Справа № 2-1140/09

Р І Ш Е Н Н Я

                              іменем     України

23 листопада 2009 року  Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

 головуючого судді    Князевої Н.В.,

             при секретарі              Корольовій М.Ю.

      за участю  позивача ОСОБА_1., його представників ОСОБА_3.,

відповідача ОСОБА_2., його представника ОСОБА_4.,    

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

    Відповідач позов не визнав.

    Позивач в судовому засіданні підтримав змінені позовні вимоги. Пояснив, що 23 грудня 2006 року він,  за готівку, придбав в магазині «Нова лінія-2», директором якого є відповідач, холодильник марки «Індезіт», вартістю 3296 грн. При купівлі холодильника йому були надані гарантійний талон, а також інструкція по експлуатації на італійській мові. Зовнішній вигляд  і технічні характеристики холодильника його влаштовували. Холодильник доставлений йому вантажниками магазину, які попросили не вмикати його протягом 2-х годин після його транспортування і розповіли як їм користуватися, при цьому акт прийому-передачі  складений не був. Холодильник пропрацював всього 6 місяців, по закінченню яких з нього почав виділятись специфічний запах, і він його відімкнув від мережі. Так, холодильник простояв два дні, після спливу яких – 15.05.09 року він звернувся до відповідача в магазин для усунення дефекту. Після розмови з ОСОБА_2., до нього приїхав майстер і сказав, що вдома проводити ремонт неможливо, і в цей же день забрав холодильник для проведення ремонту.  Ремонт проводився 2 тижні, після чого холодильник був доставлений вантажниками магазину йому додому, які знову сказали не вмикати холодильник декілька годин після транспортування. Вичекав деякий час після транспортування він ввімкнув холодильник, але той не працював, у цей же день звернувся до відповідача, на що останній відповів, що вирішить питання. Так, холодильник вдруге опинився на ремонті і перебував там з 28.05.07 року по 20.07.07, чим  відповідач порушив строки проведення ремонту, встановлені законодавством у строк 14 днів. Який саме час холодильник знаходився не ремонті, а не в магазині він не знає. Після повернення з ремонту холодильник продовжував виділяти специфічний запах і не включався. На час коли у нього забирали холодильник «Індезіт» на ремонт, йому, в тимчасове користування, магазином був виділений інший холодильник марки «Вірпул», до роботи якого він претензій не має. Він звернувся до відділу захисту прав споживачів, де йому допомогли скласти заяву, яку 17.07.07 року він надіслав в магазин. У своїй заяві від 17.07.07 року  попросив повернути гроші або замінити товар, на що отримав відповідь, що відповідач не може самостійно вирішити це питання, і для його вирішення холодильник необхідно направити в Сервісний центр. На заяву від 17.07.07 року відповідач не відреагував, і він був змушений звернутись  із заявою від 23.08.07 року про витребування у продавця документів на товар. Зазначає, що придбаним холодильником, що стоїть у нього вдома, він не користується, чекає на вирішення справи.  Вказує, що користування холодильником може спричинити шкоду йому і його близьким. Просить розірвати договір купівлі-продажу холодильника «Індезіт» ВЕАА 35 PGF, серійний номер НОМЕР_1, укладений 23 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем.  стягнути з відповідача на його користь вартість недоброякісного товару у розмірі 3296 грн, а також моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 10000 грн.

  Представник позивача ОСОБА_3.   підтримав змінені позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_6. 23.11.09 року в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Судом постановлена ухвала про закінчення розгляду справи у його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_6. в судовому засіданні 27.10.09 року підтримав змінені позовні вимоги. Суду пояснив, що вважає, що права позивача як споживача порушені, на підтвердження своїх доводів посилається на п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про права споживачів»  і зазначає, що придбаний у відповідача товар – холодильник марки «Індезіт» має істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому він взагалі не може бути усунутий, а також його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів. Зазначає, що таким чином, перебування холодильника на ремонті більш ніж 14 днів та неможливість усунення поломки свідчить про те, що холодильник «Індезіт» BE AA 35 PGF, серійний номер НОМЕР_1 має істотні недоліки. Відповідно до ч. 2 ст.  8 Закону України „Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має
право вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої,
за товар грошової суми.    

Користуючись вказаними правами, позивач 17 липня 2007 р. написав на ім'я відповідача заяву про повернення грошових коштів за придбаний товар або заміну неякісного товару. З моменту подання заяви по сьогоднішній день аналогічний холодильник або грошові кошти, витрачені на його придбання, йому не повернуто. Приблизно наприкінці серпня 2007 р. холодильник повернутий з ремонту " (здійснено заміну клапана). Однак, дефект - «виділення специфічного запаху, хімічного походження» не усунутий.

