Справа №1-29/10р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., за участю прокурора Сахно Л.В., підсудного ОСОБА_1, розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Рокитне кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2., Київської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,-

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 289 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2009 року ОСОБА_1 після розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_2 за місцем проживання останнього в с.Шарки, по вул. 8-го Березня №18, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, умисно, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна викрав спортивний велосипед марки «ОСОБА_3 Байк» чорно-червоного кольору, що належав ОСОБА_4, а саме: викотив велосипед з веранди будинку на вулицю сів на нього та поїхав в с.Телешівка до ОСОБА_5 та продав за 100 гривень. Чим самим заподіяв потерпілій майнову шкоду в сумі 350 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, після скоєння вищевказаного злочину ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та знову повторно скоїв злочин.

08 листопада 2009 року близько 10 години ОСОБА_1 з свого подвір’я, що розташоване в с.Шарки по вул. 8-го Березня з метою вчинення крадіжки чужого майна, повторно, умисно, з метою заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів легковим автомобілем НОМЕР_1, що належав ОСОБА_6, який тимчасово залишив вказаний автомобіль у дворі ОСОБА_1 Не маючи права на користування автомобілем та без дозволу ОСОБА_6, ОСОБА_1 виїхав з свого подвір’я і поїхав в с.Телешівка, Рокитнянського району, де був затриманий працівниками ДАІ, ОСОБА_7 Даними незаконними діями потерпілому ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду сумі 3196 гривень.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1 та ст.289 ч.2 КК України, визнав повністю і зазначив, що всі фактичні обставини справи щодо вчинення ним злочинів є вірними він повністю підтримує свої покази які надавав під час досудового слідства і доповнити їх не має чим.

Судом встановлено, що під час досудового слідства підсудний ОСОБА_1 пояснив, про те що 10.10.2009 року близько 18 год., він пішов до гр.ОСОБА_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, маючи при собі пляшку горілки об’ємом 0,5 л. Випивши горілку вони лягли відпочивати в будинку ОСОБА_2 Прокинувшись 11.10.2009 року вони знову почали розпивати спиртні напої, після чого ОСОБА_2 ліг відпочивати. Помітивши це він пішов з будинку. Коли виходив з будинку він помітив у веранді спортивний велосипед чорно-червоного кольору марки «ОСОБА_3 Байк». Скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає він з метою особистого збагачення за рахунок продажі даного велосипеда, викотив його з подвір’я будинку та сівши на нього поїхав в с.Телешівку до ОСОБА_5, якій продав велосипед за 100 грн. Отримавши гроши за велосипед він купив спиртні напої та продукти харчування і пішов знову до будинку ОСОБА_2 розпивати спиртне. Після того як вони випили спиртні напої він пішов до свого місця проживання.

08.11.2009 року близько 10 год. до його місця проживання приїхав громадянин ОСОБА_6 на власному транспортному засобі, а саме М-412 з д.н.з. НОМЕР_2. ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп’яніння та мав при собі горілку близько 1 л., яку він та ОСОБА_6 випили. Згодом він пішов до магазину купити ще горілки 0,5 л., яку приніс до свого місця проживання та випив з ОСОБА_6 Після цього ОСОБА_6 пішов до свого місця проживання залишивши автомобіль у нього на подвір’ї, а він ліг відпочивати. Прокинувшись близько за годину він вийшов на подвір’я та помітив, що автомобіль ОСОБА_6, який знаходився в його подвір’ї, при чому водійські дверцята автомобіля були не зачинені.

Підійшовши до автомобіля він помітив, що в замку зажигання знаходяться ключ. Помітивши це в його виник умисел на викрадення автомобіля ОСОБА_6 Таким чином з реалізацією свого умислу на незаконне заволодіння автомобілем ОСОБА_6, усвідомлюючи, що він не має права розпоряджатись автомобілем, так як дозволу на керування автомобілем від ОСОБА_6 він не мав, та взагалі йому ніхто не надавав права керування вказаним автомобілем і як наслідок не маючи на автомобіль відповідних документів, він не ставлячи до відома власника автомобіля ОСОБА_6 сів за водійське сидіння після чого завів автомобіль та виїхавши з подвір’я свого будинку поїхав в с.Телешівку. В с.Телешівці доїхавши до нової школи, що по вул.Радянській його зупинили працівники ДАІ та склали протокол за порушення правил дорожнього руху, після чого вилучили вказаний автомобіль на штраф майданчик ОСОБА_7 ( а.с.92, 93). У вчиненому щиро кається і просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась не дивлячись на те, що належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. Згідно заяви від 15.11.2009 року вбачається, що цивільний позов вона заявляти не буде (а.с.122). Згідно заяви від 24.03.2010 року вбачається, що вона не має до підсудного будь-яких претензій і просить розглянути справу без її участі (а.с.153).

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився не дивлячись на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Згідно заяви від 28.01.2010 року вбачається, що цивільний позов він заявляти не буде, претензій до підсудного немає (а.с.121).

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ним не оспорюються і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку прокурора та роз’яснивши учасникам процесу положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Суд приймає до уваги покази підсудного ОСОБА_1 та обставини вчинення ним злочину, приходить до висновку, що органом досудового слідства вірно кваліфіковані його дії по ст.185 ч.1 та ст.289 ч.2 КК України, оскільки він 11.10.2009 року таємно викрав спортивний велосипед марки «ОСОБА_3 Байк» вартістю 350 грн., який належав ОСОБА_4, а 08.11.2009 року незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1, вартістю 3196 грн., що належав ОСОБА_6, тобто повторно вчинив даний злочин.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 суд відносить те, що злочини вчинені ним в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, молодий вік підсудного, те що потерпілі не мають до нього претензій матеріального та морального характеру, суд приходить до переконання про необхідність застосувати ст. 69 КК України і призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, що передбачена санкцією ст. 289 ч.2 КК України без конфіскації майна, а за ст. 185 ч.1 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції цієї статті.

Окрім того, зважаючи на пом’якшуючі покарання обставини, та те що викрадений велосипед і автомобіль повернуто потерпілим, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому призначивши покарання в вигляді позбавлення волі, необхідно прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Питання речових доказів суд вирішує, керуючись ст.81 КПК України. Судові витрати стягнути з ОСОБА_1

Цивільний позов не заявлено.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 289 ч.2 КК України та призначити покарання:

-за ч.1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на один рік;

-за ч.2 ст. 289 КК України із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі строком на три роки шість місяців без конфіскації майна.

У відповідності до ст. 70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_3, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 вважати повернутим за належністю. Велосипед марки «ОСОБА_3 Байк» чорно-червоного кольору, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_4 Г, вважати повернутим за належністю.

Судові витрати по справі за проведення судово-автотоварознавчої експертизи в сумі 380 грн. 05 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО-25574713, р/р-35222002000460, Банк одержувач: УДК у Київській області, МФО - 812018.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, через Рокитнянський районний суд.

Суддя В.М.Корбут