Справа № 1-214/2009 р.
ВИРОК
Іменем України
24 листопада 2009 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді: Цибульського О.Є.,
з участю секретаря: Спічко А.В.,
прокурора: Загороднюк В.В.,
потерпілого: ОСОБА_1,
підсудного: ОСОБА_2,
захисника: ОСОБА_3,
представника цивільного співвідповідача НАСК «Оранта»: ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, приватного підприємця, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
04 серпня 2008 року близько 11 години підсудний ОСОБА_2 біля с. Сказинці Могилів-Подільського району Вінницької області, в районі Могилів-Подільської виправної колонії № 114, керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись із швидкістю близько 5 кілометрів на годину в напрямку м. Немирів, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, яка розділяла зустрічні смуги руху, виїхав на зустрічну смугу руху та розпочав маневр розвороту, під час якого водій транспортного засобу марки "МТ-10", державний реєстраційний номер 27-93 ВІА, ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку, скоїв з ним зіткнення. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. п. 1.5, 10.1 Правил дорожнього руху України та п. 1.1 додатку № 2 до Правил дорожнього руху України. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що у сукупності потягли за собою його смерть.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України визнав частково і суду пояснив, що 04 серпня 2008 року близько 11 години він на своєму автомобілі "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, підвозив свою сестру ОСОБА_6, її неповнолітнього сина та односельчанку ОСОБА_7 із с. Пилипи Могилів-Подільського району на зупинку, що розташована неподалік с. Сказинці Могилів-Подільського району біля виправної колонії № 114. При виїзді з другорядної дороги на головну автодорогу Могилів-Подільський - Немирів швидкість його автомобіля становила близько 5 кілометрів на годину. Виїхавши на головну дорогу, він подивися в дзеркало заднього виду, не побачивши інших транспортних засобів, він ввімкнув показник повороту, і почав маневр розвороту, щоб під'їхати ближче до автобусної зупинки, яка знаходилась в напрямку м. Могилів-Подільський. При цьому він перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, яка була нечітко визначена, хоча і знав, що це є порушенням Правил дорожнього руху України. Коли він вже майже закінчив маневр, виїхавши на зустрічну смугу, то відчув удар в кузов свого автомобіля. Це сталося за 17 метрів від автобусної зупинки. Удар прийшовся в задні ліві двері автомобіля. Коли він вийшов з автомобіля, то побачив, що в нього вдарився мотоцикл "МТ-10" без коляски. Водій мотоцикла ОСОБА_5 лежав на дорозі і не рухався, тому він почав надавати йому першу допомогу. Звідки взявся на дорозі даний мотоцикл, він не знає, оскільки в дзеркало заднього виду він його не бачив. Вважає, що водієм ОСОБА_5 також було порушено Правила дорожнього руху України, тому визнає свою вину частково. На його думку, швидкість мотоцикла була приблизно 80 км/год., а перед автобусною зупинкою, яка розташована неподалік виправної колонії №114 дорога піднімається вгору, тому він міг не побачити мотоцикл при виконанні маневру, оскільки останній з’явився раптово. У вчиненому щиро розкаюється. Цивільний позов визнав частково: матеріальну шкоду, згідно наданих потерпілим квитанцій, чеків, накладних, тощо, за мінусом 10000 гривень, які були ним сплачені потерпілому; щодо розміру моральної шкоди залишив вирішення даного питання на розгляд суду.
Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що він являється батьком померлого ОСОБА_5, це був його єдиний син, інших дітей вони з дружиною не мають, та надії на те, що вони будуть мати ще дітей теж. Мотоциклом, який йому подарував їх родич, син почав керувати ще з 11 років, під його наглядом він їздив по полях та невеликих другорядних дорогах і мав непогані навики керування. Посвідчення водія в його сина ще не було і права керувати транспортними засобами він не мав. 04 серпня 2008 року, в той день коли він був на роботі та знаходився в м. Могилеві-Подільському, о 10 годині 20 хвилин син на мотоциклі марки "МТ-10", що був без коляски, виїхав з дому на поле, щоб допомогти збирати врожай його куму в с. Воєводченці. Наскільки йому відомо, син керував мотоциклом в захисному шоломі. Близько 11 години йому подзвонила дружина і сказала, що син потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. Він одразу поїхав в лікарню, куди через 10 хвилин привезли і сина. Він викликав з Вінниці найкращих лікарів, купував необхідні дорогі ліки, однак 10 серпня 2008 року син від отриманих під час аварії ушкоджень помер. Мотоцикл «МТ-10» не швидкісний, максимальна швидкість, яку може розвинути 80-90 кілометрів на годину. Син завжди справно керував мотоциклом, не перевищував швидкість, дотримувався Правил дорожнього руху, проходив навчання в Могилів-Подільській автошколі, але водійських прав не мав. Підсудним його сім’ї було добровільно відшкодовано матеріальної шкоди на суму 10000 гривень, але більше ніяких мір щодо відшкодування завданої його сім'ї шкоди підсудний не приймав та уникав з його сім’єю зустрічі. До страхової компанії НАСК «Оранта» претензій він не має. Заявляє цивільний позов на суму 200000 гривень, з яких 50000 гривень матеріальної шкоди та 150000 гривень моральної шкоди. Просить суд суворо покарати підсудного та позбавити його права керування транспортними засобами.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона працює головним державним виконавцем, на її виконання надійшов виконавчий лист за попереднім вироком по даній кримінальній справі. Вона викликала підсудного ОСОБА_2 для бесіди, але він відмовився сплачувати за виконавчим листом матеріальну та моральну шкоду, мотивуючи тим, що все має сплатити страхова компанія. Коли вона зробила запит у відповідні служби, то дізналася, що підсудний є власником будинку в с. Пилипи Вінницької області за договором дарування, на який було виконавчою службою накладено арешт. А також підсудний зареєстрований, як фізична особа - приватний підприємець, та є платником єдиного податку. Від сплати коштів за виконавчими листами підсудний відмовлявся, переховуючись від виконавчої служби.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює таксистом. 04 серпня 2008 року близько 10 год. 30 хв. він на своєму автомобілі перебував біля автобусної зупинки, що знаходиться неподалік с. Сказинці біля виправної колонії №114 на автодорозі сполученням «Могилів-Подільський - Немирів» та чекав пасажирів. Його автомобіль передньою частиною стояв в напрямку м. Могилів - Подільський, він сидів на передньому пасажирському сидінні та спілкувався з мешканцями с. Сказинці ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які сиділи на лавці автобусної зупинки. В цей час він помітив як зі сторони с. Пилипи рухався автомобіль марки "ВАЗ-21013" зеленого кольору, який виїхав з другорядної дороги на головну дорогу сполученням "Могилів-Подільський - Немирів" та рухався в напрямку м. Немирів по ґрунтовій дорозі. В той же час він побачив, як зі сторони м. Могилева-Подільського по автодорозі наближався до них мотоцикл без мотоколяски, і коли останній минув їх, то він почув звук удару від зіткнення. Вийшовши зі свого автомобіля, він побачив, що зіткнулися вищевказані транспортні засоби, а саме ВАЗ-21013 та мотоцикл. Момент зіткнення він не бачив, і не пам'ятає чи був водій мотоцикла одягнутий у шолом. На його думку, водій ВАЗ-21013, коли він повернув з другорядної дороги на головну, рухався "накатом", бо швидкість була малою і він не чув як працював двигун. Після ДТП він та інші свідки вжили всіх заходів для надання першої медичної допомоги. Він на своєму автомобілі довіз неповнолітню дитину, яка була в автомобілі підсудного в м. Могилів-Подільський до швидкої лікарні, із хлопчиком в швидкій залишилася жінка, яку він підібрав при в’їзді в м. Могилів-Подільський.