Ухвала справа №2-2380\06
17 січня 2007 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Шевчук A.M., при секретарі Побережник P.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського міськвиконкому про визнання права власності на будинок, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Бердичівського міськвиконкому з вимогою визнати за ним право власності на будинок, розташований у АДРЕСА_1, посилаючись на те, що у шлюбі з дружиною побудував вищезазначений будинок, 05 листопада 2002 року дружина померла, спадщину він прийняв, бо проживав на день смерті у будинку та вступив в управління та розпорядженням майном.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 11 грудня 2006 року позивачу надано строк до 25 грудня 2006 року для усунення недоліків, роз»яснені наслідки не усунення недоліків.
ОСОБА_1 одержав копію вищезазначеної ухвали 11 грудня 2006 року, про що свідчить його підпис (а.с.31).
Проте позивач не усунув недоліків. Пояснив, що поважних причин для невиконання ухвали не має.
Як вбачається зі змісту пункту 8 частини 1 ст.207 ЦПК України суд постановлює ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
На підставі вищевикладеного суду належить заяву залишити без розгляду.
Керуючись п.8 ч.І ст.207 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 до Бердичівського міськвиконкому про визнання за ним права власності на будинокАДРЕСА_1.
Роз»яснити ОСОБА_1, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.