Справа № 2-2524/09  

              Номер статистичного звіту – 29  

                    Код суду  0707  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

25 листопада 2009 року                                           м.Мукачево  

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді                           Фазикош О.В.,

при секретарі                                    Смужаниця А.О.,

з участю позивача                                 ОСОБА_1,

представника позивача                            ОСОБА_2,

представника Прокуратури                                               Закарпатської області                      ОСОБА_3                                                  

представника Державного                                          казначейства України                      ОСОБА_4,

представника  Податкової інспекції                                     Закарпатської області                      ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області, Державної податкової адміністрації у Закарпатській області та Державного казначейства України про відшкодування моральної (немайнової) шкоди заподіяної незаконними діями міліції та прокуратури ,

в с т а н о в и в :  

У травні 2002 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Прокуратури Закарпатської області, Державної податкової адміністрації у Закарпатській області та Державного казначейства України про відшкодування моральної (немайнової) шкоди заподіяної законними діями міліції та прокуратури.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Судом в якості відповідача було залучено Державне казначейство України.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

При цьому позивач як на підставу заявлених вимог в суді першої інстанції посилався на те, що згідно постанови від 26.05.2000 року порушено кримінальну справу проти нього по ст. 148-2  ч.2 КК України (в редакції КК України 1960 року) за ухилення від сплати податків. Та згодом було також порушено прокурором Берегівського району кримінальну справу по обвинуваченню за ст. ст.143 ч.2 та 172 ч.2 КК України (в редакції КК України 1960 року). В ході досудового слідства був незаконно арештований та даний арешт постановою Берегівського районного суду від 16.01.2001 року, скасовано і звільнено з-під варти. Оскільки звинувачення за ст. ст. 143 ч.2 та 172 ч.2 КК України (в редакції КК України 1960 року) не знайшло свого ствердження, а тому слідчий закрив справу на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України - за відсутністю в діянні складу злочину. А 04.12.2001 року  постановою Берегівського районного суду закрито кримінальну справу по обвинуваченню його за ст. 148-2 ч.2 КК України (в редакції КК України 1960 року) з підстав ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України - за відсутністю в діянні складу злочину. Через незаконне кримінальне переслідування знаходився під слідством 18 місяців і 14 днів та в цей же термін перебував більше 2-х місяців під вартою. За цей період зазнав психічних страждань, оскільки незаконно перебував під слідством, що призвело до припинення зайняття підприємницькою діяльністю. Виходячи з вимог ст. ст. 1, 3, 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 року із змінами і доповненнями, просить суд стягнути з відповідачів моральну (немайнову) шкоду, яку визначив у розмірі 69247 грн., а також 260 грн. за надання правової допомоги, задовольнивши заявлені вимоги.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечили, просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи № 1АМ-10/01 суд приходить до наступного висновку.

Постановою начальника СВ ПМ ДПІ у Виноградівському районі  від 26.05.2000 року було порушено кримінальну справу проти ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 по ст. 148-2  ч.2 КК України (К.С. Т.1 а.с. 1)

Постановою начальника СВ ПМ ДПІ у Виноградівському районі від 04 грудня 2000 року  у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 було обрано міру запобіжного заходу – триманні під вартою. (К.С. Т.1 а.с. 202).

20 листопада 2001 року з поданням погодженим прокуратурою до суду звернувся начальник СВ ПМ ДПІ у Тячівському районі про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 в зв’язку з декриміналізацією (К.С. Т.2 а.с. 301)

Постановою місцевого Берегівського районного суду від 04 грудня 2001 року, кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ознаками ст. 148-2 ч. 2 КК України (1960 року) - провадженням закрито через відсутність у його діянні складу злочину на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України / а.с. 60 /.  

Виходячи зі змісту ст. 2 Закону України  "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 року із змінами і доповненнями - право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених  цим Законом, виникає у випадках : ... закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, тобто при наявності реабілітуючих ознак.

Зважуючи на правову природу даної постанови суду, слід зазначити, що вона постановлена хоч і з підстав ст.6 ч.1 п.2 КПК України, але в даному випадку це не є реабілітуючою ознакою, яка дає право ОСОБА_1 на відшкодування шкоди за вище зазначеним Законом, оскільки на час постановлення такої з 01 вересня 2001 року вступив у дію новий КК України ( в редакції 05.04.2001 року), який передбачає відповідальність в ст. 212 КК України за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів при наявності значного розміру (що становить 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 17000 грн.).  

Звинувачення ОСОБА_1 пред'явлено було по ч.2 ст.148-2 КК України (в редакції 28.12.1960 року) за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів при наявності великого розміру (що становить 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 4250 грн.), але несплата податків становила на суму 12015 грн., що майже в 3-и рази перевищувала необхідний кримінально караний розмір.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.08.2001 року було визнано неправомірним встановлення ОСОБА_1 відповідних сум Брегівською ДПІ, які повинні були бути ним сплачені як податки, збори чи інші обов'язкові платежів, однак суму в розмірі 5363,43 грн., яка не була сплачена ОСОБА_1, суд визнав такою, що правомірно встановлена Брегівською ДПІ, що давало підстави для притягнення його до кримінальної відповідальності за злочин передбачений ч.2 ст.148-2 КК України (в редакції 28.12.1960 року).

Враховуючи наведене, суд констатує, що постанова місцевого Берегівського районного суду від 04 грудня 2001  року про закриття кримінальної справи по звинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ознаками ст. 148-2 ч. 2 КК України (1960 року) на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України через відсутність у його діянні складу злочину постановлена відповідно до вимог ст. 5 КК України (в редакції 2001 року) і п. 19 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень даного Кодексу, оскільки діяння за яке було пред'явлено обвинувачення ОСОБА_1, діючим Кодексом караність такого усунена, тобто відбулась декриміналізація та дана обставина не є реабілітуючою для ОСОБА_1.

Постанова місцевого Берегівського районного суду від 04 грудня 2001  року про закриття кримінальної справи по звинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ознаками ст. 148-2 ч. 2 КК України (1960 року) ні прокуратурою, ні позивачем не оскаржувалась, вона є чинною на сьогоднішній день.

Окрім цього позивач в обґрунтування своїх позовних вимог послався на те, що відносно нього було порушено декілька кримінальних справ, зокрема ще й за ознаками злочину, передбаченого ст.. 143 ч.2, ст.. 172 ч.2 КК України.

Так, 13 грудня 2000 року прокуратурою Берегівського району постановою було порушено кримінальну справу по факту заволодіння ОСОБА_1 шляхом шахрайства індивідуальним майном громадян за ознаками ст. 143 ч.2 КК України. Де в описовій частині зазначено, що директор ПП «Бужора» ОСОБА_1 зловживаючи довір’ям свого знайомого ОСОБА_6 забрав у нього гусеничний трактор ДТ- 75 ВМ, який належав йому на праві власності. ОСОБА_1 пообіцяв, що бере трактор в оренду з подальшим викупом, однак до цього часу орендну плату не сплачував, трактор власнику не повернув, а передав його іншому підприємству в рахунок боргу ПП «Бужора» (К.С. Т.2 а.с. 20)  

Ця кримінальна справа була порушена на підставі заяви ОСОБА_6 від 04 грудня 2000 року вже після обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 й не була підставою для обрання такого виду запобіжного заходу.  

В ході додаткового розслідування ОСОБА_1 було представлено договір за №9 від 16 листопада 1999 року про оренду від ОСОБА_6 трактора ДТ-75 з подальшим його викупом. При проведенні зводин віч-на-віч між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, ОСОБА_6 повідомив, що забув про даний договір і визнає його наголосивши при цьому, що ОСОБА_1 не сплачував орендної плати за вказаний в договорі період. Враховуючи, що взаємовідносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відносяться до цивільно-правових, начальником СВ ПМ ДПІ у Виноградівському районі постановою від 30 квітня 2001 року справу в частині обвинувачення ОСОБА_1 в заволодінні індивідуальним майном ОСОБА_7 шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому провадження закрив за відсутністю за цим епізодом в діях ОСОБА_1 складу злочину (К.С. Т. 2 а.с. 168).

Постановою  начальником СВ ПМ ДПІ у Виноградівському районі від 22 лютого 2001 року було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст.172 КК України. Де в описовій частині зазначено, що ОСОБА_1 будучи директором та власником ПП «Бужора» являючись посадовою особою, здійснюючи фінансово господарську діяльність на протязі 1998-1999 років склав закупівельні акти про придбання товарно-матеріальних цінностей від громадян, які за своїм змістом повністю не відповідають дійсності, чим умисно завищив валові затрати в розмірі 5380 грн., що спричинило тяжкі наслідки. (К.С. Т.2 а.с. 52)

Постановою від 20 листопада 2001 року  начальником СВ ПМ ДПІ у Тячівському районі закрив кримінальну справу в частині пред’явленого обвинувачення ОСОБА_1, мотивуючи тим, що проведеним по справі розслідуванням було встановлено, що  директор ПП «Бужора» ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати потадків вносив до закупівельних актів про закупку товаро-матеріальних цінностей від громадян неправдиві дані, для завищення валових витрат підприємства, також вносив дані, які не відповідали дійсності в податковій декларації, які після подав до ДПІ у Берегівському районі, що потягло за собою несплату податків на загальну суму 12015 гривень, тому в даному випадку ОСОБА_1 ухилився від сплати податків способом внесення до офіційних документів неправдивих даних, що є об’єктивною стороною злочину, передбаченого ст.. 148-2 ч.2 КК України і додаткової кваліфікації за ст.. 172 ч. 2 КК України не потребує. (К.С. Т.2 а.с. 299-300).

Тобто по вказаній вище кримінальній справі обставина її закриття для ОСОБА_1. також не є реабілітуючою.  

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області, Державної податкової адміністрації у Закарпатській області та Державного казначейства України про відшкодування моральної (немайнової) шкоди заподіяної незаконними діями міліції та прокуратури не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 62, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :  

У задоволені позову ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області, Державної податкової адміністрації у Закарпатській області та Державного казначейства України про відшкодування моральної (немайнової) шкоди заподіяної незаконними діями міліції та прокуратури – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом  десяти  днів  з  дня  проголошення  рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів  після  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

  Суддя Мукачівського  

міськрайнного суду                 ОСОБА_8