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 04 серпня 2008 року зранку він сидів на автобусній зупинці, що розташована біля с. Сказинці Могилів-Подільського району на автодорозі сполученням «Могилів-Подільський - Немирів» неподалік виправної колонії №114, разом з ОСОБА_11, при цьому вони розмовляли з таксистом ОСОБА_9 В цей час він побачив, що по автодорозі в напрямку м. Немирів проїхав мотоцикл "МТ-10" без коляски, його швидкість становила близько 60 кілометрів на годину. Як перед цим проїхав автомобіль "ВАЗ-21013", він не звернув уваги. ОСОБА_8 аварію він також не бачив, лише чув звук удару, і вже потім побачив, що вказаний мотоцикл зіткнувся із транспортним засобом марки "ВАЗ-21013". Мотоцикл лежав біля автомобіля, а його водій на обочині. Він відразу пішов до магазину, що неподалік виправної колонії, щоб викликати швидку, а коли повернувся побачив лікаря та медсестру ВК-114, які надавали медичну допомогу потерпілому мотоциклісту. Чи були пасажири в автомобілі він не пам’ятає, не звернув увагу чи ще хтось постраждав, а також на ту обставину, чи був водій мотоцикла в шоломі. На даному відрізку дороги обмежень в русі не має, є лише пішохідний перехід між автобусними зупинками, які розташовані по обидві сторони автодороги.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 04 серпня 2008 року зранку він сидів на автобусній зупинці, що розташована біля с. Сказинці Могилів-Подільського району, разом з ОСОБА_10, розмовляючи з таксистом, біля виправної колонії № 114. В цей час він побачив, що по дорозі в напрямку м. Немирів проїхав мотоцикл "МТ-10" без коляски, його швидкість становила близько 60 кілометрів на годину. Як перед цим проїхав автомобіль "ВАЗ-21013", він не звернув уваги. ОСОБА_8 аварію він також не бачив, лише чув звук удару, і вже потім побачив, що вказаний мотоцикл зіткнувся із транспортним засобом марки "ВАЗ-21013". Мотоцикл лежав біля автомобіля, а його водій на обочині. Побачивши ДТП він побіг в ВК-114 та покликав лікаря, для надання допомоги потерпілому. Чи був водій мотоцикла в шоломі він не бачив, лише побачив сам шолом біля автобусної зупинки на протилежному боці автодороги в напрямку м. Немирів. Транспортні засоби до приїзду працівників міліції ніхто не чіпав. В автомобілі були пасажири: дві жінки та маленький хлопчик. Після ДТП таксист повіз хлопчика в напрямку м. Могилева-Подільського. Він не бачив на даному відрізку дороги знаків обмеження швидкості руху.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона являється рідною сестрою підсудного ОСОБА_2 04 серпня 2008 року близько 11 години брат на своєму автомобілі "ВАЗ-21013" підвозив її, її неповнолітнього сина та їхню односельчанку ОСОБА_7 з с. Пилипи на зупинку в с. Сказинці. Вона сиділа на передньому сидінні автомобіля. Швидкість транспортного засобу була невелика. Коли брат виїхав на головну дорогу, то рухався по ґрунтовій дорозі та почав маневр розвороту, щоб під'їхати під саму зупинку. Як відбулася аварія вона не бачила, лише відчула удар в лівий бік автомобіля. Потім вона побачила, що в їхню машину вдарився мотоцикл "МТ-10", водій якого лежав на дорозі без руху. Вони почали йому надавати необхідну медичну допомогу, а потім приїхала "Швидка допомога" і забрала його в лікарню. ОСОБА_8 вона не постраждала, лише були невеликі ушкодження у її неповнолітнього сина, якого на таксі доправили до швидкої в м. Могилів-Подільський.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він працює в виправній колонії №114, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. 