Апеляційний суд Кіровоградської області

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Справа № 22-2057-2009 р.                                                                Головуючий у 1 інстанції – Циганаш І.А.                                                                                                                                                                  

Категорія 27                                                                                       Доповідач – Фомічов С.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

          13 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючої судді     -   Бубличенко В.П.

          суддів                        -   Сукач Т.О.

                                                 Фомічова С.Є.

          при секретарі           -    Савченко Н.В.      

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення коштів, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»  на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 2 липня 2009 року.

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка звернулася з позовом до ТОВ „Український промисловий банк” про повернення вкладу. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що між ТОВ „Український промисловий банк” в особі Кіровоградської філії та нею було укладено договори №1/0305277000127001, від 11 вересня 2008 року та №1/0305278000127002 від 24 вересня 2008 року строкового банківського вкладу (депозиту), за якими вкладник передав банку грошові кошти в сумі 3500 долара США строком до 12 та 25 березня 2009 року з процентною ставкою 12 % річних. Заявою від 4 лютого 2009 року позивачка просила банк про повернення депозитного вкладу. Проте банк в добровільному порядку ухиляється виконувати умови договору депозитного вкладу та повернути її власні кошти, що знаходяться на депозитному рахунку.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила стягнути з відповідача суми вкладів згідно умов договору банківського вкладу з нарахуванням відсотків по день стягнення та моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

 Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 7 липня 2009 року  позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про повернення коштів за вкладом задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки  3500 долара США за договорами №1/0305277000127001, від 11 вересня 2008 року та №1/0305278000127002 від 24 вересня 2008 року строкового банківського вкладу (депозиту)договором банківського вкладу №1002/0404666000556001 від 17 грудня 2007 року згідно умов передбачених договором.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв’язку з тим, що відповідач грубо порушив її права тим, що не повернув її кошти.

В апеляційній скарзі ТОВ „Український промисловий банк” ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права, і просить ухвалити нове рішення про  відмову у задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що при ухваленні рішення  суд не врахував положення ст. 527 ЦК України щодо виконання зобов’язання належними сторонами, не дав оцінки рішенню правління Національного банку України від 20 січня 2009 року про введення тимчасової адміністрації в ТОВ „Український промисловий банк” та  мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, а саме, з 21 січня по 21 липня 2009 року. Введення мораторію є відстроченням виконання зобов’язання кредитора перед боржником, непереборною силою, що відповідно зі ст. 617 ЦК звільняє банк від відповідальності.

    Заслухавши доповідача, пояснення позивача, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та заперечувала доводи апеляційної скарги відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційних скарг і скасування рішення суду немає.

      Підставами для відшкодування моральної шкоди є умови передбачені договором, але в даному випадку вказаними договорами не передбачено її відшкодування. Посилання позивача на в свої апеляційні скарзі на Закон України „Про захист прав споживача” є помилковим так, як відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 вказаного закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих мають право на відшкодування шкоди, завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової чи моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Будь яких доказів зазначеним обставинам позивачем в судовому засіданні надано не було. За таких обставин колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди в зв’язку  з їх безпідставністю.

    Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

    Судом встановлено, що 11 та 24 вересня  2008 року між сторонами укладено договори банківського вкладу, за умовами яких банк прийняв від  позивачки (вкладника)  грошові кошти в сумі 3500 долара США строком до 12 та 25 березня 2009 року з процентною ставкою 12 % річних, та  зобов’язувався нараховувати і сплачувати проценти по вкладу, повністю повернути  вклад у дату повернення.

    В зв’язку з життєвою необхідністю та закінченням терміну дії договорів, ОСОБА_2 зверталася із заявами про повернення вкладу. Заяви банком залишені без задоволення.

      З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення відповідачем умов договору, вимог ст.ст.526,610, ч.2 ст.1060 ЦК України, а тому обґрунтовано задовольнив позов, стягнувши на користь позивачки кошти внесені  нею на депозитні рахунки  за договорами банківського вкладу.

    Не можна погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відстрочує  виконання зобов’язання, є непереборною силою, а тому відповідно зі ст. 617 ЦК України банк  звільняється від відповідальності, про що зазначено у п. 5.2 договору, оскільки вони не ґрунтуються на законі та доказах.

Відповідно до п. 1 ч.3 ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Колегія суддів вважає, що дані положення закону  не позбавляють права вкладника, у разі порушення банком умов договору, звернутися до суду за захистом порушеного права.

    Обставини,  зазначені у п. 5.2 договорів банківського вкладу від 12 та 25 березня 2009 року за їх наявності або доведеності, можуть бути  підставою для звільнення сторін від відповідальності за невиконання умов договору, але вони не є підставою  для звільнення сторін  від виконання його умов.

    Суд  ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права,  спір по суті вирішений правильно, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення  без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 і товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 2 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуюча

Судді