- Апелянт: Прокуратура Дніпропетровської області
- відповідач: Орлов Валерій Миколайович
- позивач: Васильєв Вадим Олексійович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 202/6478/17
Провадження № 2/202/2842/2017
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Мороз В.П.
за участю секретаря Гев’юк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є наймачем кімнати №823 в будинку №108 (гуртожиток) по проспекту Слобожанському в місті Дніпрі та вважає, що має право на визнання за ним права власності на вказану кімнату в порядку набувальної давності.
Позивач в судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання у справі не з’явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, причини пропуску неявки суду не повідомив.
Суд відповідно до ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку.
Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно ордеру №53, що виданий на підставі договору №53 про надання житлової площі в гуртожитку від 19.04.2011 року позивач ОСОБА_1 винаймає житлову кімнату №823 в будинку №108 (гуртожиток) по проспекту Слобожанському в м. Дніпрі.
Зазначені обставини, також підтверджуються довідкою №2004, що видана Комунальним підприємством «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради, в якій зазначено, що позивач дійсно є зареєстрованим в кімнаті №823 вбудинку №108 (гуртожиток) по по проспекту Слобожанському в м. Дніпрі.
При цьому позивач вказує на те, що фактично він користується кімнатою в гуртожитку починаючи з січня 2006 року без реєєстрації і лише з 2011 року йому вдалося отримати відповідні документи на вказану кімнату.
У відповідності із статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.
Спірні відносини є цивільними правовідносинами і регулюються нормами цивільного законодавства України, ст. 47 Конституції України, ст.ст. 328, 344, 392 ЦК України, відповідно до яких кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності здобувається в порядку, визначеному законом.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частина перша ст. 344 ЦК України передбачає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Набувальна давність (або давність володіння) відноситься до первісних способів набуття права власності, тому що права набувача основані не на минулій власності чи відносинах правонаступництва, а на обов'язковій сукупності обставин, передбачених ч. 1 ст. 344 ЦК України, до яких насамперед відносяться законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).
Таким чином, у випадку, якщо є всі підстави вважати, що власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати певну річ своєю, він погодився з її втратою - вона може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця.
Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.
Тривалість володіння передбачає, що має закінчиться визначений у Кодексі строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.
Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом означеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов'язку повернути річ власнику, а також йому не пред'являвся правомочною особою позов про повернення майна.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житлову кімнату №823, що в будинку №108 (гуртожиток) по по проспекту Слобожанському в м. Дніпрі за набувальною давністю підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Керуючись: ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 344, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлову кімнату №823 в будинку №108 (гуртожиток) по по проспекту Слобожанському в м. Дніпрі, загальною площею 22,4 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м., та що складається з: 1 – Коридор площею 3,0 кв.м., 2 – Санвузол площею 2,4 кв.м., 3 – Житлова площею 17,0 кв.м., за набувальною давністю.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя В.П. Мороз
- Номер: 2/202/2842/2017
- Опис:
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 202/6478/17
- Суд: Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Мороз В.П.
- Результати справи: скасовано
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.09.2017
- Дата етапу: 06.06.2018
- Номер: 22-ц/774/2547/18
- Опис: про визнання права власності за набувальною давністю
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 202/6478/17
- Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)
- Суддя: Мороз В.П.
- Результати справи: в позові відмовлено; скасовано повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.01.2018
- Дата етапу: 07.06.2018