04 серпня 2008 року в особистих справах він їхав до м. Могилева-Подільського попутнім транспортом та побачив біля п. Сонячного, як з прилеглої другорядної дороги виїжджав мотоцикл, що зупинився пропускаючи автомобіль, в якому він їхав. Водієм мотоцикла був ОСОБА_5, якого він впізнав, оскільки вони добре знайомі та останній часто приїздив в с. Воєводченці. ОСОБА_5 був в шоломі, одягнений в червону футболку, вітрове скло на шоломі було підняте. Повертаючись з міста Могилева-Подільського через 40-50 хвилин він побачив, що біля виправної колонії №114 сталося ДТП, а саме: на проїзній частині дороги ближче до виправної колонії находився легковий автомобіль, біля нього мотоцикл, на місці ДТП була швидка допомога. Він побачив, що то був мотоцикл ОСОБА_5, з яким він недавно розминувся. Після цього, він відразу подзвонив своєму сусіду в с. Воєводченці, який товаришував з батьками ОСОБА_5 На місці пригоди знаходився лікар з ВК-114. Він знайшов шолом біля зустрічної зупинки, який потім передали батькові потерпілого. Підтвердив, що ОСОБА_5 вже тривалий час їздив на мотоциклі, оскільки він неодноразово приїздив на ньому в село. Дорогу в місці зіткнення перетинає суцільна смуга, обмеження швидкості руху на ній не має. Між зупинками є пішохідний перехід.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він працює викладачем Вінницького автоучбового комбінату в м. Могилів-Подільський та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_5 він знає, так як останній навчався в м. Могилеві-Подільському та відвідував з іншими студентами теоретичні заняття в автошколі, але для отримання посвідчення водія йому не хватало років .
Свідок ОСОБА_7, в судове засідання не з’явилася, за згодою всіх учасників судового розгляду справи суд оголосив її покази дані нею на досудовому слідстві, де вона показала, що являється односельчанкою підсудного ОСОБА_2 04 серпня 2008 року зранку він на своєму автомобілі "ВАЗ-21013" підвозив її, свою сестру ОСОБА_6 та її сина з с. Пилипи на зупинку в с. Сказинці. Коли вони виїхали на головну дорогу, то на дорозі, позаду них, не було ніяких транспортних засобів, а тому ОСОБА_2 почав маневр розвороту. Раптом на дорозі з'явився мотоцикл "МТ-10" без коляски, який рухався на великій швидкості. Він вдарився в ліві задні двері їхнього автомобіля. Коли вона вийшла з машини, то побачила, що водій мотоцикла лежав на дорозі не рухаючись, а тому вони викликали "Швидку допомогу". Вона під час аварії не постраждала.
Представник НАСК «Оранта», головний юрисконсульт Вінницької обласної дирекції НАСК «Оранта» ОСОБА_4 суду пояснила, що між страховою компанією та підсудним укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Страховим випадком є подія, що мала місце 04.08.2008 року, внаслідок якої від отриманих травм загинув ОСОБА_5 під час ДТП, яка сталася з участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 21013, д.н. НОМЕР_2 та внаслідок якого настала цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 25.02.2009 року від імені страхувальника та третьої особи ОСОБА_1 надійшла заява про виплату страхового відшкодування до НАСК «Оранта», в зв’язку з ДТП, що сталася 04.08.2008 року. До заяви були надані копії документів, якими потерпіла сторона обґрунтовувала свої вимоги. Враховуючи надану документацію та фінансові чеки, копії яких є в матеріалах даної кримінальної справи, відшкодуванню підлягають обґрунтовані витрати на лікування та поховання ОСОБА_5 у розмірі 5853 грн. 75 коп., про що складено НАСК «Оранта» страховий акт №748/25.02.09 року. При розрахунку відшкодування витрат потерпілій стороні, НАСК «Оранта» виходила з затверджених гранично допустимих меж відшкодування на лікування та витрат на поховання. При встановлені судом вини підсудного, НАСК «Оранта» виплатить потерпілій стороні шкоду в зазначеному розмірі. Моральну шкоду страхова компанія виплачує в розмірі не більше 5% ліміту від страхової суми в розмірі 2550 гривень, за шкоду заподіяну життю та здоров’ю потерпілого в результаті ДТП, пов’язану також зі смертю потерпілого.
