Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-2460 2009                                                                     Головуючий у 1 інстанції – Шевцова Н.В.

Категорія - 27                                                                                     Доповідач – Бубличенко В.П.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

            4 листопада 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

            головуючої судді           -   Бубличенко В.П.

            суддів                              -   Сукач Т.О.

                                                         Фомічова С.Є.

            при секретарі                  -   Савченко Н.В.      

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, на рішення Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області  від 8 вересня 2009 року і

в с т а н о в и л а :

    У квітні 2009 року ОСОБА_1 пред’явила в суд позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

    Зазначала, що 23 травня 2008 року відповідач взяв у неї в борг 34460 грн. та 3235 доларів США строком до 31 грудня 2008 року.

    Посилаючись на те, що у передбачений договором строк відповідач борг не повернув, позивачка просила стягнути з нього на її користь 61624,51 грн. боргу, обчисленого з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за 90 днів прострочення виконання грошового зобов’язання.

    Рішенням Знам’янського міськрайонного суду від 8 вересня 2009 року позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивачки суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 55914,77 грн. та 3% річних за 90 днів прострочення виконання зобов’язання в розмірі 390,55 грн., а всього 56305,32 грн., а також 563,05 грн. судового збору і 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

    У апеляційній скарзі ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

    Заслухавши доповідача, заперечення на скаргу представника позивачки, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що воно підлягає зміні з таких підстав.

    Суд дійшов правильного висновку, що між сторонами був укладений договір позики.

    Доводи скарги про те, що розписка, написана відповідачем, свідчить лише про факт отримання ним грошей, а не про укладення договору позики, не можна визнати обґрунтованими.

    Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

    На підтвердження укладення договору позики позивачка надала суду оригінал розписки відповідача від 23 травня 2008 року, згідно з якою він отримав від позивачки в борг 36460 грн. і 3235 доларів США строком до 31 грудня 2008 року (а.с.5).

    Частиною 1 смт.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Проте, відповідач не виконав умови договору і у передбачений ним строк не повернув позивачці грошові кошти.

    За таких обставин суд обгрутовано застосував положення частини 2 ст.625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

    Проте, при проведенні розрахунків суд помилково нарахував індекс інфляції на суму боргу, яка передавалася відповідачу у доларах США, оскільки відомостей про інфляцію цієї валюти немає. Формула розрахунку судом застосована правильно.

    Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути задоволена частково, рішення суду змінено, позов задоволено у повному обсязі.

    При проведенні розрахунків колегія суддів виходила з того, що на час розгляду справи апеляційним судом курс гривні до долара США складав: 801,10 = 100.

    Таким чином сума позики, яку відповідач отримав в доларах США, складає 25917,53 грн. (3235 х 8,0116). А з урахуванням 3% річних в зв’язку із простроченням виконання грошового зобов’язання за 90 днів (згідно позовних вимог) – ця сума складає  26109,24 грн. (3% : 365 : 100 х 90 х 25917,53 = 191,71 + 25917,53 = 26109,24).

    На суму боргу в гривні нараховується і індекс інфляції (36460 х 102,9% х 101,5% х 101,4% : 100 % = 38611,14) і 3 % річних за 90 днів (3 % : 365 : 100 х 90 х 36460 = 269,70), що разом складає 38880,84 грн. (38611,14 + 269,70 = 38880,84).

    Загальна сума боргу з урахуванням індексу інфляції і 3 % річних за невиконання зобов’язання у передбачений законом строк складає 64990,08 грн. (26109,24 + 38880,84 = 64990,08).

    Але, виходячи із передбаченого  статтею 11 ЦПК України принципу диспозитивності, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає сума боргу, зазначена у позовній заяві, а саме 61624,51 грн.

    У апеляційній скарзі представник відповідача посилається на не, що суд не повідомив відповідача про час і місце розгляду справи, чим позбав його можливості реалізувати надані йому процесуальним законом права.

    Ці доводи скарги є необґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що у розписці місцем свого проживання відповідач зазначив АДРЕСА_1. Його інтереси в суді представляла адвокат ОСОБА_3 на підставі угоди про надання юридичної допомоги, укладеної 28 травня 2009 року, в якій зазначена та ж адреса місця проживання відповідача, що і у розписці.

    2 вересня 2009 року адвокат ОСОБА_3 ознайомилася з матеріалами справи (а.с.46).

    Відповідач повідомлявся судом про слухання справи 31 серпня 2009 року, але поштове повідомлення не було йому вручено з позначкою «немає вдома» (а.с.47).

2 вересня 2009 року представник відповідача брала участь у судовому засіданні, в якому була оголошена перерва до 8 вересня 2009 року, і отримала судову повістку (а.с.52), але в день вирішення справи по суті (8 вересня 2009 року) не з’явилася, причину неявки суду не повідомила.

У апеляційній скарзі представник відповідача посилається на порушення процесуальних прав відповідача, але не встановлено, що це призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.  

           Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

           Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності,  задовольнити частково.

           Рішення Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області  від 8 вересня 2009 року змінити, викласти його резолютивну частину в такій редакції:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 61624 (шістдесят одну тисячу шістсот двадцять чотири) грн. 51 коп. боргу, 616 (шістсот шістнадцять) грн. 24 коп. судового збору і 250 (двісті п’ятдесят) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 62490 (шістдесят дві тисячі чотириста дев’яносто) грн. 75 коп.              

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.          

Головуюча  

Судді