копія
Справа № 2-а-9102/09/2270/1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого судді Блонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача Марченко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті фіксованого розміру страхового внеску,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення з фізичної особи – підприємця на його користь заборгованості по сплаті фіксованого розміру страхового внеску в сумі 230,82 грн.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач зареєстрована як фізична особа – підприємець, та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області, як особа яка обрала особливий спосіб оподаткування.
За період з 01.01.2005 року по 30.03.2005 року відповідач як особа яка обрала особливий спосіб оподаткування повинна була сплатити до Пенсійного фонду України згідно із вимогами ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» фіксований розмір страхових внесків у розмірі мінімального страхового внеску, згідно розрахунку проведеного позивачем, але не зробила цього, тому позивач змушений звернутись до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що обставини підтверджуючі позовні вимоги викладені у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач перебуває на обліку у позивача як особа яка обрала особливий спосіб оподаткування, та відповідно п. 3 ст. 11, п. 5 ст. 14, п. 1 ст. 15, п. 2 ст. 17, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-4, (далі Закон № 1058-4), є особою, яка підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, страхувальником та платником страхових внесків до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, та зобов’язана нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п. п. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-4, фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбали спеціальний торговий патент), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» № 2285 від 23.12.2004 року, встановлено фіксований розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбали спеціальний торговий патент), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із ст. 1 Закону № 1058-4, мінімальний страховий внесок – це сума коштів, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів» № 2505-4 від 25.03.2005 року, встановлено, що сплата та зарахування до бюджетів і цільових фондів сум єдиного та фіксованого податку для суб’єктів малого підприємництва здійснюється в порядку та на умовах, які діяли до 01.01.2005 року. Зазначена норма Закону набрала чинності з 31.03.2005 року.
Виходячи із викладеного, суд приходить до висновку, що починаючи з 01.01.2005 року по 30.03.2005 року відповідач повинна була сплатити внески в Пенсійний фонд України відповідно із вищезазначеними вимогами.
Ст. 3 Закону України Про вирішення питання щодо заборгованості суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв’язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного Фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року – 1 кварталу 2005 року», встановлено, облік страхового стажу для нарахування витрат, пов’язаних з наданням матеріального забезпечення від Пенсійного фонду України застрахованим особам, проводити відповідно до фактично зарахованих сум внесків, які були сплачені протягом 2004 та 2005 років.
Наявність та розмір заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості, зазначеним в акті № 207 від 02.09.2009 року, копія якого додана до матеріалів справи, а також копією вимоги про сплату боргу від 02.09.2009 року № Ф 1475.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і повністю доведений в судовому засіданні, тому суму боргу необхідно стягнути в повному обсязі на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 1, п. 3 ст. 11, п. 5 ст. 14, п. 1 ст. 15, п. 2 ст. 17, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області 230,82 грн., (двісті тридцять гривень вісімдесят дві копійки) заборгованості по сплаті фіксованого розміру страхового внеску за період з 01.01.2005 року по 30.03.2005 року.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 24 листопада 2009 року.
Головуючий суддя В.К.Блонський
З оригіналом згідно
Суддя В.К.Блонський