ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2017 року № 826/524/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом судді Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 до Ради суддів України про скасування рішення №52 від 15.09.2016 -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся суддя Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2) з позовом до Ради суддів України (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №52 від 15.09.2016.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням положень законодавства. Посилався на те, що засідання Ради суддів України, на якому прийнято рішення №52 від 15.09.2016 протиправно проведено без участі позивача, чим його позбавлено права надання пояснень. Відповідачем не розглянуті питання, з приводу яких позивачем було подано звернення та необґрунтовано встановлено в діях позивача ознаки порушення правил суддівської етики і потенційного конфлікту інтересів. Просив скасувати рішення №52 від 15.09.2016 у повному обсязі.

Судові засідання неодноразово відкладались у зв'язку із неявкою сторін. В судове засідання 09.11.2017 представники сторін не з'явились про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на дату постановлення ухвали), ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Позивач неодноразово направляв до Ради суддів України звернення, у яких просив провести перевірку щодо фактів вчинення головою Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_3 дій, спрямованих на перешкоджання позивачу виконувати його посадові обов'язки судді.

26.05.2016 робочою групою Ради суддів України здійснено перевірку організації діяльності Токмацького районного суду Запорізької області.

За результатами перевірки робоча група Ради суддів України дійшла висновку, що переважна кількість конфліктних ситуацій в суді могла бути усунута зборами суддів як органом суддівського самоврядування шляхом прийняття відповідних рішень, однак відсутність своєчасного реагування голови суду, зборів суддів та невирішення належним чином певних організаційних питань призвели до подальшого поглиблення конфлікту.

15.09.2016 Радою суддів України прийнято рішення №52, яким вирішено:

- визначити, що в діях голови Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_3 та судді цього суду ОСОБА_2 вбачаються ознаки порушення правил суддівської етики та ознаки потенційного конфлікту інтересів;

- передати матеріали перевірки в частині ознак порушення правил суддівської етики та ознак потенційного конфлікту інтересів у діяльності голови Токмацького районного суду Заопрізької області ОСОБА_3 та судді цього суду ОСОБА_2на розгляд Комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів для вирішення питання про наявність конфлікту інтересів та необхідності його врегулювання;

- звернути увагу зборів суддів Токмацького районного суду Запорізької області про необхідність внесення змін до засад використання автоматизованої системи документообігу та приведення її у відповідність до вимог, викладених у Рішенні суддів України від 03.03.2016 №21 та Положенні про автоматизовану систему документообігу суду (з останніми змінами);

- звернути увагу суддів загальної юрисдикції на необхідність дотримання етичних принципів поведінки судді з метою уникнення конфліктних ситуацій в судах;

- звернути увагу зборів суддів України як органів суддівського самоврядування на необхідність своєчасного врегулювання власних колективних внутрішніх конфліктних ситуацій з приводу факту порушення прав суддів іншими суддями, які перебувають на адміністративних посадах.

Вважаючи дане рішення Ради суддів України незаконним, позивач оскаржив його до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із положеннями статті 124 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями. Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.

До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо: забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність; участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення; обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом; призначення суддів Конституційного Суду України; призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України.

Положеннями частини 5 вказаної статті визначено, що Рада суддів України, крім іншого:

- розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;

- розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань;

- здійснює контроль за організацією діяльності судів, заслуховує з цих питань Голову Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;

- здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів судів загальної юрисдикції, голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі, якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

Абзацом 2 частини 6 статті 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з'їздом суддів України або в судовому порядку.

У позовній заяві ОСОБА_2 посилався на те, що, на його думку, при прийнятті оскаржуваного рішення №52 від 15.09.2016 Радою суддів України була порушена процедура проведення засідання Ради суддів України. Позивач посилався на те, що засідання проведено без його участі, не розглянуті питання, з приводу яких ним було подано звернення та необґрунтовано встановлено в діях позивача ознаки порушення правил суддівської етики і потенційного конфлікту інтересів.

