Справа №2а-27 2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2009 р. Алчевський міський суд Луганської області
у складі: головуючого - судді Лук'янової О.В.
при секретарі Орловій Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Алчевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої грошової допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 01.12.2008 року звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого посилається, що йому, як інваліду війни, відповідач з 2004 року по 2008 рік не доплачує щорічну до 5 травня допомогу в розмірі 8123грн.75коп., тому просить визнати таку бездіяльність відповідача неправомірними, стягнути з нього цю суму з зобов'язанням нараховувати і сплачувати щорічну допомогу в майбутньому відповідно до розміру мінімальної пенсії та поновити строк звернення до суду.
У судове засідання позивач чи його представник не з'явилися, позивач надав суду заяву /а.с.12/, в якої просив розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши суду заперечення /а.с.17/, в якому просить відмовити позивачу в позовних вимогах, оскільки він пропустив строк звернення до суду; позивачу виплачується щорічна допомога відповідно до постанов Кабінету Міністрів України автоматизованим способом, тому втручатися до зміни розміру доплат відповідач не має права.
Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином через судову повістку /а.с.25/. Заяви про розгляд справи у його відсутність від представника 3-ї особи не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Згідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод, інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Докази, які сторони надали суду свідчать про наступне.
ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією його посвідчення АА №582676, виданого 10 липня 2001 року /а.с.7/.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року з внесеними змінами /далі Закон Ж3551-ХП/: позивач має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно до ч.4 ст.17-1 Закону: особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
ОСОБА_1 спочатку звернувся до відповідача з такими вимогами 7 жовтня 2008 року, а потім до суду - 1 грудня 2008 року, тобто більш ніж через рік після набрання чинності КАС України.
Згідно до ч.2 ст.5 КАС України: провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Позивач посилається, що він раніше отримував від відповідача до 5 травня щорічну грошову допомогу, тобто з виплачених сум повинен був дізнатися, що його право порушено.
Юридична необізнаність ОСОБА_1 не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду.
Нормативно-правові акти, зокрема Закони, є доступними для ознайомлення всіма громадянами і можливість обізнання людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від її бажання.
Тому суд вважає, що відповідачем пропущено строк звернення до суду з позовом про визнання бездіяльності неправомірною і стягнення грошової допомоги за 2004-2007р.р., і поважних причин пропуску звернення до суду не вбачає.
Згідно до ч.1 ст.100 КАС України: пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на ньому наполягає одна із сторін.
Позивач в 2008 році від відповідача отримав 310грн. щорічної грошової допомоги.
Положення п."б" п.2 п.20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік", згідно якого розмір допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, визнано рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року неконституційними.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року /далі Закон №1058- II/ - розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.
Станом на 22.05.2008 року прожитковий мінімум відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» із змінами становить 481грн., тому з відповідача необхідно стягнути:
481грн. х 5 - 310грн. = 2095грн..
Згідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.22 Конституції України передбачено, що конституційні права, свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд не бачить підстав для задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача в майбутньому нараховувати щорічну грошову допомогу, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і воно не може обмежуватися волею законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Керуючись ст.ст.2, 5-15, 99, 100, 159-163, 185-186 КАС України, ст.ст.19, 22 Конституції України, Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, «Про державний бюджет України на 2008 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої грошової допомоги задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради неправомірною за 2008 рік.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги у розмірі 2095грн..
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова постановлена в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина постанови проголошена 25 лютого 2009 року.
Постанова в повному обсязі буде виготовлена 27 лютого 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Алчевський міський суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Алчевський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.