Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-2519-2009 р. Головуючий у 1 інстанції – Бершадська О. В.
Категорія 52 Доповідач – Фомічов С.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
10 листопада 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Сукач Т.О.
Фомічова С.Є.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Нова охорона” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Нова охорона” на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 вересня 2009 року і
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Нова охорона” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 29 серпня 2008 року був прийнятий на посаду інспектора охорони, свою роботу виконував у Кіровоградському відділенні ЗАТ „Альфа-банк”. Починаючи з січня 2009 року керівництво Кіровоградського відділення ЗАТ „Альфа-банк” почало на нього чинити тиск щодо звільнення. В зв’язку із зазначеним 13 січня 2009 року він був змушений написати заяву на звільнення за власним бажанням з 1 березня 2009 року. Починаючи з 20 лютого по 6 березня 2009 року він знаходився на лікарняному і вийшов на роботу 9 березня відповідно графіку чергувань, але до роботи допущеним не був. З метою унеможливити звільнення за прогули змушений був направити факсом керівництву заяву про звільнення за власним бажанням, яка датована 9 березня 2009 року, маючи намір, в наступному відповідно до вимог трудового законодавства її відізвати, але в порушення його законних прав він був звільнений 10 березня 2009 року наказом відповідача за власним бажанням ( ст. 38 КЗпПУ) з 10 березня 2009 року. Вважає його звільнення незаконним і просив суд поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Поновлено його на роботі з 10 березня 2009 року, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11558,12 грн. та стягнуто 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю „Нова охорона” ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції як такого, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, суд неповно з’ясував обставини справи, не дав об’єктивної оцінки зібраним по справі доказам. В зв’язку з цим відповідач просив скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції при ухваленні вказаного рішення відповідно до вимог ст.ст. 212-213 ЦПК України повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну оцінку.
Судом встановлено , що позивача 10 березня 2009 року було звільнено за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) на підставі його заяви, яка була подана відповідачу 13 січня 2009 року. Відповідно до вимог вказаної статті працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижня. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою.
Як вбачається з матеріалів справи та стверджень представника відповідача позивачем було подано заяву про звільнення, але після закінчення строку попередження про звільнення він не залишив роботу і не вимагав розірвання трудового договору тобто будь яких підстав звільняти позивача на підставі заяви, поданої ним 13 січня 2009 року відповідач не мав, а тому звільнення, проведене відповідачем 10 березня 2009 року є незаконним і вимоги про поновлення на роботі підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Крім того суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що незаконне звільнення працівника з роботи завдає йому моральних страждань, які відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодовуються особою, яка винна в незаконному звільненні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх вірними.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду відповідає обставинам справи та постановлено відповідно до вимог чинного законодавства , доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування рішення немає.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Нова охорона” відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча
Судді