У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Шевченко Т.В., Колесника М.А.
за участю прокурора Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні 01 червня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2005 року щодо них.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого, останнього разу:
- 20.03.1991р. за ч.3 ст.142 КК України 1960р. на 10 роки позбавлення волі, звільненого 23.10.2000 р. за відбуттям покарання,
- за ч.3 ст.296 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ч.1 ст.263 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_1 призначено 6 років позбавлення волі.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,
уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого, останнього разу:
- 21.11.2001р. за ч.1 ст.229-6, ч.3 ст.43 КК України на 4 роки 8 місяців позбавлення волі, звільненого 18.08.2004р. умовно-достроково на 1 рік 27 днів,
- за ч.2 ст.296 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_2 призначено 5 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим 1.153 грн. 39 коп. судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2005 року зазначений вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони 16 листопада 2004 року, біля 13 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на автостоянці "ІНФОРМАЦІЯ_4", розташованій по АДРЕСА_1, вимагали від водія таксі ОСОБА_3 відвезти їх за вказаною ними адресою, на що той пояснив, що автомобіль зайнятий іншими клієнтами. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ображаючи і погрожуючи, висловлювались нецензурними словами, вимагаючи відвести їх на таксі в першу чергу, намагались спровокувати бійку, ігноруючи вимоги громадян припинити хуліганські дії, які продовжувались більше 20 хвилин, і в результаті чого діяльність автостоянки "ІНФОРМАЦІЯ_4" та водіїв таксі була тимчасово призупинена. Потім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викликали по мобільному телефону автомобіль таксі ПП "ІНФОРМАЦІЯ_5", ІНФОРМАЦІЯ_6 якого є ОСОБА_1, поїхали на автомобілі ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, висловивши на адресу ОСОБА_3 та інших водіїв таксі, які здійснюють свою діяльність на автостоянці "ІНФОРМАЦІЯ_4", погрози фізичною розправою після їх повернення.
Взявши за місцем свого проживання мисливську рушницю, ОСОБА_1 повернувся з ОСОБА_2 на тій же автомашині до автостоянки. Після чого ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3, який стояв зі своєю донькою біля ювелірної майстерні, та запропонував пройти до їхнього автомобіля, але той відмовився, після чого ОСОБА_1, який стояв біля автомобіля з рушницею у руках, сів на переднє пасажирське сидіння та через відкрите вікно дверцят з боку водія вистрелив із рушниці. Потім ОСОБА_2 повернувся до автомобіля і вони поїхали з місця злочину.
Крім того, ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу придбав при невстановлених слідством обставинах та зберігав за місцем роботи в ПП "ІНФОРМАЦІЯ_5", розташованого в будинку АДРЕСА_2, 194 г вибухової речовини метальної дії - бездимного пороху.
У касаційних скаргах та доповненнях до них:
Засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що справу щодо нього сфабриковано, а досудове та судове слідство проведено однобічно та з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, переконливі докази його винності у вчиненні злочинів, за які його засуджено, у справі відсутні. У доповненні до касаційної скарги зазначає, що за ч.1 ст.263 КК України його засуджено необґрунтовано, оскільки порох, у зберіганні якого його визнано винним, призначений для виготовлення патронів до гладкоствольної мисливської рушниці, а його дії за ч.3 ст.296 КК України кваліфіковано неправильно, оскільки його судимість за хуліганство 1983 року погашена. Просить вирок щодо нього в частині засудження за ч.1 ст. 263 КК України скасувати, а справу закрити за відсутністю у його діях складу цього злочину, перекваліфікувати його дії з ч.3 ст.296 КК України на ч.2 цієї статті та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України. Просить також викликати його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень щодо нього.
Засуджений ОСОБА_2, даючи свій аналіз обставинам справи, зазначає, що потерпілі та свідки зацікавлені в результатах розгляду справи і тому обмовили його та батька. Заперечує вчинення хуліганства групою осіб і вважає, що призначене йому покарання є несправедливим внаслідок суворості. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування, або перекваліфікувати його дії з ч.2 на ч.1 ст.296 КК України. Просить також викликати його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень щодо нього.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необхідність часткового задоволення касаційних скарг і пом'якшення засудженому ОСОБА_1 за ч.3 ст.296 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, а за сукупністю злочинів до 4 років позбавлення волі, а засудженому ОСОБА_2 за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі, а за сукупністю вироків до 3 років 6 місяців позбавлення волі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити частково.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраним по справі і дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.
