Справа № 11-а- 467/ 06 Головуюча у 1-ій інстанції Шаманська Н.О.
Категорія: ч. 1 ст. 121, ч.2 ст. 185 Доповідач Олєщук Т.Л.
КК України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Карпія В.М.
судців Гребенюк В.І., Олєщук Т.Л.
за участю прокурора Данчука В.М.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Миколаєва, судимий:
11.09.2003р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.З ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки,
засуджений за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено покарання - 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.09.2003р. та остаточно визначено до відбуття покарання - 6 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди 8620,26 грн., на користь міського фінансового відділу на відшкодування матеріальної шкоди 1629,60 грн.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, 09.05.2005 року близько 23 години на трамвайній зупинці на перехресті вул. Скороходова та Садовій в м. Миколаєві на грунті неприязних відношень з ОСОБА_2, під час сварки з ним умисно наніс йому чисельні удари руками та ногами в область голови, внаслідок чого спричинив останньому тілесне ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпечності для життя.
Крім того, після побиття ОСОБА_2 ОСОБА_1, скористувавшись непритомним станом потерпілого, таємно викрав належне йому майно на загальну суму 1110 грн., розпорядившись їм на свій розсуд.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, заперечуючи винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів, просить вирок суду скасувати, кваліфікувати його дії, як перевищення меж необхідної оборони. На думку засудженого, висновок суду про його винність за пред'явленим досудовим слідством обвинуваченням не відповідає фактичним обставинам справи, суд не мотивовано взяв до уваги одні докази і відкинув інші, не взявши до уваги докази, які істотно впливають на вирішення питання про кваліфікацію його дій.
В апеляції захисник засудженого просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи, а тому невірно кваліфікував дії ОСОБА_1 Вважає, що суд неповно та однобічно провів судове слідство, в результаті чого залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи, а саме: суд, не прийнявши до уваги показання ОСОБА_1 про те, що під час сварки з потерпілим він лише у відповідь на удар останнього один раз вдарив його, не спростував їх, не перевірив версії щодо побиття потерпілого та викрадення його майна іншими особами.
Заслухавши доповідача, засудженого, якій підтримав вимоги апеляцій, просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити вирок без зміни, а апеляції без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія судців вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.
Оцінивши перевірені докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя потерпілого в момент заподіяння, а в таємному викраденні (крадіжці) чужого майна, повторно.
Його вина у вчиненні цих злочинів підтверджується дослідженими доказами, в тому числі:
показаннями потерпілого ОСОБА_2, з яких вбачається, що 09.05.2005р. вечором він з другом ОСОБА_3 познайомився з ОСОБА_1, з яким приблизно до 23 год. розпивали спиртні напої в барі на перехресті вулиць Скороходова та Громадянській. Коли вони з ОСОБА_1 разом йшли з бару додому, то на трамвайній зупинці на перехресті вулиць Скороходова та Садовій довго чекали трамвай. На зупинці, крім них, нікого не було. Там між ними виникла сварка. По цій причині він вирішив залишити ОСОБА_1 на зупинці та йти додому. Але в той момент, коли він став уходить, почув сильний удар в область голови, після якого впав та втратив свідомість. Подальші події він не пам'ятає. Прийшов у свідомість в лікарні 16.05.2005 року. У нього були вкрадені належні йому речі: піджак, туфлі, гаманець з грошима, годинник, а всього майна на загальну суму 1110 грн.
Ці обставини події злочинів узгоджуються з іншими доказами:
з показаннями свідка ОСОБА_3, який дав аналогічні пояснення про обставини знайомства потерпілого з ОСОБА_1, про те, що вони втрьох вийшли із бару. Коли він (ОСОБА_3) через деякий час пішов додому, то ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пішли далі по вул. Скороходова в сторону вулиці Садовій.
з показаннями свідка ОСОБА_4 на досудовому слідстві, які були оголошені в суді та з яких вбачається, що 09.05.2005р. він разом з ОСОБА_5був на роботі по охороні ТЦ "Кит". 10.05.2005р. близько 01-00 год. до них звернувся незнайомий хлопець, який повідомив, що на трамвайній зупинці на перехресті вулиць Скороходова та Садовій лежить чоловік в непритомному стані,та по таксофону став викликати швидку медичну допомогу. Він (ОСОБА_4) та ОСОБА_5пішли на зупинку, там вже була бригада швидкої допомоги. Разом ще з одним хлопцем вони допомогли погрузити непритомного чоловіка в машину швидкої допомоги. Цей чоловік був сильно побитий, без туфель, в сорочці. (а.с. 81-82).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_1 за даними медичної картки № НОМЕР_2 стаціонарного хворого ОСОБА_2 він поступив до лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва 10.05.2005 року о 01-55 год. у непритомному стані, за направлення швидкої допомоги, знайдений на вул. Скороходова. У потерпілого ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку 3 ст., субарахноідальним крововиливом, субдуральний гідромой правої лобної області, синців в області обличчя та рани лівої брові, яки виникли не виключено в результаті ударів руками та ногами в область голови та обличчя. Тілесне ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент їх заподіяння. Виникнення всіх тілесних ушкоджень при одноразовим самопадінні виключається, (а.с. 62-63).
Згідно висновку судово-біологічної експертизи № НОМЕР_3 на особистих речах ОСОБА_1, які в нього були вилучені при його затриманні 11.05.2005р. (а.с.ЗЗ), виявлена кров людини, а саме: на джинсовий куртці та на кроссовках сліди крові, походження якої не виключається від особи с групою АВ, в тому числі від потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 70-74).
З показань свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві, які були оголошені в суді, вбачається, що 10.05.2005р. близько 10-00 год. при зустрічі з ОСОБА_1, останній подарував йому годинник. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що годинник належить йому. (а.с. 26-27). Даний годинник був у ОСОБА_6 вилучений та впізнаний, як належний потерпілому ОСОБА_2 (а.с. 29,44).
Допитаний в ході судового слідства ОСОБА_1, визнаючи себе винним частково, не заперечував того, що він бив потерпілого ОСОБА_2 руками та ногами, після його удару в голову потерпілий упав. Коли він (ОСОБА_1) уходив з місця події, потерпілий був в крові, в непритомному стані. Годинник, який він (ОСОБА_1) підібрав біля потерпілого, наступного дня подарував своєму знайомому ОСОБА_6
Таким чином, сукупність наведених доказів підтверджує вину засудженого ОСОБА_1 в пред'явленому обвинуваченні, а саме: в тому, що він на грунті виниклих неприязних відношень умисно спричинив тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2, після чого, скориставшись його непритомним станом, таємно викрав належне потерпілому майно.
Показання потерпілого ОСОБА_2 про обставини події, висновки судово-медичної експертизи про характер та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому (а.с. 62-63), а також відсутність в матеріалах справи даних про наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 в момент його затримання 11.05.2005р. (а.с. 31), спростовують твердження засудженого про спричинення тілесного ушкодження потерпілому неумисно, захищаючись від неправомірних дій останнього, який нібито першим став бити його. Посилання ОСОБА_1 в підтвердження своїх доводів на наявність його слідів крові на манжетах його куртки, групову належність якої, як вбачається з висновків судово-біологічної експертизи (а.с. 70-74), точно визначити не можливо, є безпідставними.
Крім того, як вбачається з досліджених судом доказів, потерпілий ОСОБА_2 був знайдений через короткий час після того, як ОСОБА_1 зник з місця події, що спростовує доводи апелянтів про вчинення злочинів щодо потерпілого іншими особами. Також про те, що саме ОСОБА_1 вчинив крадіжку майна потерпілого свідчать подальші його дії, а саме те, що наступного дня він на свій розсуд розпоряджався майном потерпілого.
Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, дії засудженого правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 121 та ч.2 ст. 185 КК України і призначив йому покарання відповідно вимогам ст. 65 КК України.
Тому підстав для зміни або скасування вироку немає. Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія судців
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.