Зазначає, що позивачу, як споживачу спричинено моральних страждань, посилається на порушення відповідачем ч. 1 ст. 1167 ЦК України. А також звертає увагу суду на  п. 23 постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.96 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" і ст.24 ЗУ «Про захист прав споживачів». Просить Розірвати договір купівлі-продажу холодильника «Індезіт» ВЕАА 35 PGF, серійний номер НОМЕР_1, укладений 23 грудня 2006 року між ОСОБА_1та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 Стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 вартість недоброякісного товару у розмірі 3296,00 гривень, а також моральну шкоду у сумі 10000,00 гривень, окрім того, стягнути судові витрати у справі.

Відповідач   в судовому засіданні не визнав первинні та змінені позовні вимоги. Суду пояснив, що 23 грудня 2006 року позивач при використанні   картки НОМЕР_2, яка видана на ім’я ОСОБА_5. в магазині «Нова лінія -2», директором якого він є, за готівку купив холодильник марки «Індезіт». При оформленні покупки  покупцю був наданий гарантійний талон із гарантійним строком 3 роки, талон про покупку  і інструкція з експлуатації.  Після спливу деякого часу покупець двічі звертався до нього з вимогою відремонтувати холодильник: 1-й раз покупець зазначив, що холодильник не працює, а 2-й раз також вказував, що холодильник не працює та має специфічний запах. Так, перший раз холодильник знаходився на ремонті близько тижня, а другий раз близько 5 днів, весь інший час приблизно 2 місяці (з кінця травня по кінець липня) він знаходився в магазині, так як в сервісному центрі не було запчастин. При передачі холодильнику до магазину для усунення неполадок договір зберігання холодильника не укладався, так як не було в цьому потреби – позивач не висловив такої пропозиції,була досягнута усна домовленість. Натомість позивачу на заміну несправного холодильнику був наданий холодильник марки «Вірпул», який знаходився у нього протягом 3-х місяців. Сам позивач не звертався до нього про внесення відомостей до гарантійного талону про ремонт, тому такі відомості внесені і не були. До своєї заяви від 17.07.07 року позивач не вимагав замінити товар на належний або повернути йому гроші. На вимогу позивача йому було видано комплект документів, що стосується характеристик та відповідної якості , придбаного ним холодильника. На момент звернення позивача 17.07.07 року  він не міг відповісти чи мав холодильник істотні недоліки. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4.   не визнав первинні та змінені позовні вимоги. Суду пояснив, що доводи позивача про те, що холодильник знаходився на ремонті понад 14 днів не відповідають дійсності, так як холодильник не знаходився на ремонті, а перебував в магазині до надходження необхідний деталей для усунення неполадок. Таким чином, Закон України «Про захист прав споживачів» не порушено. Окрім того, в матеріалах справи є лист-відповідь, від 14.12.07 року за підписом директора КРФ ТОВ «Інтерсервіс» Комарук Е.В., в якому зазначено, що двічі був проведений ремонт холодильника, що належить ОСОБА_1., але істотних недоліків виявлено не було. Зазначив, що при користуванні холодильником позивачу необхідно було дотримуватись правил його експлуатації. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 03 липня 2008 року до участі в справі  для дачі висновку залучено спеціаліста з питань захисту прав споживачів  Інгулецької районної у місті ради.

Представник виконкому Інгулецької районної у місті ради – спеціаліст  з питань захисту прав споживачів    в судове засідання 23.11.09 року не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Судом постановлена ухвала про закінчення розгляду справи у його відсутність.

    В судовому засіданні 20.11.09 року представник виконкому Інгулецької районної у місті ради Білик І.Ю. суду пояснила, що 23 грудня 2006 року позивач використав своє право на    вільний вибір товару. Крім цього, скористався карткою знижок підприємства "Нова-лінія-2", яка надавалася покупцю ОСОБА_5. Це свідчить про те, що позивач під прізвищем ОСОБА_5. придбав собі зі знижкою товар. У своїх змінах до позовної заяви позивач посилається на те, що гарантійні ремонти виконувалися більше ніж 14 календарних днів,  та на те, що поломка не була усунута і таким чином  в товарі існує істотний недолік.  Такі висновки позивача не знайшли свого підтвердження. По-перше, за офіційною інформацією директора «Інтерсервісу» гарантійні ремонти холодильнику позивача проводились двічі: з 16.05.2007 по 19.05.2007 та з 26.07.2007 по 30.07.2007. По-друге, в даному судовому провадженні з'ясовано, що між позивачем та відповідачем була досягнута усна домовленість стосовно термінів перебування холодильника в приміщенні магазину на час проведення гарантійних ремонтів. Холодильник позивача до сервісного центру "Інтерсервісу" не доставлявся, а відповідачем двічі було організовано приїзд майстра "Інтерсервісу" до магазину, де і здійснювалося технічне обслуговування виробу з заміни комплектуючих. Крім цього, позивач на час відсутності холодильника був забезпечений іншим холодильником з обмінного фонду магазину. Положення п.9 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів" не забороняє усунення недоліків в товарі в інший термін за згодою сторін, ніж в термін 14 днів. Разом з тим встановлено, що майстром сервісного центру "Інтерсервісу" проводилась технічна діагностика холодильнику у присутності позивача стосовно заявленого ним недоліку щодо виділення специфічна о запаху, але такого дефекту майстер не виявив.  Про це свідчить інформація директора "Інтерсервісу". Такі обставини не можуть бути підставою для ствердження, що в холодильнику існує істотний недолік. По-третє, коли в судовому порядку за клопотанням відповідача у справі призначено судом судову технічну експертизу (з метою вирішення спірного питання щодо якості роботи холодильнику) позивач вважав це недоцільним. Зауважує, що вимоги п. 2 ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» наголошують, що право вимагати відшкодування завданої шкоди визначається за кожним потерпілим споживачем, але при цьому на такого споживача покладається обов'язок довести:

1.   1)     наявність шкоди;

2.   2)     наявність дефекту продукції;

3.   3)     наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими шкодою та дефектом.

В даному судовому провадженні позивач не надав належних доказів щодо наявності дефекту продукції.

За результатами висновку судової технічної експертизи встановлено, що заявленого позивачем дефекту не виявлено. А навпаки, судовий експерт пояснив, що холодильник відповідає технічним параметрам і може використовуватися позивачем за цільовим призначенням. Разом з тим з матеріалів справи встановлено, що продукція холодильників торговельної марки «Індезіт» в асортименті, у тому числі і придбана модель холодильнику позивача, виготовлялася серійно з 05.09.2006 та реалізовувалася з урахуванням гарантійного терміну зберігання. Дана продукція сертифікована та безпечна для здоров'я і може використовуватися за побутовим призначенням, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями сертифікату відповідності та висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Позивач звертався за консультацією тільки до органу місцевого самоврядування, а саме до фахівця з питань захисту прав споживачів виконкому Інгулецької районної у місті ради, а не до відділу по захисту прав споживачів у Криворізькому регіоні територіального органу виконавчої влади. Представники позивача при складанні змін до позовної заяви надали суду недостовірну інформацію про орган, до якого звертався позивач. Це дуже важливо, тому, що орган місцевого самоврядування та орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів наділені різними повноваженнями. Тому, коли позивач звернувся в усній формі до виконкому Інгулецької районної у місті ради, фахівець з питань захисту прав споживачів діяв виключно до повноважень, визначених ст.28 Закону України "Про захист прав споживачів". Стосовно позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди позивач посилається на ст.24 Закону України "Про захист прав споживачів" та п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів". Натомість,  ст.24 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає права споживачів щодо об'єднання їх в громадські організації і жодної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у цій статті не визначено. Зазначила, що хоче звернути  увагу суду на п.п. 5 п. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», який наголошує, що споживач має право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцію неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією. В даному судовому провадженні позивач не довів, що придбаний ним холодильник є фальсифікованою продукцією чи з будь-яким дефектом або продукцією неналежної якості. Крім цього, позивач не довів, що використання придбаного ним холодильника зашкодило його здоров'ю або життю. Просить у задоволенні позову відмовити.

    Надала суду письмовий висновок, за змістом аналогічний викладеним вище поясненням.

    Вислухав пояснення учасників процесу, показання свідківОСОБА_7., ОСОБА_8.,ОСОБА_9., дослідив письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.

    23 грудня 2006 року ОСОБА_1. придбав в магазині «Нова лінія-2», власником якого є СПД ОСОБА_2., холодильник «Індезіт» ВЕАА 35 PGF серійний номер НОМЕР_1, вартістю 3296,00 грн.

    17.07.07 року ОСОБА_1. звернувся із заявою до ОСОБА_2. про повернення аналогічного товару або повернення грошей. Заява прийнята відповідачем 17.07.07 року і надіслана до Сервісного центру «Інтерсервіс», де холодильник знаходився на ремонті з 15.05.07 року (том 1 а.с.15).

    23.08.07 року ОСОБА_1. звернувся до ОСОБА_2. із заявою про: надання інформації про проведені  ремонти, надання інформації про товар, а також копії документів, що підтверджують якість і безпечність товару, в своїй заяві ОСОБА_1. також зазначив, що у разі виявлення істотних недоліків просить розглянути питання про повернення грошей або замінити товар на аналогічний належної якості. (том 1 а.с.16).

06.09.07 року ОСОБА_1. отримав інструкцію з експлуатації холодильника на російській мові, копію сертифікату, гігієнічного висновку, інформацію про дату виготовлення виробу і назву держави виробника.

Згідно з повідомленням ТОВ «Інтерсервіс» холодильник знаходився на ремонті двічі 1)16-19 травня 2007 – дефект  «не вмикається» - усунуто «витік з фільтру, заправка R600а»; 2) 26-30 липня 2007 року дефект «не вмикається» – заміна плати керування p/n095383 і клапану  p/n 078982, 3) під час третього звернення дефект «не вмикається» не підтвердився.

На а.с.41 том 1  знаходиться акт оцінки технічного стану холодильнику – без № та дати, із якого вбачається, що недоліків в роботі не виявлено, холодильник технічно справний.

Згідно з висновком судово-технічної експертизи від 13.07.08 холодильник є товаром відповідної якості, повністю справний, ніяких поломок не має. Під час ремонту у травні і липні 2007 року усунуті такі несправності:

-   заміна плати керування;

-   заміна фільтра осушувача;

-   дозаправлення фреоном R-600А.

Холодильник можна використовувати в побутових умовах при дотриманні всіх необхідних вимог і рекомендацій установлених виготовлювачем.

    Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із договірних правовідносин між продавцем та споживачем.

    Так, відповідно до ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 01 грудня 2005 року (далі Закон)  у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідністю висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1.   розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2.   вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

    Доводи позивача про те, що куплений ним у відповідача холодильник марки «Індезіт» має істотні недоліки суд спростовує таким.

Пункт 12 ст.1 Закону  визначає поняття «істотний недолік» – це недолік, який робить неможливим  чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а)  він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в)  він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено  договором.

  Згідно з повідомленням ТОВ «Інтерсервіс» холодильник знаходився на ремонті двічі: 1-й раз 16-19 травня 2007 року – дефект «не вмикається», був проведений ремонт – усунуто витік з фільтру, заправка R600а; 2-й раз 26-30 липня 2007 року дефект «не вмикається», був проведений ремонт – заміна плати керування p/n095383 і клапану  p/n 078982, під час третього звернення дефект «не вмикається» не підтвердився.

Відповідно до ч.9 ст.8 Закону при пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в інший строк.

Як встановлено в судовому засіданні,  при другому зверненні позивача щодо усунення неполадок  холодильник весь час, окрім трьох днів 26-30 липня 2007 року, протягом яких здійснювався сам ремонт, знаходився в приміщенні магазину відповідача в очікуванні необхідних запчастин,  за взаємоузгодженим рішенням сторін.

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи від 13.07.08 року, відповідно до якого холодильник є товаром відповідної якості, повністю справний, ніяких поломок не має. Під час ремонту у травні і липні 2007 року усунуті такі несправності:

-   заміна плати керування;

-   заміна фільтра осушувача;

-   дозаправлення фреоном R-600А.

Холодильник можна використовувати в побутових умовах при дотриманні всіх необхідних вимог і рекомендацій установлених виготовлювачем. Окрім того,  згідно з  актом оцінки технічного стану холодильника – без № та дати недоліків в роботі не виявлено, холодильник технічно справний ( а.с.41 том 1).

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Стаття 60 ЦПК України  зобов’язує кожну сторону  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експерта.

    В судовому засіданні ані  позивачем, ані його представниками  ОСОБА_3., ОСОБА_6.  не доведено:

- 1) факт наявності недоліків (дефектів) товару, придбаного у відповідача;

- 2) те, що недолік виник з вини  виробника (продавця);

- 3) після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин;

- 4) його усунення потребує понад 14 календарних днів.

     Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, суд виходить із такого. В судовому  засіданні встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, тому посилання позивача на ст.1167 ЦК України є безпідставними, а пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону передбачено право споживача на відшкодування моральної (немайнової) шкоди лише у випадках, коли така шкода була заподіяна  небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією. Однак, жодних доказів на підтвердження вказаного ані позивачем, ані його представниками не надано.

    Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні не встановлено порушення прав  ОСОБА_1. як споживача.

    Керуючись ст. ст.655, 698 ЦК України, ст.ст 10, 11 , 57, 60, 88, 212  ЦПК України, ст.ст.1, 4, 8  Закону України «Про захист прав споживачів» від 01 грудня 2005 року, суд

ВИРІШИВ:

              У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не подано. Заява  подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.     Якщо заяву подано, але скарга не надійшла у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення  20-денного строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заяви та скарги подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу.

Суддя