Справа № 296/6949/17

2/296/2476/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2017 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді - Драч Ю.І.,

при секретарі Івашко Т.А.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, КВЖРЕП № 13 про набуття права власності на квартиру ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій з урахуванням уточнень, просить суд визнати ОСОБА_1 таким, що набув права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32 кв. м.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.06.1981 року відповідно до рішення виконкому Корольовської районної ради народних депутатів м. Житомира № 237 матері позивача була надана квартира АДРЕСА_1. З того часу сім'я позивача проживала в зазначеній квартирі до смерті матері в 1998 році. З 1998 року в квартирі проживає ОСОБА_1 Його брати ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вказаній квартирі не проживають та позивач не підтримує з ними відносин, місцезнаходження їхнє невідоме.

Позивач зазначив, що вказана квартира не приватизована, формально перебуває в комунальній власності, її житлова площа недостатня для реєстрації осіб крім двох зареєстрованих братів позивача, тому КВЖРЕП відмовляє позивачу у реєстрації, у звязку з чим ОСОБА_1 не може звернутись до відповідного органу приватизації житлового фонду для реєстрації права власності на квартиру.

Оскільки позивач понад 19 років добросовісно та безперешкодно користується житлом, продовжує проживати у спірній квартирі, просить суд визнати за ним право власності на квартиру за набувальною давністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у клопотанні від 23.10.2017 року просить розгляд справи проводити без присутності представника відповідача. Позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні (а.с. 44).

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, у відповідності до ч. 9 ст.74 ЦПК України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи через оголошення в пресі, а саме в газеті «Житомирщина» від 03.10.2017 року та від 31.10.2017 року (а.с. 53,65).

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. 28.11.2017 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов визнає та просить задовольнити (а.с. 80).

Представник третьої особи - КП «ВЖРЕП № 13» Житомирської міської ради в судове засідання не з'явився. 31.10.2017 року подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. При прийнятті рішення покладається на розсуд суду (а.с. 62).

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та докази, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Корольовської районної Ради народних депутатів № 237 від 03.06.1981 року «Про надання квартир» ОСОБА_2 та її синам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надано квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 12, 13).

Мати позивача - ОСОБА_4, яка була наймачем кавртири, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

З поквартирної картки вбачається, що наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 також у квартирі зареєстровані його брат - ОСОБА_5, брат ОСОБА_6 знятий з реєстрації 26.09.2012 року (а.с. 79).

З довідки КП «ВЖРЕП № 13» Житомирської міської ради № 1815 від 28.10.2017 року вбачається, що позивач - ОСОБА_1 у вказаній квартирі проживає без реєстрації на підставі письмової заяви сусідів (а.с. 77). Також у квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що вбачається з довідки КП «ВЖРЕП № 13» Житомирської міської ради № 1972 від 25.11.2017 року (а.с.78).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, він є сусідом позивача, проживає у будинку з 1988 року. також, зазначив, що у спірній квартирі проживала мати позивача, а також її сини ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_1, на даний час проживає ОСОБА_1, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 він не бачив.

З листа виконавчого комітету Житомирської міської ради від 13.10.2017 року № 25/К-9551 вбачається, в управлінні житлового господарства відсутня інформація щодо звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Житомирської міської ради з питання приватизації квартири АДРЕСА_1 (а.с. 85).

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Враховуючи положення статей 335 і 344 Цивільного кодексу України право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі ( а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі, є однією з обставин, що має юридичне значення для вирішення питання визнання права власності за набувальною давністю.

Для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК України, по - перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто, особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим, факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права. По - друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто, очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна, як до свого власного (експлуатувати, вживати необхідних заходів для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимоги. І по - третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків.

У п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.

Відповідно, за вищенаведених обставин, беручи до уваги те, що позивач у справі - ОСОБА_1 добросовісно володіє квартирою АДРЕСА_1, на законних підставах вселився та користувався нею, відкрито володіючи, користуючись квартирою більше дев'ятнадцяти років можна прийти до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 таким, що набув права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32 кв. м.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю. І. Драч