З показань засудженого ОСОБА_2 видно, що між ним з ОСОБА_3 на автовокзалі з приводу того, що ОСОБА_3 не захотів його відвести виник конфлікт, про що він повідомив батька ОСОБА_1 Потім вони викликали інше таксі і поїхали додому, повернувшись ОСОБА_1 наказав йому позвати ОСОБА_3 до нього, а коли ОСОБА_3 відмовився йти до їхнього автомобіля ОСОБА_1 вистрелив.(а.с.406-407)
З показань засудженого ОСОБА_1 вбачається, що на автовокзалі між ним, його сином ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виник конфлікт, після цього він викликав таксі та поїхали додому за мисливською рушницею, а повернувшись, сказав ОСОБА_2, щоб позвав до нього ОСОБА_3 і щоб звернути увагу перехожих вистрелив з рушниці у повітря. (а.с.405)
Але потерпілий ОСОБА_3 показав, що він працює водієм таксі та 16.11.2004 р. на автовокзалі отримав замовлення від клієнта. Однак до нього підійшов ОСОБА_2 та наполягав, щоб він терміново виконав його замовлення, а коли він ОСОБА_2 відмовив, пославшись на те, що вже прийняв замовлення, той, висловлюючись нецензурними словами, погрожував йому фізичною розправою. Через деякий час, коли він разом з дочкою ОСОБА_5 знаходився біля ювелірної майстерні до нього підійшов ОСОБА_2 та у грубій формі сказав, що його батько хоче поговорити з ним, а коли він йому відмовив, ОСОБА_1 через відкрите вікно водійських дверей автомобіля вистрелив з рушниці у його бік.
Аналогічні показання про те, як ОСОБА_2 вимагав підійти, а ОСОБА_1 вистрелив з рушниці, дала ОСОБА_5
Винуватість ОСОБА_1 і ОСОБА_2 також підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14, даними, що містяться у протоколі обшуку в приміщенні ПП "ІНФОРМАЦІЯ_5", протоколі висновку вибухотехнічної експертизи, та іншими доказами, які є у матеріалах справи.
Уся сукупність зібраних по справі доказів була належним чином проаналізована судом, і висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинів є обгрунтованим.
Посилання ОСОБА_1 у скарзі на те, що його дії за ч.3 ст.296 КК України кваліфіковано неправильно у зв'язку з погашенням попередньої його судимості за хуліганство безпідставні, оскільки попередня судимість ОСОБА_1 за хуліганство не погашена.
Дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.296 і ч.1 ст.263 КК України та ОСОБА_2 за ч.2 ст.296 КК України кваліфіковано правильно.
Проте, призначаючи ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, суд неправильно застосував кримінальний закон.
Так, відповідно до вимог ч.2 ст.70 КК України остаточне покарання визначається в межах, встановлених нормою Особливої частини КК України, яка передбачає більш суворе покарання. Виняток з цього правила становить ситуація, коли хоча б один із злочинів є умисним тяжким чи особливо тяжким.
Злочини вчинені ОСОБА_1 за ч.3 ст.296 і ч.1 ст.263 КК України відповідно до ч.3 ст.12 КК України є злочинами середньої тяжкості і максимальне покарання за їх вчинення є п'ять років позбавлення волі.
Отже, за сукупністю злочинів суд не вправі був призначати ОСОБА_1 покарання більш суворе, ніж 5 років позбавлення волі.
Крім того, призначене ОСОБА_1 за ч.3 ст.296 КК України та ОСОБА_2 за ч.2 ст.296 КК України покарання є невідповідним ступеню тяжкості вчиненого злочину та їх особі і за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок суворості.
Тому судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно змінити і пом'якшити призначене їм покарання.
Клопотання засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про їх виклик для дачі пояснень при касаційній перевірці вироку щодо них задоволенню не підлягають, оскільки згідно з ч.1 ст.391 КПК України таке клопотання не є обов'язковим для касаційного суду, а необхідності у виклику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до касаційного суду колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити.
Пом'якшити призначене ОСОБА_1 за ч.3 ст.296 КК України покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.296 і ч.1 ст.263 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_1 визначити 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Пом'якшити призначене ОСОБА_2 за ч.2 ст.296 КК України покарання до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_2 призначити 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Судді:
Селівон О.Ф. Шевченко Т.В. Колесник М.А.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф.Селівон