Крім часткового визнання вини підсудним, показів потерпілого, свідків, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується також матеріалами справи, а саме:
- протоколом огляду місця події від 04.08.2008 року, з план-схемою та фото таблицями до нього, з яких вбачається, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є відрізок дороги сполученням Могилів-Подільський – Немирів, біля виправної колонії № 114 в с. Сказинці Могилів-Подільського району (а.с.3-8);
- протоколами огляду мотоцикла "МТ-10", державний реєстраційний номер 27-93 ВІА, та автомобіля "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на яких були виявленні пошкодження, а саме на мотоциклі: передньої вилки переднього колеса, фари освітлення, правого вказівного повороту, додаткової протитуманної фари, лівого заднього вказівника повороту; на автомобілі: лівого заднього крила, лівих задніх дверцят, заднього бампера, даху автомобіля, правих передніх дверцят, заднього лівого крила, задніх правих дверцят, задньої лівої стійки (а. с. 9-10);
- висновком судово-медичної експертизи № 523/188 від 05 вересня 2008 року, згідно якого «смерть ОСОБА_5 настала від ВЧМТ у вигляді масивного забою речовини обох півкуль головного мозку з її де структуризацією та мозковою комою, лінійних та скілкових переломів кісток склепіння та основи черепу. Дані тілесні пошкодження, як небезпечні для життя на час їх утворення, належать до категорії тяжких тілесних пошкоджень, з життям не сумісні, між ними та смертю ОСОБА_5 є причинний зв’язок. Характер та локалізація тілесних пошкоджень, які є на тілі громадянина ОСОБА_5 дозволяють висловитись про те, що вони могли утворитися від воздії тупих предметів при ДТП 04 серпня 2008 року» (а. с. 31);
- свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 (а. с. 34);
- висновком судової автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи № 299а від 25 вересня 2008 року, згідно якого «пошкодження рульового керування мотоцикла "МТ-10" носять аварійний характер, вони не могли бути утворені при експлуатаційному зносі деталей, а отримані при ДТП. На момент огляду задні гальма мотоцикла"МТ-10" державний номерний знак 2793ВІА знаходилися в технічно справному і працездатному стані, передні гальма знаходилися в несправному стані через пошкодження гальмівного барабану, яке утворилося в наслідок дії ударного навантаження. У дорожній ситуації, що склалася, дії водія автомобіля "ВАЗ-21013", державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (яку перетинати заборонено). У дорожній ситуації, що склалася, дії водія мотоцикла "МТ-10" державний номерний знак 2793ВІА ОСОБА_5 (суд виходячи із змісту та сутті експертизи вважає, що прізвище ОСОБА_14 вказано експертами в експертизі помилково) з технічної точки зору регламентувалися вимогами п.12.3. Правил дорожнього руху України. У дорожній ситуації, що склалася, технічна можливість попередження даної дорожньо-транспортної пригоди у водія автомобіля "ВАЗ-21013", державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 з технічної точки зору полягала у виконанні останнім вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1» (а. с. 54-61);
- постановою про визнання речовим доказом та прилучення до справи речового доказу від 06.10.2008 року, а саме автомобіля марки ВАЗ – 21013 д.н. НОМЕР_2 та мотоцикл марки МТ-10 д.н. 27-93 ВІА, та іншими матеріалами справи.
В судовому засіданні не було достеменно встановлено чи був в шоломі водій мотоциклу в момент зіткнення з автомобілем, але свідки, що знаходилися на місці ДПТ, зокрема ОСОБА_11 та ОСОБА_9, суду показали про наявність шолома, який виявили неподалік даного місця. Вказаний шолом було оглянуто в судовому засіданні та встановлено, що на ньому відсутні характерні для ДТП пошкодження, крім відірваного ременя кріплення.
Зібрані в судовому засіданні докази свідчать, що підсудний ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив Правила безпеки дорожнього руху, а саме:
- вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов’язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.»;
- вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 додатку №2 до цих правил, яку перетинати заборонено, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину – злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином та в даному конкретному випадку становить підвищену суспільну небезпеку у зв’язку з грубим порушенням правил дорожнього руху; особу винного – позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності підсудний не притягувався, частково визнав свою вину в скоєному; пом’якшуючі та обтяжуючі обставини покарання та обставини справи.
