Справа № 758/4877/14-а
П ОС Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Сербіної Н. Г.,
при секретарі - Гончарук Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управляння праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов»язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до до 2 категорії осіб, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження. Позивач зазначив, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право отримувати щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Така допомога виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Позивач зазначив, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, допомога на оздоровлення виплачувалась йому в розмірі значно нижчому, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач просив визнати протиправною бездіяльність та зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної адміністрації у м. Києві здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, в порядку та на умовах, визначених положеннями ст.. 48 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, за період починаючи з 1996 року по 2013 рік, включно, що дорівнює 85 розмірам мінімальних заробітних плат. Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної адміністрації у м. Києві в подальшому нараховувати та виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмір 5 мінімальних заробітних плат.
Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 12 травня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов»язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за період з 1996 року по 29.10.2013 року залишено без розгляду.
У судове засідання позивач та його представник не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, просили розглядати справу за їх відсутності.
Представники відповідачів у судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, направили суду свої заперечення проти позову.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Подільського району м. Києва з заявою, в якій просив надати йому недоотримані грошові суми на оздоровлення з 1996 року по 2013 рік (а.с. 3).
На вказану заяву позивачу було направлено лист від 10.04.14 р., в якому було відмовлено в перерахунку допомоги на оздоровлення (а.с. 4).
Згідно заперечень та листа №09/1517-11 від 17.06.2014 року Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ( а.с.29-32) відповідно до розпоряджень управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м.Києві державної адміністрації щорічна допомога на оздоровлення нарахована позивачу за 2013 рік в розмірі 100 грн., виплата проведена27.10.2013 року шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позивача в Уповноважений КРД «Райффайзен Банк «Аваль».
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI) - одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Між тим, Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України, а, отже, є незаконними.
Однак, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення ст. ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 14, 22, 37 та 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 22 Закону України «Про міліцію», ст. 49 Закону України «Про прокуратуру», ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку», ст. 20 Закону України «Про захист рослин», ст. 43 Гірничого закону України, ст. 61, 62, 63 та 64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі № 1-11/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема, питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 БК України.
Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання БК України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що підстав для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової компенсації у 2013 році та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5( п'ять) мінімальних заробітних плат, за ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат в порядку та на умовах, визначених положеннями статті 48 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, то суд зазначає, що згідно статті 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, у даному випадку у разі порушення прав, свобод чи інтересів позивача у нього виникає право звернення до суду, а вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії на майбутнє не можуть бути предметом розгляду в суді.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 17, 159-163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управляння праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов»язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва в порядку та строки, встановлені законом. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н. Г. Сербіна