Справа № 2-а-19/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року                                                            Лубенський міськрайонний суд

                                                                                          Полтавської області

В складі: головуючого судді - Чабаненка В. О.

при секретарі - Шрейтер С.О.,

позивач – ОСОБА_1,

представник позивача – ОСОБА_2,

відповідач – виконком Лубенської міськради – представник – ОСОБА_3

відповідач – відділ Держкомзему у м.Лубни – представник – ОСОБА_4

треті особи – ОСОБА_5,ОСОБА_6,КП «Лубенське МБТІ»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Лубенської міської ради, відділу Держкомзему у м.Лубни про визнання нечинними рішень виконкому Лубенської міської ради та Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, суд, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, виконкому Лубенської міської ради, відділу Держкомзему у м.Лубни про визнання нечинним рішення виконкому Лубенської міської ради та Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

          В позові вказала, що їй, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок №7 по вул..Партизанській в м.Лубни. ОСОБА_1 належить 2/5 частини будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 вересня 1996 року, ОСОБА_5 належить 13/50 частин на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому нотаріусом 18 серпня 1984 року. ОСОБА_6 належить 17/50 частин на підставі договору дарування, посвідченому нотаріусом 7 грудня 2006 року. Будинок розташований на земельній ділянці площею 2095 кв.м.

          9 липня 2010 року позивачці стало відомо з листа начальника відділу Держкомзему м.Лубни про те, що ОСОБА_5 9 січня 2003 року приватизувала частину їхньої земельної ділянки, Державний акт на право власності на земельну ділянку №5299 від 9 січня 2003 року на площу 0,0740 га на підставі рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради №341 від 25 грудня 2003 року.

          Вважає, що ОСОБА_5 оформила приватизацію земельної ділянки площею 0,0740 га незаконно, так як відповідно ч.4 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку . Виходячи з цього позивачці повинно належати 0.0838 га земельної ділянки ( 2/5 від 2095 кв.м). ОСОБА_6 0,0712 га (17/50 від 2095 кв.м.), а ОСОБА_5 відповідно 0,0545 га ( 13/50 від 2095 кв.м), а ОСОБА_5 приватизувала земельну ділянку значно більшою площею – 0,0740 га.

          Порушення прав позивачки полягає в тому,що вона не зможе приватизувати земельну ділянку площею 0,0838 га, тобто тією площею , яка передбачена законом, а значно меншу площу.

          Межа приватизованої відповідачем земельної ділянки співпадає з стіною частки будинку позивачки, а також з її сараєм «Ж» , що позбавляє її права обслуговувати їх.

          При оформленні приватизації складається акт узгодження меж в натурі, який підписують усі особи власники суміжних будинків, частин будинків. Проте позивачка акт ОСОБА_5 не підписувала, не підписувала акт і ОСОБА_7- співвласник будинку на момент приватизації.

          Прохає суд :

-          визнати нечинним рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради №341 від 25 грудня 2003 року щодо приватизації відповідачем ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0740 га за адресою АДРЕСА_1 ;

-          визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №012678,виданий 9 січня 2003 року Лубенським відділом земельних ресурсів ОСОБА_5, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №5299.

          В судовому засіданні позивачка і її представник позовні вимоги підтримали,позовні вимоги змінили , прохають суд :

-                    визнати нечинним рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради №12 від 29 січня 1997 року про передачу безкоштовно в приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 717 кв.м для обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ;

-          визнати нечинним підпункт 37.1 рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради №341 від 25 грудня 2003 року щодо приватизації відповідачем ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0740 га за адресою АДРЕСА_1 ;

-          визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №012678,виданий 9 січня 2003 року Лубенським відділом земельних ресурсів ОСОБА_5, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №5299.

на їх задоволенні наполягають.

Ухвалою суду ОСОБА_5 за клопотанням позивачки і згодою всіх учасників судового розгляду визнана по справі третьою особою і виключена з числа співвідповідачів, КП «ЛубенськеМБТІ» залучене для участі в справі в якості третьої особи.

          Представник відповідача – виконкому Лубенської міської ради заперечує в задоволенні позову, мотивуючи, що рішення виконкому правомірні, не протирічать вимогам земельного законодавства України, Державний акт на право власності на землю також відповідає чинному законодавству.

          Представник відповідача – відділ Держкомзему у м.Лубни в ході розгляду справи заперечував в задоволенні позову, мотивуючи, що рішення виконкому правомірні, не протирічать вимогам земельного законодавства України, Державний акт на право власності на землю відповідає чинному законодавству. В виступі в судових дебатах покладається на розсуд суду.

          Третя особа – ОСОБА_6 позов ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі.

          Третя особа – ОСОБА_5 категорично заперечує проти позову, мотивуючи, що про приватизацію землі ще в 1997 році повідомляла ОСОБА_1 разом приватизувати земельні ділянки але та відмовилась, посилаючись на брак грошових коштів, також під час апеляційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про надання відмови в наданні дозволу на проведення житлового будівництва безпідставним ОСОБА_5 в апеляційній скарзі вказувала, що її земельна ділянка приватизована, ОСОБА_1 була присутня в апеляційній інстанції при розгляді справи і знала, що земельна ділянка ОСОБА_5 приватизована. При приватизації землі ні з її боку ні з боку органу приватизації ніяких порушень чинного законодавства не було.

          Представник третьої особи – КП «Лубенське МБТІ» при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

          Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Встановлено, що ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9 і ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок №7 по вул..Партизанській в м.Лубни. ОСОБА_1 належить 2/5 частини будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 вересня 1996 року, ОСОБА_5 належить 13/50 частин на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому нотаріусом 18 серпня 1984 року (а.с.-122-123). ОСОБА_6 належить 17/50 частин на підставі договору дарування, посвідченому нотаріусом 7 грудня 2006 року. Будинок розташований на земельній ділянці площею 2095 кв.м.

ОСОБА_5 від попередніх власників в 1984 році в користування перейшла присадибна ділянка, яка прилягала до її частини будинку і була огорожена парканом, тобто був встановлений порядок користування земельною ділянкою. В кінці 1996 року ОСОБА_5 звернулася в Лубенське МБТІ по питанню приватизації земельної ділянки, їй був виготовлений технічний паспорт на домоволодіння та викопіровка для приватизації.

В січні 1997 року ОСОБА_5 звернулася до виконкому Лубенської міської ради з заявою про приватизацію з документами МБТІ, що підтверджували розмір земельної ділянки.

Згідно Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженому наказом №10 від 15 лютого 1993 року земельні ділянки передаються безоплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір ( земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).

Виконком міської ради рішенням №12 від 29.01.1997 року прийняв рішення про передачу в приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 717 кв.м. та видачу державного після виготовлення технічної документації.

За виготовленням технічної документації та державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_5 звернулася в кінці 2003 року. Державний акт на право власності на землю ОСОБА_5 був виданий 4.02.2004 року згідно книги реєстрації актів на право власності на землю., а в самому акті було вказано, що акт виданий 9 січня 2003 року, тобто була зроблена технічна помилка при заповнені державного акту.

Скасовувати рішення виконкому та Державного акту на право приватної власності на землю по причині того, що площа приватизованої землі більша частки житлового будинку ОСОБА_5 і що при приватизації землі ОСОБА_1 не надала згоду, тобто не був підписаний акт узгодження меж суд вважає недоцільним, так як судом встановлено, що ОСОБА_5 користується земельною ділянкою, яку приватизувала, ще з 1984 року, вона була відділена забором і ніякого спору у ОСОБА_1 і ОСОБА_5 до 2010 року за землю не було. Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів, а у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки У даному випадку земельна ділянка ОСОБА_5 була приватизована як згідно даних бюро технічної інвентаризації так і згідно фактичного використання земельної ділянки, згідно огорожі між співвласниками ОСОБА_5 і ОСОБА_1

Крім того, суд вважає, що позивачкою ОСОБА_1 пропущений шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до ст..99 КАС України, на що звертає увагу суду ОСОБА_5, так як оскаржувані рішення виконкому винесені в 1997 році та в 2003 році, державний акт на право власності на землю ОСОБА_5 виданий 4.02.2004 року, а до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулася 17.09.2010 року.

Твердження ОСОБА_1 про те, що про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_5 вона взнала тільки 9 липня 2010 року повністю спростовуються апеляційною скаргою ОСОБА_5 від 14.05.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про надання відмови в наданні дозволу на проведення житлового будівництва безпідставним, в якій ОСОБА_5 вказувала, що її земельна ділянка приватизована (а.с.-38) , а також тим, що ОСОБА_1 18.06.2007 року була присутня в апеляційній інстанції при розгляді вищевказаної справи зі своїм представником ОСОБА_10 і знала, що земельна ділянка ОСОБА_5 приватизована, так як копія апеляційної скарги ОСОБА_1 висилалася ( а.с.-128)..

Беручи до уваги вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити і по суті позову і по строкам, але суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_11 в задоволенні позову по суті, так як порушень при приватизації землі ОСОБА_5 з боку відповідачів на той час діючого земельного законодавства допущено не було, тому керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 71, 86, 158 -160, 162 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконкому Лубенської міської ради, відділу Держкомзему у м.Лубни про визнання нечинними рішень виконкому Лубенської міської ради та Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                      ОСОБА_12