Порядок роботи Ради суддів України для реалізації повноважень, наданих їй Конституцією України; Законом України «Про судоустрій і статус суддів»; Положенням про Раду суддів України, затвердженим рішенням X позачергового з'їзду суддів України 16.09.2010 (зі змінами), порядок підготовки, розгляду та прийняття Радою рішень, а також інші питання процедурної діяльності Ради визначає Регламент Ради суддів України, затверджений рішенням Ради суддів України 05.02.2015 №2 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5.3 Регламенту Ради суддів України учасники засідання це особи, стосовно яких розглядається питання, особи, за поданням (офіційним зверненням) яких розглядається питання, або їх представники, а також особи, залучені в необхідних випадках Радою до участі у розгляді питань.

Положеннями пункту 5.4 Регламенту Ради суддів України встановлено, що учасники засідання Ради мають право ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються їхнього питання, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої міркування з питань, що розглядаються, ставити з дозволу головуючого запитання іншим учасникам засідання, подавати письмові пояснення, які приєднуються до матеріалів засідання.

Учасники засідання, присутність яких на засіданні обов'язкова, зобов'язані з'являтися на засідання Ради, давати пояснення, надавати документи, матеріали та інші відомості, необхідні для всебічного розгляду питання. Про неможливість участі у засіданні мають завчасно повідомити Раду.

Неявка учасників засідання є підставою для відкладення розгляду питання тільки якщо їхня присутність на засіданні визнана Радою обов'язковою (пункт 5.2 Регламенту Ради суддів України).

Таким чином, оскільки явка ОСОБА_2 не була визнана обов'язковою, проведення засідання без його участі як особи, стосовно якої розглядається питання, відповідає порядку, встановленому Регламентом Ради суддів України.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що на засіданні не були розглянуті питання, з приводу яких ним було подано звернення, оскільки в тексті оскаржуваного рішення Ради суддів України від 15.09.2016 №52 чітко зазначено, що підставою для проведення перевірки окремих питань організації роботи Токмацького районного суду Запорізької області стали неодноразові звернення судді даного суду ОСОБА_2 з приводу створення йому перешкод у виконанні професійних обов'язків з боку голови Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_3

Таким чином, питання порушенні у зверненнях позивача були досліджені відповідачем та за результатами проведеної перевірки визначено наявність ознак в діях голови Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_3 та судді цього суду ОСОБА_2 порушення правил суддівської етики та ознак потенційного конфлікту інтересів.

Для вирішення питання про наявність конфлікту інтересів та необхідності його врегулювання Радою суддів України було вирішено передати матеріали перевірки в частині ознак порушення правил суддівської етики та ознак потенційного конфлікту інтересів у діяльності голови Токмацького районного суду Заопрізької області ОСОБА_3 та судді цього суду ОСОБА_2 на розгляд Комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів.

У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 Регламенту Ради суддів України з метою організаційного, методичного, технічного та іншого забезпечення окремих напрямів діяльності для попереднього вивчення питань, вирішення яких віднесене до повноважень Ради, опрацювання необхідних матеріалів, підготовки проектів рішень Рада на своєму засіданні із числа членів Ради може утворювати відповідні комітети. Повноваження та порядок діяльності комітетів Ради регламентуються положенням про них, а предмет відання - головою Ради за пропозиціями голів комітетів.

Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України затверджене рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №3 (далі - Положення від 04.02.2016 №3).

До завдань комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України належить, зокрема, розгляд та здійснення дій щодо перевірки за зверненнями у зв'язку з порушенням правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів (підпункт 2.2 Положення від 04.02.2016 №3).

Таким чином, зі змісту оскаржуваного рішення відповідача слідує, що матеріали перевірки щодо питання наявності конфлікту інтересів та необхідності його врегулювання вирішено передати для детального вивчення до відповідного профільного комітету.

Стосовно пунктів 3-5 рішення Ради суддів України №52 від 15.09.2016 позивач не навів обґрунтування їхньої неправомірності, однак просив скасувати дане рішення у повному обсязі.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що рішення Ради суддів України №52 від 15.09.2016 прийняте у відповідності до положень законодавства та підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись положеннями статей 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову судді Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Є.В. Аблов