ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2017 р. Справа № 917/635/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В.

секретар судового засідання Казакова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 7 від 03.03.2017 р., ОСОБА_2 (генеральний директор),

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3437 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.17 р. у справі № 917/635/17

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива", Полтавська область, Шишацький район, с. Баранівка

до Шишацька районна державна адміністрація, Полтавська область, смт. Шишаки

про 1. визнання недійсним розпорядження Шишацької РДА № 39 від 15.02.2017 р. "Про розірвання договорів оренди землі від 30.09.2015 р., укладених з ПСП "Нива";

2. визнання права постійного користування земельними ділянками площею 24,6 га та площею 3,5292 га, що знаходяться на території Баранівської сільської ради Шишацького району Полтавської області, кадастрові номери: 5325780300:00:005:0050, 5325780300:00:005:0051

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Нива" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить:

-          визнати недійсним розпорядження Шишацької районної державної адміністрації № 39 від 15.02.2017 р. "Про розірвання договорів оренди землі від 30.09.2015 р., укладених з ПСП "Нива";

-          визнати право постійного користування земельними ділянками площею 24,6 га та площею 3,5292 га, що знаходяться на території Баранівської сільської ради Шишацького району Полтавської області, кадастрові номери: 5325780300:00:005:0050, 5325780300:00:005:0051.

Обґрунтовуючи позовні вимоги неправомірно прийнятим Шишацькою районною державною адміністрацією розпорядженням № 39 від 15.02.2017 р., яким розірвано договори оренди земельних ділянок, та ін.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.08.2017 р. у справі № 917/635/17 (суддя Бунякіна Г.І.) у позові відмовлено.

Рішення мотивоване, зокрема з тих підстав, що посилання позивача на наявність порушеного права в частині позовних вимог щодо визнання розпорядження Шишацької районної державної адміністрації № 39 від 15.02.2017 р. "Про розірвання договорів оренди землі від 30.09.2015 р., укладених з ПСП "Нива" недійсним судом не прийняті, оскільки відповідач – Шишацька районна державна адміністрація прийняла оспорюване розпорядження саме в реагуванні на звернення позивача – ПСП "Нива", тобто не здійснювала власного волевиявлення. При цьому форма документа визначена нормами чинного законодавства. Стосовно позовної вимоги про визнання за позивачем права постійного користування земельними ділянками площею 24,6 га та площею 3,5292 га, що знаходяться на території Баранівської сільської ради Шишацького району Полтавської області, кадастрові номери: 5325780300:00:005:0050, 5325780300:00:005:0051 судом першої інстанції відмовлено в задоволенні та зазначено, що обраний спосіб захисту в суді не відповідає приписам ст. 20 Господарського кодексу України, та ін.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, зокрема, що судом не взято до уваги, що в договорах оренди землі, відсутні кадастрові номери, також відсутні кадастрові номери і у спірному розпорядженні. Не взято до уваги та не надано оцінки тим обставинам, що у витязі з державного земельного кадастру відсутні відомості про державну форму власності, також судом не надано оцінки тим обставинам, що відсутні будь - які рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування про розпаювання земельних ділянок, предмету договорів оренди, та ін.

Шишацька районна державна адміністрація у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві, тотожньо мотивувальній частині рішення суду, та ін. Також звернулася до суду з клопотанням, в якому просить розглядати справу без участі її представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, ПСП "Нива" (правонаступник - КСП ім. Свердлова згідно зі статутними документами) звернулася до Шишацької районної державної адміністрації клопотаннями № 43 від 26.08.2015 р. та № 48 від 08.09.2015 р. про затвердження землевпорядної документації та надання в оренду земельних ділянок площами 24,6 га та 3,6 га відповідно, які знаходяться на території Баранівської сільської ради (т. 1, а. с. 72-73).

Розпорядженнями голови Шишацької райдержадміністрації № 188 від 01.09.2015 р., № 192 від 10.09.2015 р. ПСП "Нива" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Баранівської сільської ради Шишацького району Полтавської області площею 24,6000 га та 3,5992 га відповідно, та надано зазначені земельні ділянки (багаторічні насадження) в довгострокову оренду на 49 років із нерозподілених земельних часток (паїв) реформованого колективного сільськогосподарського підприємства "Нива" (т. 1, а. с. 70-71).

На виконання розпорядження, 30.09.2015 р. між Приватним сільськогосподарським підприємством "Нива" та Шишацькою районною державною адміністрацією укладено договори оренди землі (т. 1, а. с. 36-55). Будь-яких заперечень стосовно умов договору від сторін не надходило, що свідчить про досягнення між ними істотних умов.

03.02.2017 р. на адресу Шишацької районної державної адміністрації від ПСП "Нива" надійшло клопотання № 1 про розірвання вищенаведених договорів оренди землі від 30.09.2015 р. (т. 1, а. с. 74).

Розпорядженням голови Шишацької РДА № 39 від 15.02.2017 р. задоволено клопотання ПСП "Нива" та розірвано укладені між ними договори (т. 1, а. с. 10), після чого у позивача виникли певні заперечення.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення, крім іншого, виходив з того, що посилання позивача на наявність порушеного права в частині позовних вимог щодо визнання розпорядження Шишацької районна державна адміністрація № 39 від 15.02.2017 р. "Про розірвання договорів оренди землі від 30.09.2015 р., укладених з ПСП "Нива" недійсним судом не прийняті до уваги, оскільки відповідач – Шишацька районна державна адміністрація прийняла оспорюване розпорядження саме в реагування на звернення позивача – ПСП "Нива", тобто не здійснювала власне волевиявлення. При цьому форма документа визначена нормами чинного законодавства. Стосовно позовної вимоги про визнання за позивачем права постійного користування земельними ділянками площею 24,6 га та площею 3,5292 га, що знаходяться на території Баранівської сільської ради Шишацького району Полтавської області, кадастрові номери: 5325780300:00:005:0050, 5325780300:00:005:0051 суд першої інстанції відмовив в її задоволенні зазначивши, що обраний спосіб захисту в суді не відповідає приписам ст. 20 Господарського кодексу України, та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана в певній частині правильна правова оцінка, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до вимог ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст 86 цього ж кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 5 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) передбачено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у віданні відповідної Ради, і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд тощо) і у власності громадян.

Згідно з державним актом на право колективної власності на землю серія ПЛ 00014, виданим на підставі рішення Баранівської сільської ради № 10 від 24.11.1996 р., КСП "Нива" передано у колективну власність 1555,4 га земель, з них сільськогосподарські угіддя загальною площею 1426,6 га, з яких 30,9 га - багаторічні насадження, які не були в подальшому розподілені між їх власниками.

Указом Президента України № 720/95 від 08.08.1995 р. "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, право на земельну часту (пай)", паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України, до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Відповідно до п. 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки (статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)").

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Враховуючи вищезазначені обставини та законодавчі акти, позивач звернувся до відповідача з клопотаннями про надання дозволів на виготовлення землевпорядної документації, а саме 26.08.2015 р. на адресу відповідача надійшло клопотання № 43 (вх. № 2352/01-23) про затвердження землевпорядної документації та надання в оренду земельних ділянок площами 24,6 га та 3,6 га, які знаходяться на території Баранівської сільської ради; 08.09.2015 р. подано клопотання № 48 (вх. № 2485/01-23 від 08.09.2015 р.) про затвердження землевпорядної документації та надання в оренду земельної ділянки площею 3,6 га, яка знаходиться на території Баранівської сільської ради.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками розгляду поданих ПСП “Нива” матеріалів та клопотань головою Шишацької райдержадміністрацією 01.09.2015 р. видано розпорядження за № 188 “Про затвердження технічної документації із землеустрою приватного сільськогосподарського підприємства “Нива” та 10.09.2015 р. розпорядження № 192 “Про затвердження технічної документації із землеустрою приватного сільськогосподарського підприємства “Нива” приватному сільськогосподарському підприємству “Нива” (т. 1 а. с. 70-71).

Відповідно до п. 2 розпорядження голови районної державної адміністрації від 01.09.2015 р. № 188 “Про затвердження технічної документації із землеустрою приватного сільськогосподарського підприємства “Нива” приватному сільськогосподарському підприємству “Нива” передано в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 24,6000 га багаторічних насаджень із нерозподілених земельних часток (паїв) реформованого колективного сільськогосподарського підприємства “Нива”.

Відповідно до пункту 2 розпорядження голови районної державної адміністрації від 10.09.2015 р. № 192 “Про затвердження технічної документації із землеустрою приватного сільськогосподарського підприємства “Нива” приватному сільськогосподарському підприємству “Нива” передано в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 3,5992 га багаторічних насаджень із нерозподілених земельних часто (паїв) реформованого колективного сільськогосподарського підприємства “Нива” (право колективної власності посвідчене державним актом на право колективної власності на землю серія ГТЛ 00014, виданим на підставі рішення Баранівської сільської ради від 24.11.1996 р. № 10, т. 1 а. с. 15-16).

Відповідно до підп. 1 п. 5 розпорядження голови районної державної адміністрації від 01.09.2015 р. № 188 “Про затвердження технічної документації із землеустрою ПСП “Нива” та підп. 1 п. 4 розпорядження голови районної державної адміністрації від 10.09.2015 р. № 192 “Про затвердження технічної документації із землеустрою ПСП “Нива” приватне сільськогосподарське підприємство “Нива” зобов'язано подати договори оренди землі, після їх підписання сторонами, для реєстрації у встановленому порядку.

На підставі розпоряджень райдержадміністрацією направлені позивачеві договори оренди землі для розгляду та підписання.

Частиною 4 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Договори оренди земельних ділянок укладено 30.09.2015 р. (т. 1 а. с. 36-55).

Отже, сторони договорів, дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріпили їх своїми підписами, що і є моментом укладення договорів.

Доводи позивача, про те, що зазначені договори оренди не були укладеними з посиланням на відсутність зазначення в них кадастрових номерів, є в даному випадку не правомірними оскільки: по-перше, як зазначено вище позивачеві були направлені примірники договорів для розгляду та підписання, позивачем без будь-яких заперечень або розбіжностей підписані запропоновані договори оренди земельних ділянок; по-друге у додатках до укладених договорів є відповідна технічна документація з землеустрою, з актами прийомки – передачі межових знаків на зберігання від 08.06.2015 р., в яких зазначені кадастрові номери спірних земельних ділянок (т. 1 а. с. 53, 95, 97). Спеціальною нормою ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» наслідком відсутності хоча б однієї з істотних умов визначено, як одну з підстав його недійсності. Проте спірні договори не визнано недійними у встановленому порядку.

Крім цього договір може вважатися неукладеним тільки на стадії укладання, але не на стадії його виконання.

З цього приводу навів відповідні висловлення щодо укладання договору Верховний Суд України у постановах від 25.06.2011 р. у справі № 3-58гс11, від 06.07.2016 р. у справі № 3-436гс16.

Спірні договори знаходилися на стадії виконання, а не укладання.

В подальшому 03.02.2017 р. на адресу Шишацької районної державної адміністрації надійшов лист від ПСП “Нива” про розірвання договорів оренди землі від 30.09.2015 р. на площі 3,5992 га та 24,6000 га, які знаходяться під багаторічними насадженнями на території Баранівського старостату Шишацької селищної ради за згодою сторін.

Пунктом 35 зазначених договорів (т. 1 а. с. 38, 47) передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема за взаємною згодою сторін.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Розглянувши вищезазначені листи ПСП “Нива” головою райдержадміністрації 15.02.2017 р. видано розпорядження № 39 “Про розірвання договорів оренди землі від 30.09.2015 р., укладених з ПСП “Нива”.

Таким чином, відповідач не здійснював власне волевиявлення при прийнятті розпорядження, а лише виходив із домовленості сторін.

На підтвердження відповідних повноважень особи, що підписала зазначений лист від 03.02.2017 р. вх. № 1 позивач надав копію наказу, посадові інструкції та своїх заперечень не висловив.

Згідно з ч. З ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо йог зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Розпорядження є реалізованим в наведений спосіб (припинення договірних відносин за згодою сторін - розірвання) і є таким, що не може порушувати права позивача, виходячи з положень п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). Згідно з зазначеним пунктом "органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання".

Таким чином, розпорядження голови райдержадміністрації від 15.02.2017 р. № 39 “Про розірвання договорів оренди землі від 30.09.2015 р., укладених з ПСП “Нива” не порушує права позивача, оскільки зазначеним розпорядженням задоволено волевиявлення позивача та реалізовано припинення відносин між сторонами щодо користування земельними ділянками.

Зазначене спростовує твердження позивача про неправомірне повернення відповідачем земель, що знаходяться в колективній власності, до державної власності шляхом розірвання вищенаведених договорів оренди землі.

Судом першої інстанції правомірно не прийняті посилання позивача на наявність порушеного права в частині позовних вимог щодо визнання розпорядження Шишацької районна державна адміністрація № 39 від 15.02.2017 р. "Про розірвання договорів оренди землі від 30.09.2015 р., укладених з ПСП "Нива" недійсним, оскільки відповідач – Шишацька районна державна адміністрація прийняла оспорюване розпорядження саме в реагування на звернення позивача – ПСП "Нива". Форма документа визначена нормами чинного законодавства.

Стосовно іншої частини позовних вимог щодо визнання за позивачем права постійного користування земельними ділянками площею 24,6 га та площею 3,5292 га, що знаходяться на території Баранівської сільської ради Шишацького району Полтавської області, кадастрові номери: 5325780300:00:005:0050, 5325780300:00:005:0051, суд першої інстанції також правомірно відмовив в її задоволенні.

Проте, визначення судом мотивів відмови не впливає на правильність висновків суду в оскарженому рішенні.

Відповідно до ст. 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема земельні відносини.

В даному випадку, як зі змісту позовної заяви, так і зібраних у справі доказів наданих позивачем вбачається, що позивачем однією з вимог позову є вимога про визнання права постійного користування земельними ділянками площею 24,6 га та площею 3,5292 га, що знаходяться на території Баранівської сільської ради Шишацького району Полтавської області, кадастрові номери: 5325780300:00:005:0050, 5325780300:00:005:0051, а отже, належним способом захисту в такому випадку має бути позов поданий на підставі пункту "а" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Проте, зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки позивач не довів факту набуття ним такого права на встановлених законом підставах, у звязку з чим він не є суб’єктом права постійного користування землею, перелік яких наведений у ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України. А права оренди позивач позбувся за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.17 р. у справі № 917/635/17 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись п. 1 ч. 1. ст. 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.17 р. у справі № 917/635/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Барбашова С.В.