Судове рішення #6867996

  ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО                                           Справа № 2 – 427/09  

Позовне провадження  

Категорія : Спори, що виникають з договору позики – 26  

 

  ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

  01 грудня 2009 року     Любомльський районний суд Волинської області   в складі головуючого  -  судді   Чишія С.С.  

при секретарі  Семенюк К.М.  

з участю позивача ОСОБА_1,  

відповідача ОСОБА_2,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за   позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,  

  в  с  т  а  н  о  в  и  в  :  

  У суд з позовом звернувся ОСОБА_1, який просить ухвалити рішення про стягнення із ОСОБА_2 в його користь 8170 гривень боргу, 130,72 гривні інфляційних втрат, 61,29 гривні відсотків, 1020 гривень моральної шкоди та витрати по справі. Вимоги обґрунтував тим, що за усним договором 20.08.2008 року позичив відповідачці 8170 гривень з терміном повернення до 23.04.2009 року, що підтверджено відповідною розпискою. На вказану дату відповідачка борг не повернула. Вважає, що ОСОБА_2 порушила істотні умови договору, тому має сплатити борг з врахуванням індексу інфляції та три відсотки річних. Крім цього, невиконанням зобов’язання відповідачка завдала душевних страждань, позбавила можливості реалізувати свої права, чим заподіяла моральну шкоду.  

  В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.  

Відповідачка позов визнала частково.  

  Позивач в судовому засіданні пояснив, що позичив гроші відповідачці як фізичній особі, будучи раніше з нею знайомим по службових питаннях. Питання відшкодування моральної шкоди у випадку невиконання зобов’язання не обговорювалось.  

Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що позичила гроші як фізична особа, однак з перспективою оформлення дозвільних документів на приймання металобрухту заготконторою, де тоді працювала. Отримати дозвіл не вдалось, хоча витратила ці кошти саме на такі потреби. Згідна з вимогами позову в частині суми боргу з врахуванням інфляції. Вимог про стягнення 3 відсотків річних та моральної шкоди не визнає.  

  Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.  

  Суд в порядку ч.1 ст.61 ЦПК України приймає доведеними наступні визнані сторонами обставини:  

  20.08.2008 року сторони уклали між собою договір позики, за яким ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 на строк до 23.04.2009 року 8170 гривень;  

  у вказаний термін і на час розгляду справи відповідачка борг не повернула.  

Факт укладення договору підтверджено і розпискою відповідачки від 23.01.2009 року.  

  Враховуючи пояснення сторін та подану позивачкою розписку, суд вважає, що договір позики між сторонами укладено відповідно до вимог ст.ст.1046, 1047 ЦК України.  

Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.  

  Таким чином, по справі встановлено, що заявлені позивачем вимоги про стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних ґрунтуються на законі. При цьому визначений позивачем до стягнення загальний розмір арифметично правильний і відповідає індексу інфляції та сумі відсотків за вказаний в позовній заяві період.  

  В той же час вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню з таких підстав.  

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди  

З вищевказаної розписки вбачається, що можливість відшкодування моральної шкоди при укладенні договору не передбачалась. Інших допустимих доказів укладення договору позики під такою умовою позивачем не подано.  

За таких обставин вимоги позивача в цій частині не відповідають закону та договору, а тому задоволенню не підлягають.  

  Отже, заявлений ОСОБА_1 позов підлягає частковому задоволенню.  

  Згідно зі ст.88 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. При цьому в користь позивача слід стягнути сплачену ним суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення, решту – стягнути з відповідача в користь держави.  

  Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України,   суд  

  в  и  р  і  ш  и  в  :  

  Позов задовольнити частково.  

  Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 8170(вісім тисяч сто сімдесят) гривень боргу за договором позики, 130(сто тридцять) гривень 72 копійки інфляційний втрат та 61(шістдесят одну) гривню 29 копійок річних.  

  Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 83(вісімдесят три) гривні 62 копійки судового збору та 30(тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

  В решті позову відмовити.  

  Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 90(дев’яносто) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.  

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Протягом 10 днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у 10-денний строк, встановлений для подання заяви.  

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Волинської області через Любомльський районний суд.  

    Головуючий : суддя                   Чишій С.С.  

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація