суді не була доведена.
Показання потерпілого про те, що ОСОБА_6 з ОСОБА_5 били його разом підтверджуються також, на думку суду, показаннями свідка ОСОБА_11 відносно того, що ОСОБА_5, зайшовши до бару через деякий час після того, як звідти вийшов ОСОБА_3, кинув на його адресу фразу, що «одного вони вже заспокоїли», маючи, на думку суду, на увазі його і ОСОБА_6 сумісну участь в побитті потерпілого ОСОБА_3.
Намагання підсудного ОСОБА_5 довести судові наявність травми задньої поверхні голови у потерпілого ОСОБА_3 тим, що він при падінні від його удару вдарився цією частиною голови об асфальт, що і призвело до заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень суд не приймає до уваги, вважаючи, що вони дані навмисно, з метою створити у суда помилкове уявлення про те, що ОСОБА_6 не завдавав потерпілому удару ззаду і не брав будь-якої значущої участі в побитті потерпілого.
Свідчення підсудного ОСОБА_5 в цій частині спростовуються як самім потерпілим ОСОБА_3, так і дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, протоколом огляду місця події, протоколами відтворення обстановки та обставин скоєного злочину за участю потерпілого з наданими до них фототаблицями, з яких вбачається, де конкретно і за яких обставин потерпілому були завдані травми, що призвели до заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень ( ас.ас.11-12, 383-386, 397-404 т.1 ).
Згідно висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 визнано осудним у відношенні інкримінованих йому суспільно-небезпечних діянь ( а.с.а.с. 74-77 т.1, 83-86 т.2 ).
Висновок судово-медичної експертизи № 31 від 21.06.2011 року щодо встановлення ступеня тяжкості заподіяних ОСОБА_3 30.03.2011 р. тілесних ушкоджень, підтверджений висновком додаткової судово-медичної експертизи № 8 від 12.11.2011 року, зробленою тим же експертом ОСОБА_16 свідчить про те, що ОСОБА_3 були заподіяні середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді травми голови з раною потиличної області волосистої частини з розвитком посттравматичної правобічної глухоти і сенсоневральної приглухуватості 1 ступеня, яка утворилася від дії тупих предметів ( ас.ас.44-45, 239-240 т.1 ).
Як вбачається з висновків призначеної судом комісійної судово-медичної експертизи № 668 від 04.12.2012 року, після проведення медичних досліджень з використанням комп»ютерної томографії встановлено, що ОСОБА_3 30.03.2011 р. були спричинені тяжкі тілесні ушкодження в вигляді важкої черепно-мозкової травми: забію м»яких тканин з припухлістю в потиличній області, забію головного мозку другого ступеня, перелому правої потиличної кістки з переходом на підставу черепа, перелому пірамідки правої скроневої кістки, очагами геморагічних ударів обох лобних і скроневих часток, правої півкулі мозочка, сабдуральними гематомами лівої лобової, лівої скроневої і правої потиличної областей, правостороннім посттравматичним кохлеоневритом з втратою слуху на праве ухо, які становлять небезпеку для життя потерпілого, що утворилася в результаті взаємодії потиличної області голови з тупим предметом, що має переважню поверхню, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді синців і садна в області правого ока (а.с.а.с. 444-448 т.1 ).
Так як ці тілесні ушкодження потерпілому були завдані ОСОБА_6 і ОСОБА_5 умисно, в групі осіб, їх дії правильно кваліфіковані за ст.121 ч.2 КК України.
Правильно також, за ст..296 ч.2 КК України кваліфіковані дії ОСОБА_6 і ОСОБА_5, так як вони групою осіб безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і виказуючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою зухвалістю побили потерпілого ОСОБА_3, завдавши йому при цьому як легких так і тяжких тілесних ушкоджень.
Правильно також, за ч.3 ст.185 КК України кваліфіковані дії ОСОБА_5, так як він раніше, як особа, засуджена за крадіжку, повторно, тайно, вчинив крадіжку, поєднану з проникненням у житло.
Згідно доданих до справи характеристик підсудний ОСОБА_6 за місцем мешкання та навчання характеризується негативно, а підсудний ОСОБА_5 за місцем мешкання
характеризується негативно. (а.с. 93,94,116 т.1 ).
Призначаючи покарання підсудним, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, обставини справи, особи підсудних. Обставинами, які обтяжують покарання обох підсудних - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд вважає рецидив злочину та вчинення ними злочину у стані алкогольного сп'яніння. Обставиною, яка пом'якшує покарання обох підсудних - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд вважає їх молодий вік.
З врахуванням вказаних обставин суд вважає необхідним призначити обом підсудним покарання у вигляді позбавлення волі.
Так як ОСОБА_6 і ОСОБА_5 раніше засуджувались за скоєння умисних злочинів до позбавлення волі, були звільнені від відбування покарання з випробуванням і протягом іспитового строку вчинили нові умисні злочини, суд вважає необхідним на підставі ст.71 та ч.3 ст.78 КК України до призначеного по цьому вироку покарання - кожному, частково приєднати покарання, невідбуте ОСОБА_6 згідно вироку Олександрівського районного суду Донецької області від 26.08.2010 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі і невідбуте ОСОБА_5 згідно вироку того ж суду від 25.03.2010 року у вигляді 1 року позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
По справі потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такої шкоди у зв'язку з понесеними ним витратами на медичні обстеження та лікування у розмірі 6202 гривні. Сума витрат підтверджується відповідними документами.
Згідно ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Тому, позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі, а з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_3 необхідно стягнути 6202 грн..
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Потерпілий ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_6 і ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 50000 грн..
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги наслідки злочину, які призвели до каліцтва потерпілого, те, що його здоров»я в зв»язку з цим різко погіршало, було порушено звичний уклад життя потерпілого, для лікування необхідні значні кошти.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає необхідним позов потерпілого в цій частині задовольнити частково, стягнувши з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - солідарно на користь потерпілого ОСОБА_3 40000 грн..
Речові докази - металева монтировка, яка знаходиться в камері речових доказів Олександрівського РВ підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_4.
.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_5 визнати винним за ч. 2 ст. 296 , ч. 2 ст. 121 та ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів засудженому ОСОБА_5 остаточну міру покарання за даним вироком призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 7 років позбавлення волі.
Згідно ст. 71 та ч. 3 ст. 78 КК України до знов призначеного покарання засудженому ОСОБА_5 частково у вигляді 1 року позбавлення волі приєднати невідбуте ним покарання за попереднім вироком Олександрівського районного суду Донецької області від 25 березня 2010 року і остаточно призначити покарання у вигляді 8 ( восьми ) років позбавлення волі.
ОСОБА_6 визнати винним за ч. 2 ст. 296 та ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів засудженому ОСОБА_6 остаточну міру покарання за даним вироком призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 7 років позбавлення волі.
Згідно ст. 71 та ч. 3 ст. 78 КК України до знов призначеного покарання засудженому ОСОБА_6 частково у вигляді 6 місяців позбавлення волі приєднати невідбуте ним покарання за попереднім вироком Олександрівського районного суду Донецької області від 26 серпня 2010 року і остаточно призначити покарання у вигляді 7 ( сьоми ) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд змінити на утримання під вартою, взяти під варту у залі суду і до набрання вироком законної сили утримувати в СІ - 6 м.Артемівська.
Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 рахувати з
22 березня 2013 року.
Речові докази - металеву монтировку, яка знаходяться у приміщенні речових доказів Олександрівського РВ - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_4.
Згідно ст.ст. 1166 та 1167 ЦК України стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_3, який мешкає у АДРЕСА_4, матеріальну шкоду у розмірі 6202 гривні та моральну шкоду у розмірі 40000 гривень, а усього стягнути 46202 ( сорок шість тисяч двісті дві) гривні.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області через Олександрівський районний суд протягом тридцяти діб: засудженими - з дня вручення копії вироку, іншими учасниками процесу - з дня проголошення вироку.
Суддя В.В. Куліков