Пом'якшуючою покарання обставиною згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому в сумі 10000 грн.
Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання та визначення розміру стягнення з підсудного матеріальної та моральної шкоди суд бере до уваги обставини скоєння ДТП, а саме: своїми діями постраждалий в дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_5 сприяв скоєнню ДТП, оскільки керував мотоциклом без прав водія, і вони в нього взагалі були відсутні, допустив порушення Правил дорожнього руху, що регламентуються вимогами п.12.3: "У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди". Потерпілий в судових дебатах вимагав суворої міри покарання для підсудного, пов’язаної з позбавленням волі, так як він, в результаті ДТП втратив єдину дитину та дітей у дружини більше не може бути, підсудний добровільно не відшкодовував ні моральних, ні матеріальних збитків, спричинених злочином, крім зазначених 10000 гривень, що сплатив підсудний вже під час судового розгляду справи.
На підставі наведеного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України ближче до мінімального її розміру, пов'язане із позбавленням волі, позбавивши його права керування транспортними засобами.
Щодо розміру відшкодування шкоди, то суд бере до уваги, що потерпілим ОСОБА_1 по справі було заявлено цивільний позов на суму 200 000 гривень, з яких 50 000 гривень матеріальної шкоди та 150 000 гривень моральної шкоди.
Даний позов підсудний ОСОБА_2 визнав частково, а саме: матеріальну шкоду в розмірі, що підтверджується наданими потерпілим документами (чеками, квитанціями, накладними, тощо), а розмір моральної шкоди залишив на вирішення суду.
Для підтвердження матеріальних збитків, завданих потерпілому злочинними діями ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_1 надав суду чеки та квитанції на загальну суму 39263 гривні 65 копійок та 2000 грн. за надання юридичної допомоги. Від стягнення з підсудного оплати за надання юридичної допомоги потерпілий в судовому засіданні відмовився. Враховуючи дані обставини та матеріальний стан підсудного, який є приватним підприємцем, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в наступному розмірі: 23409 гривні 90 копійок матеріальної шкоди, оскільки підсудним 10000 грн. було відшкодовано добровільно, що підтверджується показами потерпілого, а 5853 грн. 75 коп. підтверджена матеріальна шкода, яку виплатить потерпілому НАСК «Оранта», після вступу вироку в законну силу. А також суд вважає, що з підсудного необхідно стягнути моральну шкоду, враховуючи вимоги розумності і справедливості, в розмірі 20 000 гривень на користь потерпілого ОСОБА_1, беручи до уваги причинені потерпілому моральні страждання, рівень порушення душевного спокою та те, що загиблий в ДТП був єдиною дитиною в сім’ї, в зв’язку з чим його батьки отримали важку психологічну травму, чим порушені їх нормальні життєві зв’язки, ступінь вини підсудного та загиблого ОСОБА_5 в скоєному ДТП та те, що даний злочин вчинено з необережності.
По справі понесені судові витрати за проведення судової автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи в сумі 225 гривень 36 копійок, які згідно із ст. 93 КПК України підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2 на користь держави.
Питання про речові докази підлягає вирішенню у відповідності до ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 10 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану – підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду в сумі 23409 грн. 90 коп., і моральної шкоди в сумі 20000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі за проведення судової автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи в сумі 225 (двісті двадцять п'ять) гривень 36 копійок.
Речові докази по справі, а саме: автомобіль "ВАЗ-21013", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на території Могилів-Подільського МРВ УМВС, - повернути засудженому ОСОБА_2, мотоцикл "МТ-10", державний реєстраційний номер 27-93 ВІА, який знаходиться на зберіганні на території Могилів-Подільського МРВ УМВС, - повернути потерпілому ОСОБА_1
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області.
Суддя: