Справа № 2-44/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2011 року                                                            Лубенський міськрайонний суд

                                                                                          Полтавської області

В складі: головуючого судді - Матвієнко В. М.

при секретарі – Павличенко О.А.

представника позивачки – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розділ спільного сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про розділ спільного сумісного майна подружжя.

У позові вказала, що 23.12.1995 року вона з відповідачем зареєстрували шлюб, спільних дітей не мають.

20.08.2010 року зареєстрований між ними шлюб розірвали. За час сумісного проживання однією сім»єю , ними за спільні кошти побудований житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований в с. Ромодан вул. Перемоги 76-а Лубенського району Полтавської області, придбана побутова техніка, інструменти, транспортні засоби, домашня живність, птиця, меблі, водо та газове обладнання, с/г продукція вартість яких складає – 344817грн. Вирішити спір щодо розділу сумісного майна подружжя у добровільному порядку сторонам не вдається. Позивачка вважає, що придбане майно в період перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем є їх спільною сумісною власності подружжя і тому кожному з ним належить по ? частині цього майна. Враховуючи неприязні стосунки з відповідачем, які постійно погіршуються позивачка прохає суд стягнути з ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості ? частини спільного сумісного майна подружжя, що складає 172408 грн.50 коп. при цьому залишивши все майно у власності відповідачу та стягнути всі понесені судові витрати.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги збільшила , прохає їх задовольнити , мотивуючи тим, що будинок з господарськими спорудами ними будувався в період перебування в зареєстрованому шлюбі з відповідачем , здавався у установленому законом порядку в експлуатацію у 2001 році, будинок будувався за спільні кошти, у будівництві приймали участь її рідні та рідні, знайомі відповідача. Документів, підтверджуючих придбання нею з відповідачем майна вказаного в акті опису немає, вважає, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя. Після стягнення грошової компенсації вартості ? частини прохає залишити це майно відповідачу.

Відповідач позов не визнав, вважаючи вимоги позивачки безпідставними так як доказів підтверджуючих його придбання за спільні кошти немає, з актом опису не погоджується оскільки його не підписував, будинок він побудував сам до реєстрації шлюбу з позивачкою, а саме до 1995 року.

Дослідивши обставини, докази по справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували між собою шлюб 23.12.10995 року , дітей не мають.

20.08.2010 року зареєстрований між ними шлюб розірвали, що підтверджується копіями рішення суду, свідоцтвом про розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу між сторонами виник спір щодо розділу спільного, сумісного майна подружжя, який у добровільному порядку не вирішується. З 1994 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, проживали за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 у літній кухні, що ними не оспорюється,

Як встановлено судом за час спільного проживання сторонами проводилось будівництво житлового будинку з господарськими спорудами розташованими в с. Ромодан вул. Перемоги 76-а.

Згідно акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку з господарськими спорудами будинок та господарські споруди прийняті в експлуатацію 16.10.2001 року, цей об»єкт прийнято з оцінкою «відмінно», акт є чинним. (а.с.16, 17). Факт введення в експлуатацію будинку 16.10.2001 року також підтверджується довідкою Новооріхівської сільської ради (а.с.16).

Згідно довідки – характеристики на ім.»я ОСОБА_4 тільки 23.07.2010 року видано свідоцтво про право власності на спірний будинок.(а.с.23).

У відповідності з ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Виходячи з вищенаведеного суд визнає житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Перемоги 76-а с. Ромодан спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Ствердження відповідача , свідків ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 ,що спірний житловий будинок був побудований до 1995 року суд оцінює критично так як згідно акту прийняття в експлуатацію будинку, звершеного будівництвом , довідки сільської ради підтверджується , що спірний будинок з господарськими спорудами здавалися в експлуатацію 16.10.2001 року, право власності на цей будинок не оформлялося, дані про рік побудови будинку, господарських споруд до технічного паспорту вносилися зі слів ОСОБА_4 про що зазначено у довідці КП Лубенське МБТІ, свідоцтво про право власності на житловий будинок видано ОСОБА_4 тільки 23.07.2010 року в період вирішення питання у судовому порядку про розірвання шлюбу з позивачкою.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили, що ОСОБА_3 спільно проживаючи з ОСОБА_4 будували житловий будинок з господарськими спорудами, вони особисто їм допомагали у цьому. Будинок будувався з 1994 року і був побудований у 1998 році.

Разом з тим судом встановлено, що сторони в період зареєстрованого шлюбу за спільні кошти придбали : автомобіль НОМЕР_1, 2006 року виготовлення, автомобіль ЗІЛ ММЗ 554М , ДНЗ 01273СК, 1974 року виготовлення, автомобільний НОМЕР_2, які зареєстровані на ім.»я ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ 2101, ДНЗ Р8599 ПО, 1972 року виготовлення за ОСОБА_3, що підтверджується поясненнями сторін, довідкою Лубенського ВРЕР (а.с.24) і тому суд визнає ці транспортні засоби спільним , сумісним майном подружжя ОСОБА_3, ОСОБА_4

Згідно ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

У відповідності з ч.1 ст. 69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві сумісної власності.

Згідно ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Враховуючи вимоги ст. 69, 70 СК України , досліджені докази, обставини справи , визнання житлового будинку з господарськими спорудами, транспортні засоби спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3, ОСОБА_4 суд визнає право власності на ?

частину цього майна за кожним з них.

Згідно листа ТОВ «Ресурси- Центр» вартість автомобіля НОМЕР_1 складає – 62189 грн., автомобіля ЗІЛ ММЗ 554М , ДНЗ 01273СК -19520грн., автомобіля

ВАЗ 2101, ДНЗ Р8599 ПО – 7971грн., автомобільного НОМЕР_3 – 2000 грн.

Вартість житлового будинку з господарськими спорудами, які були побудовані в період спільного проживання сторонами однією сім»єю складає – 124781грн. Всього вартість спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що складається з домоволодіння та транспортних засобів становить – 216461 грн. Від проведення експертизи

щодо визначення вартості спільного сумісного майна подружжя, спростування розміру цієї вартості вказаної у письмових документах, на пропозицію суду сторони відмовилися, а тому суд взяв до уваги цю вартість.

Позивачка прохала суд стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості ? частини спільного, сумісного майна подружжя при цьому залишити у користуванні та визнання права власності за відповідачем на це майно з чим суд погодився так як сторони перебувають у неприязних стосунках, позивачка не має права на керування транспортними засобами, проживає окремо, намірів проживати у спірному будинку не має, транспортні засоби знаходять у користуванні відповідача.

При розділі майна позивачка посилалася на акт від 16.07.2010 року згідно якого проводився опис майна у господарстві сторін, який судом не взятий, як доказ підтверджуючий придбання , визнання цього майна спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оскільки даний акт сторони не підписували, акт складався не на місці огляду, чорновий текст акту відсутній, відповідач при складанні акту заперечував проти нього. Допитані свідки у судовому засіданні ОСОБА_13, ОСОБА_14 пояснили, що вказане майно в акті не перемірялося, не важилось, не встановлювалась особа, яка його придбала, документи на це майно вони не бачили, оригінал акту був виготовлений у сільській раді, чорнових записів акту немає, сам акт сторони не підписували .

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Позивачка доказів , підтверджуючих придбання в період перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем майна крім транспортних засобів, житлового будинку з господарськими спорудами суду не надала і надати не може підтвердивши це у судовому засіданні.

Виходячи з цього суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог щодо визнання спільним сумісним майно подружжя та його розділ , а саме : побутової техніки, інструментів, меблів, газового, водяного обладнання , домашньої живності, птиці , с/г продукції слід відмовити.

Сторони вважають можливим закінчити розгляді справи на підставі наявних доказів та матеріалів.

Згідно ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що судом враховується при стягненні понесених позивачем витрат на правовому допомогу .

Керуючись ст.ст. 69, 70 СК України ,

ст. ст.10, 11, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 – 108231 грн. грошової компенсації вартості ? частини спільного сумісного майна подружжя, що складається з: автомобіля НОМЕР_1, 2006 року виготовлення, автомобіля ЗІЛ ММЗ 554М , ДНЗ 01273СК, 1974 року виготовлення, автомобільного НОМЕР_3, автомобіля ВАЗ 2101, ДНЗ Р8599 ПО, 1972 року виготовлення, житлового будинку А-1, погрібу «В», гаража «Г», огорожі №1, колодязя №2, ями вигрібної №3, що розташовані в с. Ромодан вул. Перемоги 76-а Лубенського району Полтавської області .

Визнати право власності за ОСОБА_4 на – автомобіль НОМЕР_1, 2006 року виготовлення, автомобіль ЗІЛ ММЗ 554М , ДНЗ 01273СК, 1974 року виготовлення, автомобільний НОМЕР_2 зареєстрованих у Лубенському ВРЕР за ОСОБА_4 , автомобіль ВАЗ 2101, ДНЗ Р8599 ПО, 1972 року виготовлення зареєстрованого у Лубенському ВРЕР на ім.»я ОСОБА_3, залишивши у користуванні ці транспортні засоби ОСОБА_4.

Визнати право власності за ОСОБА_4 на: житловий будинок А-1, погріб «В», гараж «Г», огорожу №1, колодязь №2, яму вигрібну №3, що розташовані в

с. Ромодан вул. Перемоги 76-а Лубенського району Полтавської області .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1700 грн. судового збору, 120 грн. за інформаційно – технічне забезпечення по розгляду справи, 500 грн. за надання правої допомоги.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                      ОСОБА_15