УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 року колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
- головуючого судді Бєлен Н.О.
- суддів Скавроніка В.М.
ОСОБА_1
- за участю прокурора Рабінчук Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2009 року, яким:
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, не працює, мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимий: 1) 11.06.1990 року Печерським районним судом м. Києва за ст. 141 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 2) 30.05.1996 року Печерським районним судом м. Києва за ст. 229-6 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі; 3) 15.05.1998 року Печерським районним судом м. Києва за ст. 196-1 ч. 1, 229-6 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі; 4) 26.06.2001 року Печерським районним судом м. Києва за ст. 196-1 ч. 1, 229-6 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі; ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.09.2001 року звільнений від призначеного покарання за ст. 196-1 ч. 1 КК України і засуджений за ст. 229-6 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі; 5) 4.10.2004 року Печерським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 2, 185 ч.2 КК України (в редакції 2001 року) до 4 років позбавлення волі;
- засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 28.03.2009 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись на території промислового майданчику ДАХК «Київський радіозавод», розташованого по вул. Бориспільській, 9 в м. Києві, підійшов до автомобіля ВАЗ-11174 «Лада Каліна», д. н. з. АІ 0768 ВХ, який належить потерпілому ОСОБА_3, та знаходився на автомобільній стоянці поблизу корпусу № 91, розташованого на території промислового майданчику ДАХК «Київський радіозавод», після чого, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, за допомогою пристосованої для полегшення вчинення злочину автомобільної керамічної свічки, пошкодив переднє праве вікно автомобіля, а в подальшому ліктем лівої руки
Справа №11-а-289/10 Категорія ч. 2 ст.185 КК Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_4 Доповідач: Стрижко С.І.
вибив пошкоджене скло вказаного автомобіля в середину салону та проник через розбите вікно до салону автомобіля, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_3С, а саме: автомагнітолу «Cytllenger СН-8037», вартістю 965 гривень 15 копійок, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму. Після вчинення цих дій ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, а викраденим розпорядився на свій власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_2 9.07.2009 року приблизно о 16 годині 30 хвилин умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи по вул. Декабристів, 12-А в м. Києві, підійшов до автомобіля ВАЗ-2105, д. н. з. 035-92 КТ, який належить потерпілому ОСОБА_5, та знаходився на узбіччі поблизу ринку ПХ „Вирлиця" за вказаною адресою, після чого, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, за допомогою принесених та пристосованих для полегшення вчинення злочину ножиць, відкрив замок передніх водійських дверцят вказаного автомобіля, після чого відкрив зазначені дверцята та проник до салону автомобіля, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: сумку чоловічу, вартістю 70 гривень, в якій знаходились, гаманець шкіряний, вартістю 120 гривень; гроші в сумі 109 гривень; пласка викрутка, вартістю 7 гривень; паспорт громадянина України, закордонний паспорт, посвідчення водія, талон попереджень, техпаспорт на автомобіль ВАЗ-2105, техпаспорт на автомобіль «Опель Омега», дві довіреності на вказані автомобілі, ідентифікаційний номер, медична довідка водія, довідка про закінчення автошколи, студентський квиток, які для потерпілого матеріальної вартості не мають. Всього ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5, на загальну суму 306 гривень, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи факту вчинення ним інкримінованого йому злочину, обґрунтованості свого засудження і правильності кваліфікації своїх дій за ч. 2 ст. 185 КК України, просить пом’якшити призначене покарання, оскільки вважає, що воно не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. При цьому апелянт просить визнати обставиною, що пом’якшує покарання, − щире каяття у вчиненому ним злочині, а також просить урахувати його позитивну характеристику з місця постійного проживання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про законність і обґрунтованість вироку та відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд уважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, та про юридичну кваліфікацію дій засудженого за ч.2 ст.185 КК України є обґрунтованими, підтверджені представленими в справі доказами, в їх сукупності, які не заперечувались також і засудженим, досліджувались за його згодою в порядку ст. 299 КПК України.
При, цьому суд першої інстанції, з'ясувавши правильне розуміння ОСОБА_2 та іншими учасниками процесу змісту фактичних обставин справи за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, в тому числі і засудженого, який повністю визнав себе винним у інкримінованому йому злочині, роз'яснив всім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини.
Будь-яких процесуальних порушень при вирішенні цього питання колегією суддів не встановлено.
Таким чином, фактичні обставини справи, доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині та юридична кваліфікація його дій не є предметом апеляційного розгляду, оскільки не оспорюють ся будь-ким із учасників процесу, у тому числі і засудженим.
При призначенні покарання, суд першої інстанції обгрунтовано врахував як обставину, що пом’якшує покарання, − щиросердне каяття, так і обставину, що обтяжує покарання − рецидив злочину, а також данні про особу засудженого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. З огляду на те, що засуджений позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, його відношення до вчиненого злочину, а саме щире каяття, суд першої інстанції правильно призначив покарання ОСОБА_2 не у максимальних межах, передбачених санкцією ст. 185 ч. 2 КК України.
За таких обставин, доводи апеляції засудженого про невідповідність призначеного покарання особі засудженого та ступеню тяжкості інкримінованого йому злочину, неврахування при призначенні покарання обставини, що пом’якшує покарання, − щире каяття у вчиненому ним злочині, та його позитивну характеристику з місця постійного проживання є безпідставними.
Це покарання призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є справедливим, відповідає тяжкості вчиненого і особі засудженого, є необхідним для його виправлення і перевиховання, попередження нових злочинів.
Враховуючи викладене, а також конкретні обставини справи і те, що відповідно до ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_2 злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого та зміни вироку суду в частині призначеного засудженому покарання.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2009 року відносно ОСОБА_2 − залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: