Справа № 356/1079/17 Головуючий у І інстанції Капшученко І. О.

Провадження № 11-кп/780/1357/17 Доповідач у 2 інстанції Рудніченко О. М.

Категорія 39 27.12.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

суддів Рудніченко О.М.

Ігнатюка О.В., Капічон О.М.

за участю секретаря - Коломиченко А.С.,

учасників судового провадження:

прокурора - Ляшенко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 07 листопада 2017 року, про відмову в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4, -

в с т а н о в и л а:

До Березанського міського суду Київської області надійшло спільне клопотання в.о. начальника Державної установи "Березанська виправна колонія (№ 95)" Волченкова О.А. та голови спостережної комісії Березанського міськвиконкому Хруля Р.Ф. про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилались на те, що він 16.09.2017 відбув 3/4 строку покарання, зарекомендував себе з позитивного боку, до роботи ставиться сумлінно, режиму відбування покарання не порушує, допомагає адміністрації по благоустрою колонії. Заходи виховного впливу відвідує регулярно, сприймає позитивно. Своєю поведінкою, відношенням до праці в місцях позбавлення волі довів, що став на шлях виправлення.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 07 листопада 2017 року в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 відмовлено.

Мотивуючи це рішення, суд послався на те, що ОСОБА_4 не проявив себе як особа, що довела своє перевиховання та виправлення. В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт працевлаштування ОСОБА_4 в період з часу його прибуття до установи 06.05.2016 по грудень 2016 року включно, що є значним за тривалістю періодом відбування засудженим покарання, з урахуванням призначеного судом строку покарання, та суперечить відомостям, вказаним в характеристиці засудженого від 20.09.2017р..

В апеляційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на те, що він має два заохочення та не має стягнень. Зазначає, що працевлаштований днювальним.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який апеляційну скаргу засудженого вважав необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін;

вивчивши подання та приєднанні до нього матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про відсутність умов для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, колегія суддів вважає обґрунтованими та належним чином мотивованими.

За змістом ст.81 КК України, підставами для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведення засудженим сумлінною поведінкою і ставленням до праці свого виправлення та відбування засудженим частини покарання, визначеної у ч.3 ст.81 КК України.

Відповідно до положень ч.5 ст.82 КК України, до осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими ст.81 КК України.

Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно характеристики від 20.09.2017, наданої начальником відділення СПС № 3, майором внутрішньої служби Дмитрієвим П. О., ОСОБА_4 відбуває покарання у Березанській виправній колонії № 95 з 06.05.2016, по прибуттю до установи був розподілений на відділення СПС № 3 та працевлаштований днювальним клубу установи. Має 2 заохочення. За час відбування покарання засуджений дотримувався норм, що визначають порядок відбування покарання та розпорядок дня, до виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відносився з розумною ініціативою, відтак, своєю зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення та заслуговує на застосування до нього умовно-достроково звільнення (а.с. 3).

У відповідності до наказу «Про закріплення засуджених старшими днювальними, днювальними на відділеннях СПС, клубу установи, бібліотеки, адміністративної будівлі, нарядної, між зонного КПП №2, кімнат тривалих та короткострокових побачень, медичної частини та вечірньої школи установи» від 27.07.2017 № 145/АГ-17, а також рознарядками на вивід засуджених на роботу з 01.01.2017 по 31.01.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 30.04.2017, з 01.09.2017 по 30.09.2017 ОСОБА_4 у 2017 році працевлаштований днювальним клубу установи (а.с. 29-33).

Проте, відомостей щодо працевлаштування засудженого в період з часу його прибуття до установи 06.05.2016 по грудень 2016 року включно як суду першої інстанції так і до апеляційного суду надано не було.

Згідно довідки від 17.10.2017 помічника начальника установи з питань працевлаштування та трудової адаптації засуджених ОСОБА_8, засуджений ОСОБА_4 за термін відбуття покарання працевлаштований не був (а.с. 28).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КВК України праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості.

Враховуючи положення п. 5.8.1 Інструкції про умови праці та заробітної плати засуджених до обмеження або позбавлення волі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 № 396/5, заробітна плата, нарахована засудженим, зайнятим на роботах з господарського обслуговування, за умови виконання ними встановленої норми виробітку (денної, тижневої, місячної) або тривалості робочого часу, не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати.

Згідно довідки про заробітну плату засудженого за підписом бухгалтера виправної установи Довгої О. І., відомості про нарахування заробітної плати засудженого в період з часу його прибуття до установи в травні 2016 року по жовтень 2017 року включно відсутні (а.с.5).

Пунктом 2 розділу ХХІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014 № 2186/5 визначено, що для виконання робіт з господарського обслуговування установ виконання покарань та підтримання порядку в місцях проживання засуджених призначаються старші днювальні та днювальні. При призначенні на роботи з господарського обслуговування виправних колоній максимального рівня безпеки потрібна письмова згода засуджених. Призначення засуджених на такі роботи оформляється наказами начальників установ виконання покарань, виписки з яких долучаються до особових справ засуджених.

У відповідності до довідки заохочень та стягнень засудженого ОСОБА_4, з часу його прибуття до установи 06.05.2016, він має 2 заохочення, застосовані до нього 07.11.2016 та 22.02.2017 за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці (а.с. 4).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт працевлаштування ОСОБА_4 в період з часу його прибуття до установи 06.05.2016 по грудень 2016 року включно не знаходить свого підтвердження.

Даний період є значним за тривалістю та суперечить відомостям, вказаним в характеристиці засудженого від 20.09.2017.

Висновок щодо виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправній установі, а не за час, що безпосередньо передує розгляду подання.

Колегія суддів вважає, що всі обставини в їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 до теперішнього часу не проявив себе як особа, що довела своє перевиховання та виправлення, отже, підстави для задоволення клопотання щодо застосування умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання засудженого ОСОБА_4, відсутні.

Крім того, засуджений 24.09.2015 року вже звільнявся умовно-достроково, але будь-яких висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 07 листопада 2017 року про відмову в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

СУДДІ: (підписи)